14.06.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Судовий дайджест "Протокол" за травень 2016!

За підсумками травня інформаційно-правовий ресурс «Протокол» підготував огляд найцікавіших та найпопулярніших судових рішень, які будуть корисними як практикуючим юристам, так і правникам теоретичного напряму.

Читайте: Судовий дайджест "Протокол" за березень - квітень: 8 найцікавіших рішень!

 

1. Ціль виправдовує засоби. Розглядаючи справу № 6-62цс14, предметом якої було оскарження незаконних дій державного виконавця, який виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи це тим, що судовий наказ не містив ідентифікаційного номера або реквізитів паспорта, Верховний Суд України зазначив, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження. На думку ВСУ в даному випадку державний виконавець повинен був реалізувати надане йому законом право на отримання інформації, у тому числі конфіденційної.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження (ВСУ у справі № 6-62цс14)

2. Хто не встиг, той запізнився! На відміну від попереднього рішення, у справі № 6-711цс15 про оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження Верховний Суд України утримався від широкого тлумачення норм права та, спираючись на імперативні норми закону, дав зрозуміти, що строк пред’явлення виконавчого листа до виконання не може бути змінено судом.

Аналізуйте судовий акт: Виконавчий лист предявляється до виконання протягом року незвважаючи навіть якщо сам лист містить інший строк (ВСУ від 20 січня 2016р.) 

3. Справедлива людяність суду. Перевершуючи самого себе та залишаючи надію на пошук справедливості в довгих коридорах судової ланки України, Верховний Суд України у справі 6-372цс16 від 27 квітня 2016 р. став на сторону особи-інваліда, яка відчайдушно захищала свої права на належне їй нерухоме майно. Зокрема, суд чітко підкреслив, що нотаріальне посвідчення, прочитання та роз’яснення  нотаріусом тексту договору дарування сторонам є недостатнім для правильного сприйняття особою-інвалідом фактичних обставин правочину на момент його підписання. Особливій увазі повинно приділятися таким обставинам як: вік цієї особи, його стан здоров'я та потреба у зв'язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування.

Аналізуйте судовий акт: Що треба розуміти під терміном "вплив тяжкої обставини" та "вкрай невигідні умови" для визнання недійсним правочину за ст. 233 ЦК України (Постанова ВСУ у справі № 6-551цс16 від 06 квітня 2016р.)

4. Gaudeamus igitur. Не зраджуючи добрій традиції у справах, пов’язаних із захистом цивільних прав, Верховний Суд України, розглядаючи справу № 6-2981цс15 про невиплату стипендії став на захист «завжди голодного студентства». При цьому, з правової точки зору, суд ухвалив доволі цікаве рішення, згідно з яким невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб’єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб’єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб’єктивного права.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, у тому числі й про усунення перешкод у здійсненні невизнаного права шляхом зобов’язання вчинити певні дії, особа має суб’єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Аналізуйте судовий акт: Невизнання цивільного права особи іншою особою підлягає захисту у суді навіть на майбутнє незважаючи на те, що на день розгляду справи спору щодо цього права ще не існує (ВСУ від 13 квітня 2016р., справа № 6-2981цс15)

5Податкові війни. Прояв щедрості та принцип справедливості, знайшли своє відображення в рішенні Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/528/16. Так, підтримуючи позицію платника податків Суд відзначив, що припущення про безтоварність та фіктивність операцій платника податків, які ґрунтуються на внутрішній інформації, мають зазначатися в Акті перевірки та доведені податковим органом у суді первинними документами платника податків.

При цьому судом цілком слушно було прийнято до уваги, що ТТН підтверджують витрати з оплати транспортних послуг та є необов’язковими для підтвердження операції із придбання товаро-матеріальних цінностей, припущення ДПІ про документальну непідтвердженість операцій платником податків та нереальність господарських операцій з його контрагентами, які мотивувалися, зокрема, податковою інформацією в АІС «Податковий блок» та листом від іншої ДПІ, в якому було зазначено, що контрагенти платника податку не мають основних засобів, трудових ресурсів та виробничих  потужностей.  

Аналізуйте судовий акт: Нереальність господарських відносин та безтоварність операцій між контрагентами не може грунтуватись на припущеннях, а повинна підтверджуватись первинними документами (Одеський окружний адміністративний суд, №815/528/16, суддя Стефанов)

6. Патентна сила. На завершення – родзинка. Найщедрішим серед суддівського корпусу виявився суддя Самарського районного суду Дніпропетровська. Ухвалюючи рішення у справі № 206/164/16-ц від 21 квітня 2016 р. позивачу (власнику патенту на промисловий зразок «акумуляторна батарея»), який захищав свої права інтелектуальної власності, було присуджено 3, 4 млн. грн. в якості упущеної вигоди та (!) 2 млн. грн. моральної шкоди, яку винахідних зазнав через те, що у «колег по цеху» формується спотворена оцінка фаховості позивача, як володільця прав на патент. На сьогодні це єдинє таке в Україні рішення за наслідками розгляду вимог про стягнення моральної шкоди та втраченої вигоди із присудженням позивачу таких чималих сум. 

Аналізуйте судовий акт: 2 млн. моральної шкоди та 3, 4 млн. втраченої вигоди:фантастичне як для України рішення суду у сфері захисту прав інтелектуальної власності (Самарський районний суд Дніпропетровська від 21 квітня 2016р., справа № 206/164/16-ц, суддя Сухоруков А. О.) 

Джерело: protokol.com.ua

 

 

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення