Стаття 190. Товари, помилково ввезені на митну територію України

Коментована стаття надає поняття режиму реімпорту і визначає сутність цього режиму та умови поміщення товарів у цей режим. Зокрема такими умовами є:

- обов'язкове походження товарів з України;

- вивезення цих товарів згідно з митним режимом експорту;

- увезення на митну територію України не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк. Цей строк складає 1 рік (ст. 191 МК);

- увезення товарів саме з метою їх вільного обігу.

Згідно з наказом Держмитслужби України від 07.10.2003 р. №662, реімпорт дозволяється також у тих випадках, коли на митну територію України ввозиться тільки частина раніше експортованої партії товарів.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України в митному режимі реімпорту також іншою особою, ніж та, яка їх експортувала.

Строк, у який дозволяється переміщення товарів через митний кордон України в митному режимі реімпорту, обчислюється з дати їх фактичного вивезення за межі митної території України.

Товари, що реімпортуються, підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей тощо.

Особливістю застосування цього режиму є те, що до товарів, що реімпортуються, не застосовуються заходи нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку, в тому числі і з увезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.

З метою оподаткування до імпорту та реімпорту також прирівнюється:

- увезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке увезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;

- поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів);

- поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу

У свою чергу Декрет Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" встановлює, що будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій, є платниками акцизного збору.

Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, увезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.