03.08.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол"
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Дайджест судових рішень «Протокол» за липень 2016 року: «Цікаво, практично, дискусійно!»

Розділ «Цікаві судові рішення»  інформаційно – правового ресурсу «Протокол»  постійно поповнюється судовими актами, які мають інтерес  як з точки зору практичного застосування, так і з точку зору теоретичного обговорення. Кожен місяць редакція «Протоколу» здійснює окремий відбір рішень суду із цього розділу для публікації спеціального дайджесту нашого ресурсу.  

Дайджест судовий рішень «Протокол» відрізняється від усіх інших дайджестів про рішення судів тим, що формується редакцією щомісячно виключно на підставі кількості переглядів, лайків, коментарів та поширень користувачами рішень суду, які до нього включаються. Тобто самі юристи, а не редакція визначають, цінність рішень судів включених до дайджесту з практичної точки зору. Окрім цього до судового дайджесту «Протоколу» включаються рішення судів будь-якої інстанції, якщо таке рішення цікаве та актуальне на сьогодні. І головне: фабула судових рішень у дайджесту «Протокол» не списується з правових позицій ВСУ та не копіюється абзацами з тексту рішень, а складається компетентним аналітиком простою та доступною для користувача мовою. 

Читайте: Дайджест судових рішень «Протокол» за липень 2016 року: «Цікаво, практично, дискусійно!»

 Судовий дайджест "Протокол" за травень 2016!

Судовий дайджест "Протокол" за березень - квітень: 8 найцікавіших рішень!

Отже, у липні 2016 року за версією «Протокол» найбільш цікавими та популярними судовими актами були такі.  

1. «Справа про дозвіл при виїзд дитини за межі України без згоди одного з батьків» - свіже рішення ВССУ, яке правильно визначає акценти у тому безладі, який твориться з цього питання. Стара, як світ проблема: батьки розлучились, дитина залишилась з матір’ю, матір намагається помститися батькові і порушуючи закон не дає йому спілкуватись з дитиною. Батько в свою чергу не виділяє на дитину коштів і не дає потрібних дозволів та погоджень для переміщення дитини. За допомогою адвокатів створюється причина необхідності виїзду дитини за кордон – необхідність лікування. Суд задовольняє позов, апеляція на боці матері. Проте ВССУ скасовує попередні судові акти і  дуже чітко роз’яснює судам, яким чином мають увалюватись подібні рішення. Дозвіл на виїзд дитини за межі України без згоди батька не позбавленого батьківських прав надається кожного разу окремо (тобто на кожен виїзд), при цьому в дозволі зазначається країна, місце перебування та строк, на який дитини буде знаходитись за кордоном.  В іншому випадку дозвіл позбавляє батька дитини брати участь у вихованні та можливості спілкування і є незаконним. 

Отже, запам’ятаймо, що універсального дозволу на виїзд дитини за межі України суд надати не має права. Тільки у випадку позбавлення батька батьківських прав. А так, право батька на участь у вихованні і спілкуванні з дитиною є священним.

Аналізуйте судовий акт: Дозвіл суду на виїзд дитини за межі України без згоди батька не абсолютний, а отримується кожен раз із зазначенням країни та строку перебування дитини ( ВССУ від 16 березня 2016р. у справі № 6-33303ск15)

2. Наслідки неявки представника у судове засідання у господарському процесі. Не треба бути юристом, щоб знати, що суди вирішують справи роками. Однією з таких причин є безліч  надуманих причин у суду для відкладення розгляду. Іноді суддя просто нічого не хоче розглядати, адже якщо розгляд закінчиться, то треба писати рішення. Іноді суддя збирається у відпустку і проблеми людей, які звернулись до суду за захистом порушеного права, суддю елементарно не цікавлять. Іноді, судді конче «потрібні» зовсім не потрібні у справу документи. ТОЩО.

Сторона справи зацікавлена у її затягуванні всіляко використовує та зловшиває своїми процесуальними правами з мовчазної згоди судді, який не хоче працювати. Самий простий спосіб це неявка представника сторони, яка має наслідком відкладення розгляду.  Існує вислів:  «У нас есть священное право на один перенос.»

Проте як з’ясувалось при тлумаченні ст. 77 ГПК України такого права у учасників справи немає і суд при бажанні може розглянути справу взагалі без представників сторін за наявними у справі матеріалами.  Не допоможе навіть окреме клопотання сторони про відкладення розгляду справи .

ВГСУ підкреслив, що підставою для відкладення є не відсутність представника сторони, а саме неможливість вирішити спір у судовому засіданні, тобто відкладення справи є правом, а  не обов’язком суду.  Якщо матеріалів у справі достатньо і суд правильно застосовує при вирішенні спору законодавство, то відсутність представника сторони вже ні на що не впливає.  Єдиною умовою в такому випадку для суду, щоб рішення не було скасоване у вищих судових інстанціях, це належне повідомлення сторін та учасників справи про час та місце розгляду справи, зокрема відсутність в матеріалах справи поштових повернень про невручення стороні відповідних повідомлень суду.  

Аналізуйте судовий акт: Суд НЕ зобовязаний відкладати засідання, якщо представник сторони навіть ВПЕРШЕ не зявився на  розгляд і має право ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами ( ВГСУ від 07 липня 2016р. у справі №910/21819/15)

 

3. «Справа про дерево на межі» або розгляд позову про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки.  Цікаве  рішення суду першої інстанції обрати до дайджесту зокрема тому, що подібної практики дуже мало. Проте оскільки приватних власників землі стає все більше, такі спори стають дедалі поширеними.

Позивач просив зобов’язати відповідача зрізати 14 дерев  та 2 куші на власній території, корені яких заважать позивачу використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням.  Позов обгрунтовувався  ДБН Б.2.4-1-94 «Система озеленення поселень» та рядом статей ЗК України.

Суд відмовив у задоволенні позову оскільки зазначений ДБН регулює питання щодо відстаней від дерев та кущів до будівель і споруд для висадження зелених насаджень на територіях загального користування населених пунктів. Щодо приватної ділянки, то тут суд нормативу не знайшов. Крім того, ст. 105 та 109 ЗК України не забороняють знаходження дерев на межі чи біля межі земельних ділянок а у позивача  є право обрізати корені та гілки дерев та кущів, які виходять на його територію чим забезпечити цільове використання власної земельної ділянки (рілля, городництво).

Аналізуйте судовий акт: Висаджувати дерева та кущі біля межі чи прямо на межі між приватними земельними ділянками законодавство не забороняє (Чернігівський районний суд Чернігівської області від 28 березня 2016р.)

4. "Відсутність одного технічного засобу або приклад істотного порушення вимог кримінального процесуального закону" – ст. 412 КК України. Шалена ухвала суду апеляційної інстанції, якою суто за формальною причиною скасований обвинувальний вирок. При чому має місце кричуща недбалість судді, який не виконав вимоги кримінального процесу і не забезпечив наявність у справі усіх записів судового розгляду.

З іншого боку кричущий формалізм суду апеляційної інстанції, який скасовує вирок у справі, яка  розглядалась рік, і  направляє справу на новий розгляд, при чому змінюючи запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, тобто фактично звільняючи засудженого.

Насамкінець питання: хіба винен потерпілий, що дурнуватий суддя не поставив запис засідання, наприклад на якому розгляд справи відкладався? Звичайно ні, а злочинець вже вдома, та й навряд за строками давності буде засуджений до позбавлення волі.  І, яку за це відповідальність понесе суддя…

Аналізуйте судовий акт: Без наявності в матеріалах справи технічного запису навіть одного судового засідання вирок автоматично скасовується (Апеляційний суд Хмельницької області від 16 березня 2015р. у справі № 688/4727/14-к, суддя Ващенко С. Є.)

 

 

5. До чого тільки не вдаються боржники щоб не повертати борг та не втрачати своє майно передане в іпотеку. Однією з технологій є зміна документів нерухомості без відома та згоди банку, яка дозволяє на суто формальному рівні стверджувати, нерухомість не та по яку говорить банк, а де та - я не знаю і це до справи не відноситься.  Такими операціями з нерухомістю може бути: поділ, виділ, реконструкція, істотна зміна площі та зміна функціонального призначення, зміна адреси, тощо. Далі, як правило, нерухомість на підставі нових та необтяжених правовстановлюючих документів перепродається третій особі, там прописуються неповнолітні діти або створюється нова іпотека.

Радимо: не витрачайте час, кошти на адвокатів та хабарі чиновникам. Краще повертайте кредити. Дивиться, ВСУ скасував у справі рішення суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які були на користь боржника та чітко визначив: «нові об’єкти нерухомого майна не є новоствореними об’єктами та відмінним від іпотечного майном - оскільки виникли вже з прив’язкою до існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів». Тобто при бажанні це можна довести та перевірити. 

Аналізуйте судовий акт: Не витрачайте час! Поділ, виділ, реконструкція, зміна площі та функціонального призначення іпотечного майна не припиняють іпотеку по суті (ВСУ від 6 липня 2016р. у справі № 6-1213цс16)

6. При розлученні кожен з подружжя намагався  обдурити іншого. Поширений випадок, коли титульний власник рухомого майна, яке є об’єктом спільної сумісної власності, відчужує це майно, що воно не потрапило до загальної маси майна, яке підлягає поділу, наприклад при розлученні. У цій справі один з подружжя відчужив автомобіль своєму синові, попередньо виплативши за нього залишок кредиту, оскільки автомобіль був придбаний за кредитні кошти. Тому виникла ситуація, коли автомобіль знаходиться у спільній сумісній власності, придбаний за кредитні кошти в інтересах сім’ї, і тому зобов’язання по поверненню кредиту також є спільними для подружжя і підлягають поділу. Проте в даному випадку кредитні зобов’язання були достроково погашені одним з подружжя коштами, походження яких суди не встановили: спільні або особисті. Окрім цього суди також не встановили, якими є і куди пішли кошти отримані один з подружжя за відчуження автомобілю.

Отже ВСУ скасував попередні рішення, направив справу на новий розгляд і зазначив на майбутнє: для правильного вирішення справи необхідно встановити за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, чи не вносились відповідачкою її особисті кошти в рахунок погашення кредитного зобов’язань, чи не зміниться розмір компенсації внаслідок відчуження спільного сумісного майна внаслідок врахування внесених у рахунок виконання спільного боргу іншим із подружжя особистих коштів. 

Аналізуйте судовий акт: Вартість спільного майна відчуженого одним із подружжя без згоди іншого враховується при поділі всього спільного майна та визначенні особистих частин ( ВСУ від 27 квітня 2016р. у справі №6-486цс16)

 

7. Справа про гонорар адвоката, який суд визначив самостійно. Навіть коли відповідач виграє суд, тобто у задоволенні позову суд відмовляє, в нього завжди залишається проблема витрачання часу та грошей на адвокатів.  Наприклад, громадяни чи маленькі фірми іноді на практиці зустрічаються із самодурами – керівниками, які примушують юристів своїх підприємств подавати неправильні або необгрунтовані позови з метою «не виграємо, так хоч по судам затягаємо», а потім до ВСУ оскаржувати все, що тільки можливо. Так, подібне судове переслідування змушує відповідача нести незаплановані витрати на юридичну допомогу. При цьому питання компенсації витрат на юридичні послуги або гонорари адвокатів остаточно в судовій практиці не вирішено.

Ця справа надзвичайно цікава наступним. Позивач подав позов, проте суд  першої інстанції залишив його без розгляду, суд апеляційної – погодився. Тобто, спір  по суті судами не розглядався не кажучи вже про рішення. Проте обидва суди відмовили відповідачу у задоволенні клопотання  відповідача про покладення на позивача витрат на послуги адвоката, хоча підтверджуючи документи таких витрат судам були надані.

ВГСУ скасував попередні рішення і визначив, що була  неправильно застосована ст. 49 ГПК України (розподіл судових витрат) і слід було застосувати частину другу ст. 81 ГПК України та ст. 48 ГПК України, яка передбачає, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому ЗУ «Про адвокатуру».

Головним сюрпризом у цій справі стало те, що ВГСУ самостійно визначив розмір витрат відповідача на послуги адвоката, які підлягають сплаті позивачем, заяву якого було залишено судом без розгляду. Незважаючи на платіжне доручення відповідача про перерахування адвокату 30 000,00 грн, ВГСУ вирішив, що позивачу буде достатньо відшкодувати відповідачу за клопіт 5000,00 грн., "а решта - вибачайте".

Отже, подаємо тільки обгрунтовані позови і дотримуємось порядку подання позову, передбаченого ГПК України

Аналізуйте судовий акт: Відповідач після залишення судом позову без розгляду стягнув з позивача витрати на послуги адвоката при цьому розмір таких витрат суд визначив самостійно (ВГСУ від 20 липня 2016р. у справі №910/31680/15)

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення