02.10.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Дайджест судових рішень "Протокол" за вересень 2016 року: "Цікаво практично, дискусійно!"

Розділ «Цікаві судові рішення»  інформаційно – правового ресурсу «Протокол»  постійно поповнюється судовими актами, які мають інтерес  як з точки зору практичного застосування, так і з точку зору теоретичного обговорення. Кожен місяць редакція «Протоколу» здійснює окремий відбір рішень суду із цього розділу для публікації спеціального дайджесту нашого ресурсу.  

Дайджест судовий рішень «Протокол» відрізняється від усіх інших дайджестів про рішення судів тим, що формується редакцією щомісячно виключно на підставі кількості переглядів, лайків, коментарів та поширень користувачами рішень суду, які до нього включаються. Тобто самі юристи, а не редакція визначають, цінність рішень судів включених до дайджесту з практичної точки зору. Окрім цього до судового дайджесту «Протоколу» включаються рішення судів будь-якої інстанції, якщо таке рішення цікаве та актуальне на сьогодні. І головне: фабула судових рішень у дайджесту «Протокол» не списується з правових позицій ВСУ та не копіюється абзацами з тексту рішень, а складається компетентним аналітиком простою та доступною для користувача мовою. 

Читайте: Дайджест судових рішень "Протокол" за вересень 2016 року: "Цікаво, практично, дискусійно!"

Дайджест судовий рішень «Протокол» за серпень 2016 року

Дайджест судових рішень «Протокол» за червень 2016 року: «Цікаво, практично, дискусійно!»

 Судовий дайджест "Протокол" за травень 2016!

Судовий дайджест "Протокол" за березень - квітень: 8 найцікавіших рішень!

Отже, у вересні 2016 року за версією «Протокол» найбільш цікавими та популярними судовими актами були такі.

1. «Про дозвіл на розробку земельної документації без затвердженого генплану міста». 

Небажання органу місцевого самоврядування і місцевого органу державної влади надавати дозволи на  розробку проектів землеустрою або документації із землеустрою в суді мотивувались відсутністю вихідних даних, генплану або плану детальних територій і підкреслювалось, що саме питання (надати чи відмовити) є виключною компетенцією влади і суд не може зобов’язувати владу це робити.

Судова практика у цій площині змінюється. Так суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким зобов'язано КОДА надати дозвіл  на розробку документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального житлового будівництва орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за межами населеного пункту; зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію надати йому дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального житлового будівництва орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за межами населеного пункту.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуйте судовий акт:  Відсутність генерального плану не є підставою для відмови заявнику у дозволі із розробки документації із землеустрою незважаючи на виключну компетенцію органу в цьому питанні (Київський апеляційний адміністративний суд у справі №810/1898/16)

2. "Новий погляд ВСУ на ст. 60 СК України та поділ майна придбаного за кредитні кошти."

  ВСУ потроху почав вносити ясність у питання поділу майна при розлученні придбаного за кредитні кошти одним із подружжя і оформленого на себе. Так, відповідач перебуваючи у шлюбі, купив автомобіль уклавши договір з банком, який профінансував угоду і при розлученні залишив автомобіль собі. Проте позивач посилаючись на те, що автомобіль, який є спільною сумісною власністю, неможливо поділити, зажадав відсудити у відповідачу половину його вартості у вигляді грошової компенсації.        

Хоча суд першої інстанції і відмовив у задоволенні позову, апеляційний та касаційний суди задовольнили таку вимогу. Проте ВСУ скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд. ВСУ ще раз розтлумачив ст. ст. 57, 60 СК України наступним чином: «сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя.» При розгляді таких спорів судам необхідно з’ясовувати за які кошти придбавалось спірне майно: особисті чи спільні. Або як було набуте спірне майно: внаслідок спільної чи особистої праці. І тільки після цього ухвалювати рішення.

В цій справі на новому розгляді ВСУ зобов’язав суд встановити: «яка частина коштів за автомобіль була сплачена у період шлюбу, хто та за які кошти сплачував кредит після припинення шлюбних відносин, чи повністю виплачений кредит отриманий для придбання спірного автомобіля.»

