Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.03.2025 року у справі №681/1466/21

Постанова

Іменем України

05 березня 2025 року

м. Київ

справа № 681/1466/21

провадження № 61-17564св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),

судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,

учасники справи:

позивач - керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.»,

треті особи: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, державне підприємство «Шепетівське лісове господарство»,

розглянув упорядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в складі судді: Горгулько Н. А., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року (повне судове рішення складено 03 грудня 2024 року) в складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У грудні 2021 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ «А.Т.К.», треті особи: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-14020-СГ від 13 червня 2018 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської Шепетівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6823680300:02:001:0149, та передано у власність ОСОБА_1 .

На підставі вказаного наказу, 01 серпня 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149.

У подальшому, ОСОБА_1 вказану земельну ділянку на підставі договору оренди б/н від 19 липня 2018 року передав у оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років.

Прокурор вказував, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, оскільки на момент прийняття ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу № 22-3538-СГ від 13.06.2018 про передачу у власність ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, вона знаходилась в межах малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради, була вилучена з сільськогосподарського обороту та підлягала консервації шляхом заліснення.

Розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області №477/2010-р від 24 листопада 2010 року «Про затвердження проекту консервації» на день звернення із позовною заявою не визнано незаконним та є чинним, тому земельна ділянка, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, що розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради (Полонська ОТГ) Шепетівського району Хмельницької області, знаходиться в межах Полонської територіальної громади та належить Полонській міській раді.

Прокурор, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:

витребувати у ОСОБА_1 та ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2 га, припинивши право приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку та право оренди ТОВ «А.Т.К.» із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень;

скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149.

Короткий зміст судових рішень суду інстанції

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року:

в задоволенні позову керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до ТОВ «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки відмовлено;

позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, треті особи: державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», задоволено частково;

витребувано у ОСОБА_1 на користь Полонської міської ради земельну ділянку площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертого дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га;

в задоволенні інших позовних вимог прокурора відмовлено;

вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-3538-СГ від 13 червня 2018 року прийнято всупереч вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, земельна ділянка з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 підлягає витребуванню на користь Полонської міської ради, але лише площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року. Тобто, вимога про витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково, лише у частині витребування земельної ділянки, яка підлягає консервації;

щодо вимоги позивача про витребування земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 у тТОВ «А.Т.К.», то судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 19 липня 2018 року уклав договір оренди б/н із ТОВ «А.Т.К.» про передачу на 15 років у оренду згаданої земельної ділянки. Оскільки предметом спору у справі є земельна ділянка, власником якої є фізична особа, яка в цьому випадку укладала договір оренди, предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельної ділянки. Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Отже, договір оренди має характер як консенсуального, так і реального договору, є укладений стосовно земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 і тимчасовим користувачем цієї земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі - ТОВ «А.Т.К.» Витребувати цю земельну ділянку у ТОВ «А.Т.К.» не є можливим, оскільки фактично власником земельної ділянки є саме ОСОБА_1 . Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку;

щодо вимог позивача про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, то позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з тим, що рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна (земельної ділянки) саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно. Такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такої ж правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц. У цій справі зроблено висновок, що при витребуванні майна від останнього набувача не треба оскаржувати всі проміжні рішення, договори тощо. Ці позовні вимоги не відповідають належному способу захисту, оскільки визнання недійсним чи скасування державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити;

беручи до уваги суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження територіальної громади земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення громадою охорони земель, заліснення та майбутнього раціонального використання, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки. Земля є основним національним багатством, що має перебувати під особливою охороною держави. Тому позовну вимогу керівника Шепетівського окружної прокуратури в інтересах держави про витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки залишити без задоволення.

