Водій – експедитор керуючи «неразмитненим» ТЗ, який не є його власником, Не повинен знати, в якому митному режимі цей ТЗ ввезений, тому не є суб’єктом правопорушення, згідно ст. 485 МК України (Одеський апеляційний адмінсуд, 27. 07. 2016)

Фабула судового акту: ДПС зупинила автомобіль і з’ясувала, що його ввезено на митну територію України півтора роки тому в митному режимі «тимчасове ввезення». Згідно ст. 380 МК України для нерезидентів строк тимчасового ввезення не може перевищувати одного року, і протягом цього часу митні платежі не сплачуються. Особою, яка оформила тимчасове ввезення був громадянин Йорданії, а власником ТОВ (країна реєстрації Болгарія). Водій ТЗ, який в момент зупинення перебував за кермом, працював на посаді водія-експедитора в ТОВ, тобто не був ні власником ТЗ, ні особою - декларантом, відповідальною за митний режим ТЗ.. Водій підтвердив це в момент зупинки трудовим договором, путьовим листом та свідоцтвом про реєстрацію на ТЗ. Проте, заступником начальника органу митної служби було складено постанову про порушення митних правил водієм та накладено на нього штраф в сумі 618 395,22 грн. за ст. 485 МК України – «дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів».

За правилами адміністративного судочинства водій оскаржив постанову про накладення штрафу, проте суд першої інстанції відмовив йому у задоволенні позову. Надалі, суд апеляційної інстанції став на бік водія: скасував рішення суду першої інстанції та постанову про порушення митних правил і закрив провадження у зв’язку із відсутністю в діях водія ознак правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Обгрунтовуючи свою постанову суд апеляційної інстанції зазначив наступне: водій – «виконуючи свої службові обов'язки згідно службової інструкції, не знав і не міг знати про те, хто ввіз на митну територію України вищезазначений транспортний засіб, так само не знав, і НЕ повинен був знати в якому режимі було ввезено транспортний засіб і чи були на нього отримані будь-які митні пільги.» Разом з цим водій «не міг мати прямий умисел на вчинення будь-якого порушення митних правил, оскільки не є ані власником транспортного засобу, ані особою, відповідальною за дотримання правил митного режиму, ані взагалі заінтересованою в цьому особою.»

Отже, водій - експідитор не є в данному випадку суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, при цьому в його діях при керуванні "неразмитненим" транспортним засобов взагалі відсутне будь-яке порушення митних правил.

Враховуйте також: у цій справі скасовану постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 26 травня 2016 року, суддя О. Михайлюк (дивиться тут нижче).

Аналізуйте судовий акт: Дипломати – контрабандисти або перекваліфікація зі ст. 483 МК –«переміщення товарів з приховуванням від МК» на ст. 471 МК –«порушення порядку проходження МК в зонах (коридорах) спрощеного МК» (АС Закарпатської області, № 308/6713/16-п)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 р. м. Одеса

Справа № 521/4670/16-а

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Михайлюк О.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.,

суддів: Стас Л.В.,

Турецької І.О.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 26 травня 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю. про скасування постанови по справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю., в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил №0802/50000/15 від 22.02.2016р., якою позивача визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 618395,22грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що власником автомобіля марки VOLVO модель V70 державний номер НОМЕР_1 є ТОВ «Геронда».

Позивач зазначив, що працює на посаді водія-експедитора ТОВ «Геронда» та в період складання протоколу про порушення митних правил знаходився у службовому відрядженні на вказаному транспортному засобі, а тому зазначив, що оскаржувана постанова винесена незаконно, оскільки ніякого правопорушення позивач не вчиняв.

Позивач, посилаючись на зазначені обставини, просив позов задовольнити.

Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 26 травня 2016р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчинив дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню та порушив норми процесуального права і не надав належну оцінку доказам, які додані до матеріалів справи.

За правилами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198 КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що 4.09.2015р. посадовою особою Одеської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №0802/50000/15 у відношенні громадянина України ОСОБА_2 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Як вбачається з вказаного протоколу 4.09.2015р. о 09 годині 45 хвилин співробітником взводу по забезпеченню СП № 3 роти ДПС при УДАІ в Одеській області, під час несення служби по нагляду за дорожнім рухом в м.Болград Одеської області зупинено автомобіль VOLVO V70, країна реєстрації Болгарія, 1998р.в., під керуванням громадянина України ОСОБА_2.

Під час перевірки вказаного автотранспортного засобу згідно з інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС встановлено, що автомобіль VOLVO V70 ввезено на митну територію України 25.09.2014р. о 00 годин 10 хвилин через відділ митного оформлення №1 м/п «Роздільна» Південної митниці Міндоходів громадянином Йорданії ОСОБА_5 в режимі «тимчасове ввезення».

22.02.2016р. заступником начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю. винесено постанову про порушення митних правил за №0802/50000/15, якою ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 618 395,22 гривень.

Позивач не погоджуючись із вказаною постановою та вважаючи її протиправною звернувся в суд із вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил №0802/50000/15 від 22.02.2016р..

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваної постанови та підстави за якими просить скасувати її позивач, судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до ст.4 ч.1 п.39 МК України, платник податків це особа, на яку відповідно до цього Кодексу Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов'язок зі сплати митних платежів. При цьому податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті (ст.30ПК України).

Відповідно ст.293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Пунктом 3 частини 2 ст. 293 МК України вказаний обов'язок, у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, покладений на особу, відповідальну за дотримання митного режиму. Аналогічні положення щодо сплати суми податкового зобов'язання та пені відповідно до Податкового кодексу України особою, відповідальною за дотримання режиму тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами передбачені частиною 2 ст.105 МК України.

Разом з тим, пунктом 1 ст.458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно абз.1 ч.1 ст.485 МК України що декларування в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Крім того, за змістом ст.485 МК України, склад вказаного порушення обумовлює наявність особливої мети ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру. Наявність такої мети можливе лише в діях особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, яка є декларантом та платником вказаних митних платежів та якій надано пільги з їх сплати.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час апеляційного розгляду справи, позивач працює в ТОВ «Геронда» на посаді водія-експедитора та керував вказаним автомобілем на підставі довіреності, виданої ТОВ «Геронда» (а.с.18)..

Власником автомобіля є ТОВ «Геронда», країна реєстрації Болгарія, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію (а.с.19).

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що автомобіль VOLVO V70, д/н С4354 ТХ, щодо якого надано пільги при переміщенні через кордон, був ввезений на митну територію України 25.09.2014р. в режимі «тимчасове ввезення» нерезидентом громадянином Йорданії ОСОБА_6, який взяв на себе обов'язки щодо дотримання правил режиму тимчасового ввезення.

Згідно ст.380 ч.4 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Однак, вказане положення не відповідає ст.7 Додатку С Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік), де зазначено, що транспортні засоби приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна договірна сторона (країна учасниця Конвенції, якою є і Україна) може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема, якщо вона використовує транспортний засіб від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що апелянт, виконуючи свої службові обов'язки згідно службової інструкції, не знав і не міг знати про те, хто ввіз на митну територію України вищезазначений транспортний засіб, так само не знав, і не повинен був знати в якому режимі було ввезено транспортний засіб і чи були на нього отримані будь-які митні пільги.

Крім того судова колегія вважає, що апелянт, виконуючи службові обов'язки, не міг мати прямий умисел на вчинення будь-якого порушення митних правил, оскільки не є ані власником транспортного засобу, ані особою, відповідальною за дотримання правил митного режиму, ані взагалі заінтересованою в цьому особою.

Відповідно до ст.531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Таким чином, оскільки апелянт не є декларантом відповідного транспортного засобу та особою відповідальною за дотримання режиму тимчасового ввезення, а також не є платником митних платежів при його ввезенні на територію України на вказаних умовах, судова колегія дійшла висновку, що позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та не може нести адміністративну відповідальність за зазначене правопорушення.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції винесеним з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення. Разом з тим, оскільки в процесі розгляду справи судова колегія дійшла висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, судова колегія вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198 202 207 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 26 травня 2016р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю. про скасування постанови по справі про порушення митних правил - задовольнити.

Постанову у справі про порушення митних правил №0802/50000/15 від 22.02.2016р., ухвалену першим заступником начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.485 МК України - скасувати та провадження у справі про порушення митних правил закрити у зв'язку з відсутністю у діях особи ознак порушення митних правил.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 липня 2016р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька

справа № 521/4670/16-а

провадження № 2а/521/157/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року

Малиновський районний суд міста Одеси

в складі головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Стариш О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю. про скасування постанови по справі про порушення митних правил, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю. про скасування постанови про порушення митних правил № 0802/50000/15 від 22.02.2016 року, винесеною заступником начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю., якою позивача визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 618 395,22 гривень, оскільки вважає зазначену постанову необґрунтованою та безпідставною, у зв'язку з чим, на думку позивача, підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, з підстав викладених у наданих письмових запереченнях.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що 04.09.2015 року посадовою особою Одеської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0802/50000/15 у відношенні громадянина України ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Як вбачається з вказаного протоколу 04.09.2015 року о 09 годині 45 хвилин співробітником взводу по забезпеченню СП № 3 роти ДПС при УДАІ в Одеській області, під час несення служби по нагляду за дорожнім рухом в м. Болград Одеської області зупинено автомобіль НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія, 1998 року випуску, під керуванням громадянина України ОСОБА_1.

Під час перевірки вказаного автотранспортного засобу згідно з інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС встановлено, що автомобіль НОМЕР_1 ввезено на митну територію України 25.09.2014 року о 00 годин 10 хвилин через відділ митного оформлення № 1 м/п «Роздільна» Південної митниці Міндоходів громадянином Йорданії ОСОБА_4 в режимі «тимчасове ввезення».

Відповідно ст. 292 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення, зокрема, ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та підлягають реекспорту до завершення встановленого строку.

Згідно ст. 380 МК України строк тимчасового ввезення для громадян-нерезидентів становить до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування відповідно до ч. 4 ст. 380 МК України можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

До транспортного засобу «Volvo V70», р/н НОМЕР_2, під час переміщення на митну територію України 25.09.2014 року не застосовувались заходи по сплаті митних платежів, оскільки ввезення відбувалось нерезидентом, який, згідно з ст. 380 МК України має право тимчасово ввозити транспортний засіб на строк до одного року з умовним звільненням від оподаткування митними платежами.

Резидент має право користування транспортним засобом іноземної реєстрації виключно за умови після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Відповідно до зазначеного, використання транспортного засобу іншою особою, ніж тою, якою такий транспортний засіб ввезено, являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, я зв'язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи резидентом України, користувався транспортним засобом «Volvo V70», р/н НОМЕР_2, країна реєстрації Болгарія, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Постановою про порушення митних правил № 0802/50000/15 від 22.02.2016 року, винесеною заступником начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю., ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 618 395,22 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що власником автомобіля НОМЕР_1, є ТОВ «Геронда», (країна реєстрації Болгарія, місто Софія), позивач працює на посаді водія-експедитора ТОВ «Геронда» та в період складання протоколу про порушення митних правил знаходився у службовому відрядженні на вказаному транспортному засобі, який використовувався як транспортний засіб комерційного призначення на підтвердження чого позивачем надано трудовий договір, путьовий лист та свідоцтво про реєстрацію на автомобіль.

Відповідно п. 59 ст. 4 МК України транспортні засоби комерційного призначення - це, зокрема, автотранспортні засоби (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи), що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Частиною 1 ст. 189 МК України передбачено, що транспортні засоби комерційного призначення, які використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України (ч. 3 ст. 189 МК України).

Під час складання протоколу про порушення митних правил та розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивачем не надано відповідних документальних підстав, які б підтверджували, що даним автомобілем він користувався на умовах тимчасового ввезення.

Згідно з пунктом «а» статті 7 Додатку «С» Конвенції про тимчасове ввезення, прийнятої 26.06.1990 у м. Стамбулі, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 24.03.2004 року «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення», транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.

Відповідно до пункту «б» статті 1 Додатку «С» Конвенції про тимчасове ввезення «комерційне використання» означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

Перелік документів та відомостей, які перевізник (декларант, уповноважена ним особа) надають органу доходів і зборів при перевезені товарів автомобільним транспортом визначений п. 1 ч. 1 ст.335 МК України.

З матеріалів справи не вбачається жодних документів, які б підтверджували використання позивачем транспортного засобу «Volvo V70», р/н НОМЕР_2 для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення товарів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами помішуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 МК України та в Додатках В.1-В.9,С,Б до Конвенції про тимчасове ввезення, на умовах, визначених вказаними Додатками.

Згідно з пунктом «а» статті 5 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, для того, щоб можливо було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.

Зазначені норми статей 105 та 189 МК України та Конвенції про тимчасове ввезення стосовно надання пільг в оподаткуванні митними платежами при тимчасовому ввезенні транспортних засобів - можуть застосовуватись виключно для транспортам засобів комерційного призначення (використання).

При цьому, для статусу «транспортного засобу комерційного призначення (використання)» вирішальним є не сам факт державноїреєстрації у відповідній країні на юридичну особу (а не фізичну), а саме мета використання, яка чітко зазначена в Конвенції - «для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів».

Як слідує із положень Митного кодексу України та Конвенції про тимчасове ввезення, транспорті засоби, які тимчасово ввозяться на митну територію України в службових цілях, не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення та їх митне оформлення здійснюється на загальних підставах в порядку, передбаченому главою 55 МК України «Пропуск на оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».

Крім того, відповідно до статті 366 МК України діє двоканальна система митною контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, тобто спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору «зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Канал, позначений символами червоного кольору «червоний коридор» призначений для всіх інших громадян.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Враховуючи положення ст. 366 МК України транспортні засоби комерційного призначення повинні переміщуватися по каналу, позначеному символами червоного кольору «червоний коридор».

Автомобіль «Volvo V70», р/н НОМЕР_2 ввезено на митну територію України 25.09.2014 року в режимі «тимчасове ввезення» по «зеленому коридору».

Таким чином, вищезазначений транспортний засіб не використовувавсь для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення товарів, ввезений на митну територію України по «зеленому коридору» як транспорт ний засіб особистого користування, тобто не мав статусу транспортного засобу комерційного призначення (використання).

Як зазначено в позові позивач вважає, що особою, відповідальною за дотримання режиму «тимчасового ввезення» є не він, а особа, яка ввозила даний автомобіль та якій надано пільги зі сплати митних платежів, саме, громадянин Йорданії ОСОБА_4, який ввіз на митну територію України автомобіль НОМЕР_1.

Однак, дане твердження позивача суперечить обставинам справи, оскільки автомобіль НОМЕР_1, країна реєстрації Болгарія, ввезений на митну територію України громадянином Йорданії ОСОБА_4 в режимі «тимчасово ввезення».

Враховуючи положення ст. 380 МК України, транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 МК України.

Таким чином, громадянином ОСОБА_4 ввезено автомобіль в режимі «тимчасове ввезення» із звільненням від сплати митних платежів, однак в подальшому ОСОБА_1 неправомірно користувався транспортним засобом «Volvo V70», р/н НОМЕР_2, стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Враховуючи викладене, транспортний засіб «Volvo V70», р/н НОМЕР_2 не здійснював комерційні перевезення осіб та товарів, тому він відноситься до категорії транспортного засобу особистого користування, отже громадянин ОСОБА_1 неправомірно користувався цим транспортним засобом, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тобто ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на ухилення від спалти митних платежів, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69 71 86 159-163 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю. про скасування постанови по справі про порушення митних правил - відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.Михайлюк