Стаття 485. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

Аналізуйте судовий акт: "Евро-бляхи". Успешное обжалование постановления по ст. 485 Таможенного кодекса Украины, штраф 2 млн. грн. ( Малиновський районний суд м. Одеси у справі №521/2527/18 від 10 вересня 2018р.)

   Розглянувши справу за позовом власника автомобіля до відділів реєстраційно-екзаменаційної роботи Управлінь ДАІ  в м.м. Києві та Чернівцях (відповідачі) про визнання їх дій протиправними, суди встановили, що, перетинаючи кордон між Республікою Сербія та Республікою Румунія за результатами проведення митного контролю румунськими прикордонниками був складений акт затримання автомобіля позивача у зв’язку з перебуванням транспортного засобу в міжнародному розшуку по базі Інтерполу.

Це стало підставою для висновку про те, що відповідачі при знятті з обліку та реєстрації транспортного засобу не здійснили покладених на них законом обов'язків, що призвело до вчинення неправомірних дій.

Судовими рішеннями визнано протиправними дії відповідачів щодо зняття з реєстрації автомобіля без належної перевірки за централізованими базами даних на предмет перебування автомобіля у розшуку, а також протиправними - дії щодо реєстрації за позивачем автомобіля, видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та державних номерних знаків без такої ж належної перевірки.

Своє рішення суди мотивувавали, зокрема, листом Робочого апарату Укрбюро Інтерполу, згідно якогона той час у базі даних Генерального секретаріату Інтерполу зазначений автомобіль перебував у міжнародному розшуку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з цими висновками погодився і зауважив наступне.

Згідно зі ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. А ст.1173 ЦК України врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування.

За змістом ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

За таких обставин і правового врегулювання Верховний Суд вважає, що невчинення покладених на відповідачів обов'язків під час зняття з обліку та при реєстрації транспортного засобу призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.

Нажаль в ЄДРСР відсутні відомості щодо продовження цієї «історії», адже, враховуючи встановлення судом наведених порушень з боку відповідачів, позивач з великим ступенем вірогідності міг би розраховувати на відшкодування завданої йому шкоди

Аналізуйте судовий акт: ШТРАФ 419 593,89 ГРН. ЗА НЕСПЛАТУ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ЗА ВВЕЗЕННЯ АВТО З ІНОЗЕМНИМИ НОМЕРАМИ (ВАСУ від 17 травня 2017р. у справі К/800/16514/17)

 17 травня 2017 року Вищий адміністративний суд України розглядаючи справу про скасування постанови про порушення митних правил, виніс Ухвалу у справі № К/800/16514/17, якою визнав правомірність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 419 593 гривень 89 копійок за ввезене авто з іноземним номерами

Так, постановою заступника начальника Харківської митниці ДФС — начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Волокітіна Є.П. у справі про порушення митних правил № 703/80700/16 від 8 грудня 2016 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у зв’язку з чим, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 419 593 гривень 89 копійок.

Не погоджуючись з винесеною постановою, особа звернулась до адміністративного суду з позовом про скасування постанови митних органів. Однак, постановою Печенізького районного суду Харківської області від 31 січня 2017 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 р., у задоволені позову відмовлено.

Особою подано касаційну скаргу на рішення попередніх інстанцій.

Однак, Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження, вказавши на те, що згідно витягу з електронних баз даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб «FORD TOURNEO», країна реєстрації — Литва, був ввезений 17 березня 2015 року на митну територію України громадянином Азербайджану ОСОБА_4 з метою особистого користування в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року». В той же час, 5 липня 2016 року приблизно о 18 годині 00 хвилин транспортним засобом «FORD TOURNEO», VIN: НОМЕР_1, реєстраційний знак НОМЕР_2, керував позивач, при цьому не маючи при собі реєстраційного документу на транспортний засіб та закріпивши на ньому номерний знак від іншого транспортного засобу, про що було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 826419 від тієї ж дати.

Надані позивачем довіреність Європейської агенції соціальної інформації від 1 березня 2015 року, якою йому довірено керувати транспортним засобом «FORD TOURNEO», а також довіреність від імені власника цього автомобіля на використання, керування, розпорядження на ім’я ОСОБА_4, не є належними і допустимими доказами наявності у позивача права користування цим транспортним засобом на митній території України.

Такий висновок обґрунтовується тим, що у випадку реалізації позивачем прав, наданих йому на підставі довіреності Європейської агенції соціальної інформації від 1 березня 2015 року, умови перебування транспортного засобу «FORD TOURNEO», на митній території України у митному режимі «Тимчасове ввезення» були б іншими, ніж ті, за яких транспортний засіб був ввезений нерезидентом ОСОБА_4, а право позивача на тимчасове ввезення цього транспортного засобу було б похідним від сплати ним всіх митних платежів, передбачених частиною 3 статті 380 Митного кодексу України.

Таким чином, судами зроблено висновок, що надані позивачем документи у сукупності з його діями щодо керування транспортним засобом «FORD TOURNEO», зі свідомою заміною литовського реєстраційного номеру на український номер «НОМЕР_3», об’єктивно свідчать про обізнаність позивача щодо митного режиму цього транспортного засобу, спрямованість його умислу на використання цього транспортного засобу без сплати митних платежів, мінімізацію ризиків викриття безпідставності такого використання, а зрештою, на ухилення від сплати митних платежів.

Аналізуйте судовий акт: Водій – експедитор керуючи «неразмитненим» ТЗ, який не є його власником, Не повинен знати, в якому митному режимі цей ТЗ ввезений, тому не суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України (Одеський апеляційний адмінсуд, 27. 07. 2016)

ДПС зупинила автомобіль і з’ясувала, що його ввезено на митну територію України півтора роки тому в митному режимі «тимчасове ввезення». Згідно ст. 380 МК України для нерезидентів строк тимчасового ввезення не може перевищувати одного року, і протягом цього часу митні платежі не сплачуються. Особою, яка оформила тимчасове ввезення був громадянин Йорданії, а власником ТОВ (країна реєстрації Болгарія). Водій ТЗ, який в момент зупинення перебував за кермом, працював на посаді водія-експедитора в ТОВ, тобто не був ні власником ТЗ, ні особою - декларантом, відповідальною за митний режим ТЗ.. Водій підтвердив це в момент зупинки трудовим договором, путьовим листом та свідоцтвом про реєстрацію на ТЗ. Проте, заступником начальника органу митної служби було складено постанову про порушення митних правил водієм та накладено на нього штраф в сумі 618 395,22 грн.  за ст. 485 МК України – «дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів». 

За правилами адміністративного судочинства водій оскаржив постанову про накладення штрафу, проте суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позову. Надалі, суд апеляційної інстанції став на бік водія: скасував рішення суду першої інстанції та постанову про порушення митних правил і закрив провадження у зв’язку із відсутністю в діях водія ознак правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. 

Обгрунтовуючи свою постанову суд апеляційної інстанції зазначив наступне: водій – «виконуючи свої службові обов'язки згідно службової інструкції, не знав і не міг знати про те, хто ввіз на митну територію України вищезазначений транспортний засіб, так само не знав, і НЕ повинен був знати в якому режимі було ввезено транспортний засіб і чи були на нього отримані будь-які митні пільги.» Разом з цим водій «не міг мати прямий умисел на вчинення будь-якого порушення митних правил, оскільки не є ані власником транспортного засобу, ані особою, відповідальною за дотримання правил митного режиму, ані взагалі заінтересованою в цьому особою.»

Отже, водій - експідитор не є в данному випадку суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, при цьому в його діях при керуванні "неразмитненим" транспортним засобов взагалі відсутне будь-яке порушення митних правил.

Аналізуйте судовий акт: Водій – експедитор керуючи «неразмитненим» ТЗ, який не є його власником, Не повинен знати, в якому митному режимі цей ТЗ ввезений, тому не суб’єктом правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України (Одеський апеляційний адмінсуд, 27. 07. 2016)