Додатковим рішення Полонського районного суду Хмельницької області складі судді: Горгулько Н. А. від 13 серпня 2024 року:

позовну вимогу керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради Хмельницької області до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ «А.Т.К.», треті особи: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», про припинення права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» задовольнити в частині земельної ділянки, площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га;

у задоволенні позовної вимоги про одночасне припинення усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень у зв`язку з припиненням права оренди ТОВ «А.Т.К.» відмовити.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в цій справі позов задоволено частково. Відповідно до даних ухвали Хмельницького апеляційного суду від 29 липня 2024 року, установлено, що під час проведення підготовчих дій по розгляду справи встановлено, що суд першої інстанції не ухвалив рішення стосовно позовної вимоги, а саме вимоги про припинення права оренди ТОВ «А.Т.К.» земельної ділянки, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та обтяжень;

беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги про витребування земельної ділянки, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи незалежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, тому позовну вимогу про припинення права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» слід задовольнити у частині земельної ділянки, площею 0,7483 га, межі та конфігурацію якої визначено у згаданому висновку експертного дослідження № 532/23, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га;

щодо вимоги щодо одночасного припиненням усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень, то проаналізувавши вимоги законодавства та практику Великої Палати Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що ця частина позовної вимоги задоволенню не підлягає у зв`язку з тим, що рішення суду про витребування з володіння відповідача ОСОБА_1 земельної ділянки та припинення права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» саме по собі є підставою для припинення усіх зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки речових прав та їх обтяжень, а також для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно. Отже, рішення суду, яким задоволено позов про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (узгоджується з позицією Верховного Суду у справі № 903/450/16 від 05 березня 2019 року). Таким чином, з цього також випливає, що позовна вимога про одночасне з припиненням права оренди і припинення усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень не відповідають належному способу захисту, оскільки не є необхідним для вирішення питання про витребування земельної ділянки, задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, а тому в задоволенні цієї частини позовної вимоги слід відмовити.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року:

апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради Хмельницької області задоволено частково;

рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки від ТОВ «А.Т.К.» та додаткове рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про припинення права оренди ТОВ «А.Т.К.» скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити.

повідомлено прокурора, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог до ТОВ «А.Т.К.» віднесений до юрисдикції господарського суду.

в іншій частині рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А тому, правильним є висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки з підстав неефективності вказаних способів захисту. У зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про скасування державної реєстрації права власності з припиненням права власності на земельну ділянку, державної реєстрації земельної ділянки ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

суд першої інстанції допустив порушення правил юрисдикції. На підставі договору оренди землі б/н від 19 липня 2018 року ОСОБА_1 передав ТОВ «А.Т.К.» земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, у платне користування строком на 15 років;

згідно зі статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ;

юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина 1 статті 19 ЦПК України). Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України;

відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами;

ухвалюючи рішення у справі в частині вимог до ТОВ «А.Т.К.», суд першої інстанції не врахував, що учасником спору є приватна юридична особа. Спір у частині позовних вимог пред`явлених до юридичних осіб є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно, державної реєстрації таких прав. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині вимог в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю. Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 04 травня 2022 року у справі № 676/7424/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 676/7426/19-ц, від 25 жовтня 2023 року в справі № 676/1919/20, від 22 травня 2024 року у справі № 676/180/20;

з огляду на викладене колегія суддів вважала, що рішення суду від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до ТОВ «А.Т.К.» необхідно скасувати і провадження у справі в частині цих позовних вимог закрити. Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. У зв`язку із скасуванням рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року в частині відмови в позові до ТОВ «А.Т.К.» втрачає чинність і додаткове рішення суду від 23 липня 2024 року, ухвалене щодо позовних вимог до ТОВ «А.Т.К.», відповідно, додаткове рішення в цій частині вимог підлягає скасуванню.

Аргументи учасників справи

25 грудня 2024 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року (повне судове рішення складено 03 грудня 2024 року), у якій просив:

скасувати рішення Полонського районного суду від 15 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування у ТОВ «А.Т.К.» земельної ділянки площею 0,7483 га, межі та конфігурація якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», яка перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 площею 2,0000 га, та скасування прав на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відомостей про неї в Державному земельному кадастрі, постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 в цілому та постановити нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити;

судові витрати за подання позову, апеляційної та касаційної скарг відшкодувати на користь Хмельницької обласної прокуратури за рахунок відповідачів.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

судові рішення ухвалені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права (статей 387 388 ЦК України, частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр») та з порушенням норм процесуального права (статті 19 ЦПК України);

судом першої інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права (статті 387 388 ЦК України) у подібних відносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 672/362/20, від 17 листопада 2021 року в справі № 672/386/20 про можливість витребування земельної ділянки також і в орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, а відмовлено у задоволенні вказаної вимоги прокурора;

судами не враховано висновки щодо застосування норм права (стаття 79-1 ЗК України, частини третя 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр») у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі №731/264/23, від 22 травня 2024 у справі №916/1750/22, від 20 грудня 2023 року у справі № 916/1517/22 про те, що у разі часткового накладення земельних ділянок ефективним способом захисту є скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та прав на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

вказаний спір виник з приводу незаконного набуття фізичною особою ОСОБА_1 права власності на частину деградованої земельної ділянки, яка підлягала консервації, та не пов`язаний із здійсненням господарської діяльності. Вимоги щодо скасування реєстрації земельної ділянки та прав на неї є похідними. Оскільки скасування права оренди впливає на інтереси ТОВ «А.Т.К.» та ОСОБА_1 , який є фізичною особою, відповідно до статті 19 ЦПК України вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року в справі № 641/5523/19 зазначає про те, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Вирішення спору за правилами господарського судочинства в частині позовних вимог про витребування в орендаря (ТОВ «А.Т.К.»), а за правилами цивільного судочинства в частині позовних вимог до власника (фізичної особи ОСОБА_1 ) порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, визначений частиною першою статті 3 ЦПК України, оскільки дослідження того ж самого предмета, а також тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що також суперечить принципу правової визначеності. Крім того, таке об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливить прийняття різних судових рішень за однакових фактичних обставин.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.

28 лютого 2025 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2025 року:

у задоволенні клопотання заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури про повідомлення часу і місця розгляду справи Хмельницької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора відмовлено;

справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 13 лютого 2025 року вказано, що:

наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 23 лютого 2022 року у справі № 672/362/20; від 17 листопада 2021 року у справі № 672/386/20; від 20 березня 2024 року у справі № 731/264/23; від 22 травня 2024 року у справі № 916/1750/22; від 20 грудня 2023 року у справі № 916/1517/22; від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19; від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20; від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц; від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19; від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18; від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19; від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц; від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17; від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16; від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17; від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17; від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16; від 12 січня 2022 року у справі № 687/425/20; від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19; від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20; від 20червня 2023 року у справі № 633/408/18; від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц; від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц; від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18; від 01 січня 2020 року у справі № 922/614/19; від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц; від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18; від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/1; від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21; від 14 грудня 2022 року у справі № 201/909/20.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині відмови в задоволенні позовних вимог керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради до ТОВ «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки площею 0,7483 га, межі та конфігурація якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», яка перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 площею 2,0000 га та припинення права оренди ТОВ «А.Т.К.». В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини

06 серпня 2010 розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області № 314/2010-р надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського виробництва використання земель (шляхом заліснення) Державному підприємству «Хмельницький науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою» на території Полонської міської, Понінківської селищної, Буртинської, Білецької, Онацьковецької, Прислуцької сільських рад Полонського району Хмельницької області.

Згідно із даними проєкту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району Хмельницької області, виготовленої у липні-серпні 2010 року, на підставі вищевказаного розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації № 314 від 06 серпня 2010 року, проєктом передбачено консервацію загальної площі земельних ділянок 160,85 га. Зокрема, передбачено консервацію земельних ділянок на території Білецької сільської ради - 55,82 га (рілля - 55,46 га, пасовищ - 0,36 га), шлях консервації - заліснення.

Відповідно до даних висновку державної експертизи землевпорядної документації від 31 серпня 2010 року № 582, який затверджено начальником Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області Лахмотовим О. П., підсумкова оцінка результатів державної експертизи - проєкт землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, не у повній мірі відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, повертається на доопрацювання. Контроль за виправленням зауважень покладається на начальника відділу Держкомзему у Полонському районі Хмельницької області.

24 листопада 2010 року розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області № 477 2010-р затверджено вищевказаний проєкт землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, яким передбачено вилучити з активного господарського обігу 160,85 га сільськогосподарських угідь та здійснити їх консервацію шляхом заліснення, у тому числі на території Білецької сільської ради - 55,82 га. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на начальника відділу Держкомзему у Полонському районі.

Вказана земельна ділянка всупереч вимогам законодавства та зазначеного розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації від 24 листопада 2010 року, у 2017-2018 розділена на окремі земельні ділянки, які на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області передані у приватну власність, в тому числі, для ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 червня 2018 року за № 22-3538-СГ, затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області (кадастровий номер 6823680300:02:001:0149) та надано у власність ОСОБА_1 цю земельну ділянку.