Аналізуйте судовий акт: Стаття 60 СК України: "Факт придбання майна під час шлюбу автоматично не відносить це майно до спільної сумісної власності подружжя, треба перевіряти за які кошти таке майно було наббуте (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі № :-801цс16)

3. "ДАБІ (ГАСК) все ж таки має право проводити перевірки незважаючи на мораторій." 

 З 2014 року діє мораторій на перевірки підприємців, но думки щодо розповсюдження дії цього мораторію на перевірки  у сфері будівництва різні. Звичайно ДАБІ вважає, що мораторій на її діяльність не розповсюджується, тому проводить в тому числі позапланові перевірки, і у випадку не допуску  на об’єкт, як у цій справі - штрафує.

Цікаво, що суди першої та апеляційної інстанцій були на стороні забудовника і підтвердили законність недопуску представника ДАБІ на об’єкт у зв’язку із дією мораторію. Проте ВАСУ задовільнив скаргу ДАБІ і підтвердив законність постанови про накладений на забудовника штраф за недопуск.

Зокрема ВАСУ сформулював наступне: мораторій не є перешкодою для проведення позапланової перевірки на підставі постанови прокурора про призначення перевірки дотримання містобудівного законодавства, навпаки, є достатньою підставою для допуску працівників ДАБІ та прокуратури до об’єкта будівництва з метою проведення перевірки.

Тому будемо уважні: мораторій не є всеохоплюючим і суди на стороні ДАБІ.

Аналізуйте судовий акт: ДАБІ має право проводити позапланову перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства незважаючи на мораторій та притягувати забудовника до відповідальності (ВАСУ від 19 травня 2016р. у справі К800/51429/15)

4 Опять новация: "Алименты в сумме от 1/2 доходов - реальность." 

 В связи с осуществлением адвокатской деятельности, по поручению клиента было составлено исковое заявление о взыскании алиментов на содержание ребенка и подготовлен необходимый пакет документов для последующей подачи в Солонянский районный суд Днепропетровской области. 

На свой страх и риск, в просительной части иска просили взыскать с отца ребенка (ответчика) алименты в размере половины всех его доходов ежемесячно, вместо ¼ части, устоявшейся практикой судебной системы. Суды, как правило взыскивают ¼ (25%) от всех видов заработка (дохода) ежемесячно, но не менее 30% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста. 

06.08.2015г. наш риск был оправдан, Солонянским районным судом Днепропетровской области, удовлетворен иск клиента. Взыскано с ответчика алименты в размере ½ части его доходов.

На сегодняшний день, решение находится на принудительном исполнении в отделе государственной исполнительной службы.

Аналізуйте судовий акт: Алименты в размере 1/2 от всех видов доходов - реально!

5 "Все ж стягнути кошти за шкоду заподіяну автомобілю поганою дорогою можливо!"

 На «автодори» за ганебний стан доріг подає до суду багато ентузіастів, проте позитивна судова практика в цій сфері ще «бідна» і існують проблеми з виконанням рішень прийнятих на користь водіїв. В цій справі суддя мабуть сам ненавидить «автодор», тому погоджується з очевидним і правильно застосовує норми закону.

Водій їхав по дорозі у місті і потрапив у вибоїну. Автомобіль було пошкоджено та евакуйовано. Водій звернувся до комунального підприємства у місті, на балансі якого знаходилась ця дорога. Суд застосував положення Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та вирішив спір на користь водія.  

Важливо, що одним із доказів, які суд прийняв до уваги була постанова суду апеляційної інстанції про притягнення директора КП до адміністративної відповідальності за ч.4, ст. 140 КУпАП.

Сума матеріальної шкоди була визначена судом на підставі висновку експерта. Суд також стягнув судові витрати, до яких включив: оплату послуг евакуатора, юридичну допомогу у справі (400,00грн), судовий збір, вартість послуг експерта. На жаль суд БЕЗПІДСТАВНО відмовив у задоволені вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Точно не відомо наскільки швидко було виконане це рішення, проте боримося принаймі за задовільні дороги та подаємо в суд на відповідальні комунальні підприємства.  

Аналізуйте судовий акт: Водій попав у вибоїну та стягнув матеріальну шкоду з комунального підприємства міста, яке відповідає за стан та ремонт доріг ( Придніпровський районний суд м. Черкаси від 3 листопада 2015р., справа № 711/2673/15-ц, суддя Колода Л. Д.)

6.  "Для захисту прав споживачів кошти не потрібні - судовий збір не передбачений законом."

 Іноді зовсім очевидні речі цивільного процесу, такі як «звільнення від сплати судового збору в окремих випадках» потребують доказування на касаційному рівні, хоча по великому рахунку суддів, які не бажають дотримуватись простих процесуальних норм необхідно, гнати «грязной метлой» із суддівського корпусу.

У  цій справі було подано позов про захист права споживача та визнання недійсним кредитного договору , проте суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав позовну заяву неподаною у зв’язку з відсутністю квитанції про оплату судового збору та повернув позивачу.

Суд касаційної інстанції скасував судові акти у справі у  та зазначив, що при поданні подібних позовів у питанні оплати судового збору слід керуватись ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», а не ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».   

Аналізуйте судовий акт: Судовий збір не сплачується при поданні позову щодо порушеного права споживача (ВССУ у справі №757/32520/16-к від 18 травня 2016р.)

7. "І як же ми розділемо при розлученні майно оформлене на ФОП?"

ВСУ продовжує конкретизувати сакраментальне питання поділу спільної сумісної власності подружжя. На цей раз мова іде про майно ФОП, тобто коли один із подружжя набуває право власності на майно як суб’єкт господарської діяльності за рахунок коштів (прибутку) отриманого від підприємницької діяльності і оформлює це на майно «на ФОП.» (до речі наприклад у випадку нерухомості це технічно неможливо). Отже, ВСУ роз’яснив, що таке майно є особистою приватною власністю члена подружжя, зареєстрованого як ФОП і не підлягає поділу.  Проте за умови, якщо це майно не використовується в інтересах сім’ї та використовується в інтересах підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Як це доводити в суді, наприклад у випадку спору щодо автомобілю, який може використовуватись і в бізнесі, і в поїздках на природу сім’єю – питання відкрите. І хто з подружжя повинен це доводити, також остаточно неясно?  

Аналізуйте судовий акт: Майно ФОП придбане за кошти від своєї діяльності слід розглядати як особисту приватну власність, яка не підлягає поділу між подружжям при розлученні (ВСУ у справі № 6-1327цс15 від 18 травня 2016р.)

8 "Заборона суду для реєстратора вчиняти реєстраційні дії може бути законно порушена"

 Іноді ВАСУ дуже конкретно вирішує спори без зайвих розпливчатих  формулювань у вигляді довгих речень. Суд заборонив у рішенні вчиняти реєстраційні дії в ЕДР (корпоративна сфера), проте саме це рішення не потрапило до ЕДР, тому державний реєстратор (приватний нотаріус) не міг знати про таку заборону суду. І оскільки відомостей про заборону не було д/р реєстраційну дію вчинив.

Сторона посилаючись на діючу заборону суду оскаржила рішення д/р і суди першої та апеляційної інстанцій скасували вчинення цієї дії. Проте ВАСУ скасував попередні рішення у справі і відмовив у задоволенні позову. ВАСУ підкреслив, що заборони суду про вчинення реєстраційної дії недостатньо для того щоб визнати дії д/р незаконними та скасувати запис. За логікою ВАСУ у цій справі, якщо д/р не знає про заборону вчиняти реєстраційні дії, він вчиняючи дію закон не порушує.

Важливо, що відсутність відомостей в ЄДР про заборону суду вчиняти реєстраційні дії відбулась з вини суду, який вчасно і правильно ці відомості не вніс до ЕДР.

Проте як завжди постраждала особа, а суд лише щось констатує…   

Аналізуйте судовий акт: Реєстраційна дія є законною навіть якщо існує заборона суду про її вчинення і про цю заборону не знає державний реєстратор в момент вчинення (ВАСУ від 13 вересня 2016р. у справі К/800/18277/16)

Джерело: Інформаційно-правовий інтернет-ресурс "Протокол"

8
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення