Стаття 310. Гарантія

1. Гарантія є зобов’язанням гаранта виплатити на вимогу митного органу суму коштів у межах розміру гарантії та в порядку і строки, встановлені цим Кодексом, у разі невиконання особою обов’язку із сплати митних платежів.

{Частина перша статті 310 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

2. Гарантії можуть бути таких видів:

1) індивідуальна гарантія, яка забезпечує суму митних платежів щодо товарів, що підлягають митному оформленню за однією митною декларацією;

2) загальна гарантія, яка забезпечує суму митних платежів щодо товарів, що підлягають митному оформленню за декількома митними деклараціями.

3. Гарантія видається гарантом особі, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, у формі документа.

4. Гарантії надаються митним органам у паперовій або електронній формі.

Гарантії у паперовій формі застосовуються з дозволу митного органу у випадку тимчасової відмови у роботі електронної системи управління гарантіями або інших систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.

5. При поміщенні товарів у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, поміщенні товарів у митний режим транзиту відповідно до частини сьомої статті 94 цього Кодексу гарантії надаються митним органам відповідно до положень та за формами, встановленими цією Конвенцією.

При поміщенні товарів у митний режим транзиту відповідно до частини сьомої статті 94 цього Кодексу гарантом має виступати фінансова установа, зареєстрована як гарант відповідно до статті 316 цього Кодексу.

Зобов’язання гаранта, надане відповідно до положень та за формами, встановленими Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для забезпечення сплати митних платежів щодо товарів, поміщених у митний режим транзиту на умовах цієї Конвенції, також поширюється на митний режим транзиту відповідно до частини сьомої статті 94 цього Кодексу.

{Абзац третій частини п'ятої статті 310 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

{Частина п'ята статті 310 в редакції Закону № 3229-IX від 13.07.2023 }

6. Гарантії у паперовій формі оформлюються гарантом відповідно до форм бланків індивідуальної гарантії, загальної гарантії, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Гарантії в електронній формі оформлюються гарантом у формі електронного документа.

7. Гарантії діють на всій митній території України та на території інших країн у випадках, визначених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі оформлення гарантії, яка діє на території інших країн, гарант зобов’язаний зазначити в гарантії інформацію про уповноважених осіб, які представляють інтереси гаранта в кожній із країн, в яких гарантія може бути застосована.

8. Гарантії зберігаються митними органами протягом 1095 днів з дати завершення строку їх дії.

9. Митний орган може скасувати реєстрацію гарантії відповідно до статті 315 - 2 цього Кодексу. Гарантія може бути відкликана гарантом відповідно до статті 315 - 3 цього Кодексу.

10. Зобов’язання гаранта за гарантією, якщо інше не передбачено цим Кодексом, є чинним з моменту реєстрації гарантії митним органом до моменту настання будь-якої з таких подій:

1) сплата гарантом на користь митних органів суми, що дорівнює розміру гарантії;

2) закінчення строку дії гарантії;

3) набрання чинності рішенням про відкликання гарантії або скасування реєстрації гарантії.

{Абзац четвертий частини десятої статті 310 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

Зобов’язання гаранта за гарантією щодо товарів, поміщених у митний режим, або товарів, які перебувають під митним контролем на момент закінчення строку дії гарантії чи на момент набрання чинності рішенням про відкликання гарантії або скасування реєстрації гарантії, продовжують бути чинними та підлягають виконанню.

{Абзац п'ятий частини десятої статті 310 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

11. До правовідносин, пов’язаних з наданням гарантій та виконанням гарантом своїх обов’язків, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, законодавства України про банки і банківську діяльність, про страхування та страхову діяльність, положення законодавства з питань регулювання ринків фінансових послуг в частині, що не врегульована цим Кодексом.