На підставі цього ж наказу за ОСОБА_1 01 серпня 2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613731568236, номер запису про право власності 27329004).

19 липня 2018 року ОСОБА_1 на підставі договору оренди б/н передав в оренду ТОВ «А.Т.К.» строком на 15 років земельну ділянку, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42370949 від 03 серпня 2018 року, номер запису про право власності 27329160).

Відповідно до даних Витягу з ЄРДР, 24 березня 2021 року за номером 42021242250000001 зареєстроване кримінальне провадження за частиною другою статті 364 КК України. Зі змісту якого вбачається, що прокурором вивченням даних публічної кадастрової карти України встановлено, що на території Полонської ОТГ (Білецька сільська рада), розташована земельна ділянка загальною площею 21,14 га, яка згідно розпорядження Полонської районної державної адміністрації від 24 листопада 2010 року підлягає консервації шляхом заліснення. Водночас, вказана земельна ділянка всупереч вимогам законодавства розділена на окремі земельні ділянки, які на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області передані у приватну власність.

У межах досудового розслідування кримінального провадження № 42021242250000001 від 24 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, призначено земельно-технічну експертизу, відповідно до висновку якої № 541/21-22 від 19 жовтня 2021 року, земельна ділянка, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, повністю накладається на земельну ділянку № НОМЕР_1 на території Білецької сільської ради Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області, яка згідно проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, затвердженого розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації № 477/2010-р від 24 листопада 2010 року, підлягає консервації шляхом заліснення. Площа накладення становить 2,0000 га.

Згідно з висновком експертного дослідження №532/23 від 05 травня 2023 року, розробленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроєкт», земельна ділянка, кадастровий номер 6823680300:02:001:0149, площею 2,0000 га, розташована в межах агровиробничих ґрунтів: 53д площею 1,2517 та 56д площею 0.7483 га.

Позиція Верховного Суду

Касаційний суд відхиляє аргументи касаційної скарги з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 грудня 2021 року в справі № 924/454/20 вказано, що:

«предметом спору у справі, що розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «Форк» про витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:04:002:0093, загальною площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Староушицької селищної ради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_2 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17 жовтня 2017 року № 22-20678-СГ, з посиланням на положення статей 317 387 388 ЦК України у зв`язку із незаконним вибуттям земельної ділянки поза волею власника - держави на підставі наказу позивача, який скасовано згідно з рішенням суду через порушення норм закону та повторного надання земельної ділянки у власність поза межами передбаченої процедури».

У справі № 924/454/20 Верховний Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду касаційну скаргу ТОВ «Зарус-Інвест» залишив без задоволення, а оскаржені рішення - без змін, тобто, розглянув по суті позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» про витребування у відповідачів на користь держави земельної ділянки за правилами господарської юрисдикції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що:

«112. Прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн»; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн» права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ «Сілквей комунікейшн» і ТОВ «Зелена садиба», та договір іпотеки, укладений між ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Зелена садиба»; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн».

114. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України в чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

116. Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав.

118. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

120. Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) зазначено, що:

«тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що: суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог.

У разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим.

Об`єднана палата відступає від висновку щодо застосування частин першої та другої статті 414 ЦПК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21)».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) вказано, що:

«у справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному:-реєстрі речових прав-на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства».

У справі, що переглядається:

позовні вимоги керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради до ТОВ «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки площею 0,7483 га, межі та конфігурація якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого ТОВ «Підприємство «Житомирземлепроект», яка перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 площею 2,0000 га та припинення права оренди ТОВ «А.Т.К.», з урахуванням меж касаційного перегляду за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства;

тому апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства. Як наслідок постанова апеляційного суду в оскарженій частині підлягає залишенню без змін.

Аналогічний висновок зроблено цим судом в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2025 року в справі № 681/1461/21 (провадження № 61-16312св24).

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскарженій частині - без змін. Тому судові витрати покладаються на прокурора.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року в частині закриття провадження в справі в частині позовних вимог керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Полонської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про витребування земельної ділянки площею 0,7483 га, межі та конфігурація якої визначено у висновку експертного дослідження № 532/23 від 05 травня 2023 року, виготовленого товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Житомирземлепроект», яка перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823680300:02:001:0149 площею 2,0000 га та припинення права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко