Історія справи

Постанова ВСУ від 27.01.2026 року у справі №921/671/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року

м. Київ

cправа № 921/671/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Руда Г. В.,

за участю представників:

прокуратури - Кравчук О. А.,

позивача-1 - не з`явилися,

позивача-2 - не з`явилися,

відповідача-1 - Ярмуся В. Д. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача-2 - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 (колегія суддів: Скрипчук О. С. - головуюча, Кравчук Н. М., Матущак О. І.) та рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 (суддя Чопко Ю. О.) у справі

за позовом Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 2) Тернопільської обласної ради,

до: 1) Теребовлянської міської ради; 2) Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 ,

про визнання незаконним та скасування наказу, рішення та державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2024 року Теребовлянська окружна прокуратура Тернопільської області (далі - Теребовлянська окружна прокуратура) звернулася до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради з позовом до Теребовлянської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області) про:

- визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки" в частині затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 19,8190 га з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 із цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства;

- визнання незаконним та скасування рішення Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 2836 "Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ";

- визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

1.2. Позовні вимоги Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Держземагентства у Тернопільській області (далі - ГУ Держземагентства у Тернопільській області) від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства строком на сім років загальною площею 176,1288 га, в тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га із цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Крім того, як зазначала Теребовлянська окружна прокуратура, рішенням Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 2836 "Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 " надано ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Кобиловолоки Тернопільського району за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - рілля). Теребовлянська окружна прокуратура також зазначала, що Державне підприємство "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яким сформувало земельну ділянку з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га.

Водночас, за доводами Теребовлянської окружної прокуратури, під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га розташована в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення, створеного на підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1986 № 198 "Про затвердження державних загальнозоологічних заказників місцевого значення". Відповідно до цього рішення об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення оголошено загальнозоологічний заказник "Жовтнево-Благівщинський" площею 3220 га, розташований на території колишнього села Жовтневе та урочищ Благівщина, Кругулець і Буданівського лісництва. При цьому Тернопільська обласна рада рішенням від 10.02.2016 № 75 змінила назву заказника на "Кобиловолоко-Благівщинський".

З урахуванням викладеного Теребовлянська окружна прокуратура наголошувала на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га знаходиться на території заказника "Кобиловолоко-Благівщинський" і належить до земель природно-заповідного фонду з часу створення цього заказника. Оскільки, на думку Теребовлянської окружної прокуратури, дії ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, яким затверджено проект землеустрою та змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, є незаконними, то, за доводами Теребовлянської окружної прокуратури, подальші дії Теребовлянської міської ради, якою розпочато процедуру передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га, також є незаконними, адже суперечать приписам статей 83 84 Земельного кодексу України.

Тому Теребовлянська окружна прокуратура вважала, що в цьому випадку необхідно також визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки в разі скасування судом державної реєстрації зазначеної земельної ділянки вона припинить своє існування як об`єкт цивільних прав, що дасть можливість запобігти можливим повторним порушенням природоохоронного та земельного законодавства.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.10.2025) у справі № 921/671/24, відмовлено в задоволенні позову Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради.

2.2. Господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши наявність підстав для звернення Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради з позовом до суду, зазначили, що за змістом частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Оскільки спірні правовідносини пов`язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, то, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, ці відносини становлять суспільний, публічний інтерес.

2.3. Господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради, встановили, що оспорюваним наказом ГУ Держземагенства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) для ведення фермерського господарства строком на сім років загальною площею 176,1288 га, в тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га, за межами населеного пункту на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі резервного фонду, рілля). Господарські суди, встановивши такі обставини, не взяли до уваги доводи Теребовлянської окружної прокуратури про те, що оспорюваним наказом ГУ Держземагенства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ незаконно змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, оскільки, як зазначили суди, ця земельна ділянка надавалася в оренду ОСОБА_2 за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі резервного фонду, рілля) та на час створення загальнозоологічного заказника місцевого значення "Кобиловолоко-Благівшинський" входила до складу земель, які перебували в користуванні колгоспу "росія".

При цьому господарські суди встановили, що відповідно до пункту 1.3 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський", затвердженого 18.01.2011 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, загальна площа заказника складає 3220 га. Землі заказника представлені такими угіддями: сільськогосподарські землі - 2818,5 га, в тому числі: сільськогосподарські угіддя - 2791,0 га, з них рілля - 2699,0 га, багаторічні насадження - 3,0 га, пасовища - 77,8 га, сіножаті - 11,7 га, інші - 27,9 га; ліси та інші лісовкриті площі - 328,7 га, в тому числі: лісові землі - 323,7 га, чагарники - 5,0 га; забудовані землі - 5,8 га; відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 29,0 га; води - 38,0 га, з них: під природними водотоками - 2,0 га, під штучними водотоками - 27,0 га, ставки - 9,0 га. Крім того, як зазначили суди, відповідно до Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський" на території заказника в установленому порядку дозволяється виробництво сільськогосподарської продукції для задоволення життєво необхідних потреб громадян. З урахуванням викладеного господарські суди виснували, що у складі загальнозоологічного заказника місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський" можуть перебувати земельні ділянки різних категорій земель за основним цільовим призначенням, у тому числі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не суперечить режиму природоохоронної території за умови дотримання встановлених законом обмежень щодо господарської діяльності при її використанні. При цьому суди встановили, що оголошення заказника відбулося без вилучення земель у землекористувача.

З урахуванням установлених обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га не належить до особливо цінних земель природно-заповідного фонду, а належить до земель сільськогосподарського призначення та знаходиться на території заказника. Тому суди констатували, що ГУ Держземагенства у Тернопільській області оспорюваним наказом від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки" не змінювало цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га. Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що з огляду на ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради, клопотання Теребовлянської міської ради про застосування позовної давності не розглядається.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, також зазначив, що розпорядження про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним із підготовчих етапів і обов`язковою передумовою для розгляду уповноваженим органом державної влади або органу місцевого самоврядування питання щодо передачі землі зацікавленій особі. При цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, як зазначив суд, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом.

При цьому апеляційний господарський суд установив, що на момент розгляду цієї справи № 921/671/24 земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га, яка була виділена шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га, перебуває в комунальній власності і належить Теребовлянській міській раді. Апеляційний господарський суд також установив, що на момент розгляду цієї справи № 921/671/24 відсутнє рішення Теребовлянської міської ради про передачу у власність будь-кому земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га та відсутня відповідна реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки земельні ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га і з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га належать до земель сільськогосподарського призначення та знаходяться на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський", то апеляційний господарський суд виснував, що оспорювані наказ ГУ Держземагенства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ, рішення Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 2836 не порушують прав та інтересів позивачів.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 у справі № 921/671/24, до Верховного Суду звернулася Львівська обласна прокуратура з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради.

3.2. Львівська обласна прокуратура, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Львівська обласна прокуратура зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 2 13 14 73 76 79 86 236- 238 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували положення статей 19 20 43 44 123 150 Земельного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм, викладені в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18, від 25.07.2019 у справі № 910/14803/17, від 09.01.2025 у справі № 709/480/23, від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 26.02.2020 у справі № 911/3315/17, від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19, від 06.04.2020 у справі № 369/8770/14-ц, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 17.12.2019 у справі № 915/1456/15, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.03.2025 у справі № 676/76/22, від 02.04.2024 у справі № 904/917/23.

3.4. Теребовлянська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Крім того, Теребовлянська міська рада у відзиві на касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури просить залишити без розгляду позов Теребовлянської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради. За доводами Теребовлянської міської ради, в цьому випадку не відбулася зміна цільового призначення земельних ділянок. Крім того, як зазначає Теребовлянська міська рада, апеляційний господарський суд правильно врахував, що на момент розгляду цієї справи № 921/671/24 земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га, яка була виділена шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га, перебуває в комунальній власності і належить Теребовлянській міській раді. Теребовлянська міська рада наголошує на відсутності її рішення про передачу у власність будь-кому земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га та відсутності відповідної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, як зазначає Теребовлянська міська рада, оскільки позов Теребовлянської окружної прокуратури пов`язаний із захистом права власності (користування) фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , то господарський суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі № 921/671/24, адже такий спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства із залученням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 як відповідачів. При цьому Теребовлянська міська рада вважає, що Теребовлянська окружна прокуратура не довела, а матеріали справи № 921/671/24 не містять доказів на підтвердження бездіяльності позивачів як підстави для представництва Теребовлянською окружною прокуратурою інтересів держави в суді.

3.5. ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області вважає правильними висновки господарських судів про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га не належить до особливо цінних земель природно-заповідного фонду, а належить до земель сільськогосподарського призначення та знаходиться на території заказника. На думку ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, ГУ Держземагенства у Тернопільській області оспорюваним наказом від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки" не змінювало цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га. Крім того, за доводами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, апеляційний господарський суд правильно врахував, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що висновком правління колгоспу "росія" Теребовлянського району від 30.04.1986 правління цього колгоспу надало згоду на організацію постійно діючого державного зоологічного заказника місцевого значення з метою охорони і розмноження хутрових звірів, сірої куропатки та інших видів у межах користувача (без меж присадибних земель, населених пунктів і інших сторонніх землекористувачів).

4.2. Виконавчий комітет Тернопільської обласної Ради народних депутатів висновком погодив створення державного зоологічного заказника місцевого значення на землях колгоспу "росія" і Буданівського лісництва загальною площею 3220 га.

4.3. Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1986 № 198 затверджено перелік постійно діючих державних загальнозоологічних заказників місцевого значення та заборонено на їх території полювання.

4.4. Згідно з додатком до рішення Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1986 № 198 до переліку загальнозоологічних заказників місцевого значення увійшов державний заказник "Жовтнево-Благівщинський" площею 3220 га, розташований на території села Жовтневе та урочищ Благівщина, Кругулець і Буданівського лісництва.

4.5. Згідно з природоохоронними характеристиками території, відведеної під постійно діючий загальнозоологічний заказник місцевого значення, урочища, що входять до заказника, оточують сільськогосподарські угіддя колгоспу "росія" Теребовлянського району, які також входять у зону заказника.

4.6. Положенням про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Жовтнево-Благівщинський", яке затверджено 22.07.1987 першим заступником голови виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів, передбачено, що заказник "Жовтнево-Благівщинський" організовано відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1986 № 198 з метою охорони, збереження, відтворення та відновлення тваринного світу (пункт 1 зазначеного Положення).

4.7. Заказник "Жовтнево-Благівщинський" загальною площею 3220 га розташований на території Теребовлялнського району (урочища Благівщина, Кругулець, село Жовтневе, квартали № 8- 11 площею 294 га Буданівського лісництва та межуючої землі колгоспу "росія" площею 2926 га (пункт 2 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Жовтнево-Благівщинський").

4.8. Територія, оголошена державним заказником "Жовтнево-Благівщинський", не вилучається із землекористування Тернопільського лісового господарства, колгоспу "росія", які здійснюють на них свою господарську діяльність (пункт 4 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Жовтнево-Благівщинський").

4.9. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Тернопільської обласної ради від 10.02.2016 № 75 змінено назву заказника із "Жовтнево-Благівщинський" на "Кобиловолоко-Благівщинський".

4.10. Згідно з пунктом 1 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський", яке затверджено 18.01.2011 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський" оголошений рішенням Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1986 № 198.

4.11. Заказник розташований на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в межах кварталів 7- 11 Буданівського лісництва Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", лісового урочища "Благівщина" та прилеглих до лісового урочища угіддях (пункт 1.2 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський").

4.12. Відповідно до пункту 1.3 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський" загальна площа заказника складає 3220 га. Землі заказника представлені такими угіддями: сільськогосподарські землі - 2818,5 га, в тому числі: сільськогосподарські угіддя - 2791,0 га, з них рілля - 2699,0 га, багаторічні насадження - 3,0 га, пасовища - 77,8 га, сіножаті - 11,7 га, інші - 27,9 га; ліси та інші лісовкриті площі - 328,7 га, в тому числі: лісові землі - 323,7 га, чагарники - 5,0 га; забудовані землі - 5,8 га; відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 29,0 га; води - 38,0 га, з них: під природними водотоками - 2,0 га, під штучними водотоками - 27,0 га, ставки - 9,0 га.

4.13. Згідно з пунктом 3.2 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський" на території заказника в установленому порядку дозволяється, зокрема, виробництво сільськогосподарської продукції для задоволення життєво необхідних потреб громадян.

4.14. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що наказом ГУ Держземагентства у Тернопільській області від 27.01.2014 № ТН/6125083200:01:001/00001170 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 19,8190 га, для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі резервного фонду - рілля) за межами населеного пункту на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району

4.15. Наказом ГУ Держземагентства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району (пункт 1 наказу від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ). Вирішено надати в оренду терміном на сім років ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 176,1288 га для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та земель загального користування за межами населеного пункту на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району, в тому числі земельну ділянку площею 19,8190 га із кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га (пункт 2 наказу від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ).

4.16. 26.09.2014 на підставі наказу ГУ Держземагентства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ між ГУ Держземагентства у Тернопільській області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі № 17. Господарські суди зазначили, що цей договір укладено строком на сім років та 20.11.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 7766525.

4.17. Наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.12.2020 № 51-ОТГ передано Теребовлянській міській раді в комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 404,7037 га, які розташовані на території Теребовлянської міської ради, колишніх Вербовецької, Довгенської, Долинської, Кобиловолоцької, Ласковецької, Лошнівської, Могильницької, Мшанецької, Острівецької, Підгайчицької, Плебанівської та Сущинської сільських рад.

4.18. Крім того, зазначеним наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.12.2020 № 51-ОТГ земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га передано з державної власності в комунальну власність Теребовлянської територіальної громади в особі Теребовлянської міської ради згідно з актом приймання-передачі як землю сільськогосподарського призначення.

4.19. Згідно з інформацією від 18.09.2024 № 395376318 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га 10.02.2021 зареєстрована на праві комунальної власності за Теребовлянською міською радою (номер запису про речове право: 40539983).

4.20. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 19.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Теребовлянської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Кобиловолоки Теребовлянського району.

4.21. Рішенням Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 2836 надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами с. Кобиловолоки, Тернопільського району за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - рілля).

4.22. Пунктом 1 рішення Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 3025 припинено дію договору оренди від 26.09.2014 № 17СГ, укладеного між ГУ Дерземагентства у Тернопільській області та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га для ведення фермерського господарства за межами с. Кобиловолоки Тернопільського району.

4.23. Пунктом 2 рішення Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 3025 вилучено з користування ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га для ведення фермерського господарства за межами с. Кобиловолоки Тернопільського району.

4.24. ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яким сформувало земельну ділянку з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га.

4.25. Крім того, цим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки встановлено обмеження щодо використання земельної ділянки, а саме: 10.04 - заказники площею 2,0 га; 06.04 - умова дотримання природоохоронного законодавства або виконання визначених робіт площею 2,0 га.

4.26. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що земельну ділянку з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га зареєстровано 21.01.2022 в Державному земельному кадастрі як землі сільськогосподарського призначення - для ведення особистого селянського господарства.

4.27. Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га розташована в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський".

4.28. Крім того, Теребовлянська окружна прокуратура підтверджувала розташування цієї земельної ділянки в межах території природно-заповідного фонду місцевого значення проектом землеустрою, інформацією Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, викладеною в листах від 17.01.2022, від 20.06.2024, листом ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 19.06.2024 № 01-10/143, протоколом огляду від 17.09.2024, картосхемою створення заказника.

4.29. Теребовлянська окружна прокуратура, зазначаючи, що ГУ Держземагентства у Тернопільській області в 2014 році незаконно змінило цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, а Теребовлянська міська рада за відсутності повноважень та визначених законодавством правових підстав, усупереч імперативній законодавчій забороні в листопаді 2021 року прийняла рішення, яким розпочала процедуру передачі у приватну власність фізичній особі частини території природно-заповідного фонду, звернулася з позовом до Господарського суду Тернопільської області.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, прокурора, представника відповідача-1, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях не неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради до Теребовлянської міської ради, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання незаконними та скасування наказу ГУ Держземагенства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ, рішення Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 2836, державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5.4. Позовні вимоги Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради обґрунтовані тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га розташована в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення, створеного на підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1986 № 198 "Про затвердження державних загальнозоологічних заказників місцевого значення". З урахуванням викладеного Теребовлянська окружна прокуратура наголошувала на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га знаходиться на території заказника "Кобиловолоко-Благівщинський" і належить до земель природно-заповідного фонду з часу створення цього заказника.

Оскільки, на думку Теребовлянської окружної прокуратури, дії ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, яким затверджено проект землеустрою та змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, є незаконними, то, за доводами Теребовлянської окружної прокуратури, подальші дії Теребовлянської міської ради, яка розпочала процедуру передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га, також є незаконними, адже суперечать приписам статей 83 84 Земельного кодексу України.

Тому Теребовлянська окружна прокуратура вважала, що в цьому випадку необхідно також визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки в разі скасування судом державної реєстрації зазначеної земельної ділянки вона припинить своє існування як об`єкт цивільних прав, що дасть можливість запобігти можливим повторним порушенням природоохоронного та земельного законодавства.

5.5. Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

5.6. Згідно із частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

5.7. Крім того, за змістом статті 21 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

5.8. За змістом висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки не вичерпує свою дію шляхом виконання; воно є чинним та породжує відповідні правові наслідки. Отже, якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення у частині зміни цільового призначення земельної ділянки є належною та ефективною.

5.9. Частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

5.10. Верховний Суд також зазначає, що відповідно до пункту "г" частини 1 статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

5.11. Згідно зі статтею 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

5.12. Статтею 44 Земельного кодексу України встановлено, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

5.13. Статтею 45 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

5.14. Верховний Суд також зазначає, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

5.15. У преамбулі Закону України "Про природно-заповідний фонд" зазначено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку із цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

5.16. За змістом статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища. Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

5.17. Статтею 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" установлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

5.18. Відповідно до статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд" заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

5.19. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд" на території заказника обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

5.20. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 921/671/24 по суті позовних вимог, дійшли висновку про відмову в задоволенні позову Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної ради.

5.21. Львівська обласна прокуратура не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулася з касаційною скаргою на судові рішення в цій справі. Львівська обласна прокуратура, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.22. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.23. Касаційна скарга Львівської обласної прокуратури з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 2 13 14 73 76 79 86 236- 238 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували положення статей 19 20 43 44 123 150 Земельного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм, викладені в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18, від 25.07.2019 у справі № 910/14803/17, від 09.01.2025 у справі № 709/480/23, від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 26.02.2020 у справі № 911/3315/17, від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19, від 06.04.2020 у справі № 369/8770/14-ц, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 17.12.2019 у справі № 915/1456/15, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.03.2025 у справі № 676/76/22, від 02.04.2024 у справі № 904/917/23.

5.24. Львівська обласна прокуратура з посиланням на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у зазначених постановах, наголошує на незаконній зміні оспорюваним наказом ГУ Держземагентства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ цільового призначення земель, які розташовані в межах об`єкта природно-заповідного фонду, а саме: в межах загальнозоологічного заказника "Жовтнево-Благівщинський". Львівська обласна прокуратура також зазначає, що після розроблення ГУ Держземагентства у Тернопільській області проекту землеустрою та його затвердження оспорюваним наказом від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ земельну ділянку з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га зі зміненим цільовим призначенням було передано за договором оренди, строк якого на цей час закінчився, ОСОБА_2 в оренду на сім років.

Крім того, як зазначає Львівська обласна прокуратура, рішенням Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 2836 "Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 " надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами с. Кобиловолоки Тернопільського району за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - рілля). При цьому ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яким сформувало земельну ділянку з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га. Тобто, за доводами скаржника, земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га входить до земель загальнозоологічного заказника "Жовтнево-Благівщинський". Львівська обласна прокуратура також зазначає, що факт належності земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га до земель загальнозоологічного заказника "Жовтнево-Благівщинський" не заперечується учасниками справи та підтверджується висновками, наведеними в оскаржуваних судових рішеннях.

Тому, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, достеменно встановивши та визнаючи факт розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га в межах об`єкта природно-заповідного фонду, дійшли помилкових висновків про те, що відповідачі не порушили законодавство. Крім того, за доводами Львівської обласної прокуратури, Теребовлянська міська рада, прийнявши рішення від 30.11.2021 № 2836 "Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ", фактично офіційно виявила свій намір щодо надання земельної ділянки природно-заповідного фонду у власність ОСОБА_1 .

5.25. Колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам Львівської обласної прокуратури, зазначає, що, за встановленими судами обставинами справи, рішенням Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1986 № 198 затверджено перелік постійно діючих державних загальнозоологічних заказників місцевого значення та заборонено на їх території полювання. Згідно з додатком до цього рішення від 30.06.1986 № 198 до переліку загальнозоологічних заказників місцевого значення увійшов державний заказник "Жовтнево-Благівщинський" площею 3220 га, розташований на території села Жовтневе та урочищ Благівщина, Кругулець та Буданівського лісництва. Рішенням Тернопільської обласної ради від 10.02.2016 № 75 змінено назву заказника з "Жовтнево-Благівщинський" на "Кобиловолоко-Благівщинський". Згідно з пунктом 1 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський", яке затверджено 18.01.2011 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, загальнозоологічний, заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський" оголошений рішенням Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 30.06.1986 № 198. Заказник розташований на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в межах кварталів 7- 11 Буданівського лісництва Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", лісового урочища "Благівщина" та прилеглих до лісового урочища угіддях (пункт 1.2 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення "Кобиловолоко-Благівщинський").

5.26. Крім того, як установили суди, наказом ГУ Держземагентства у Тернопільській області від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району та вирішено надати в оренду терміном на сім років ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 176,1288 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та земель загального користування за межами населеного пункту на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району, в тому числі земельну ділянку площею 19,8190 га з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га.

5.27. Господарські суди також установили, що наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.12.2020 № 51-ОТГ передано Теребовлянській міській раді в комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 404,7037 га, які розташовані на території Теребовлянської міської ради, колишніх Вербовецької, Довгенської, Долинської, Кобиловолоцької, Ласковецької, Лошнівської, Могильницької, Мшанецької, Острівецької, Підгайчицької, Плебанівської та Сущинської сільських рад. Зокрема, цим наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.12.2020 № 51-ОТГ земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га передано з державної власності в комунальну власність Теребовлянської територіальної громади в особі Теребовлянської міської ради згідно з актом приймання-передачі як землі сільськогосподарського призначення.

5.28. Як установили суди, рішенням Теребовлянської міської ради від 30.11.2021 № 2836 надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами с. Кобиловолоки Тернопільського району за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - рілля). ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яким сформувало земельну ділянку з кадастровим номером 6125083200:01:001:0296 площею 2,00 га шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га. Крім того, цим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки встановлено обмеження щодо використання земельної ділянки, а саме: 10.04 - заказники площею 2,0 га; 06.04 - умова дотримання природоохоронного законодавства або виконання визначених робіт площею 2,0 га.

5.29. З урахуванням установлених обставин справи та доводів скаржника Верховний Суд зазначає, що належність земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду унеможливлює перебування цієї ділянки з іншим режимом цільового використання. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 904/917/23, на неврахування якого судами обґрунтовано посилається Львівська обласна прокуратура.

5.30. Як зазначає скаржник у касаційній скарзі, Львівська обласна прокуратура не заперечує того, що стосовно загальнозоологічного заказника "Жовтнево-Благівщинський" на цей час не розроблена технічна документація, а межі цього заказника не винесені в натурі. Однак, скаржник вважає, що після прийняття рішення уповноваженим органом про оголошення / створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, земельні ділянки, які знаходяться в межах такої території, належать до категорії земель природно-заповідного фонду відповідно до імперативних вказівок приписів статей 3, 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

5.31. Водночас у постановах Верховного Суду від 09.01.2025 у справі № 709/480/23, від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 26.02.2020 у справі № 911/3315/17, від 16.09.2022 у справі № 752/3090/19 викладено висновки, на неврахування яких судами обґрунтовано посилається скаржник, про те, що до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що узгоджується з положеннями частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", а неналежне оформлення земельної ділянки не змінює її цільового призначення як віднесеної до земель природно-заповідного фонду і не звільняє органи державної влади від обов`язку діяти відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку зміни цільового призначення та вилучення земельної ділянки.

5.32. Крім того, в постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 910/14803/17, від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18, на які обґрунтовано посилається Львівська обласна прокуратура, зазначено, що незавершення технічної процедури встановлення меж національного природного парку як об`єкта природно-заповідного фонду, не змінює цільового призначення земельної ділянки як земель природно-заповідного фонду.

5.33. З урахуванням викладеного Верховний Суд погоджується з доводами Львівської обласної прокуратури про те, що після прийняття рішення уповноваженим органом про оголошення / створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, земельні ділянки, які знаходяться в межах такої території, належать до категорії земель природно-заповідного фонду відповідно до імперативних вказівок приписів статей 3, 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". При цьому режим земельних ділянок у межах оголошених / створених територій природно-заповідного фонду насамперед визначається тим, що вони розташовуються в межах таких об`єктів і територій, а тому мають особливий режим відповідно до законодавства.

5.34. Крім того, Верховний Суд зазначає, що за змістом частини 4 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду.

5.35. При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16 викладено висновки, на які обґрунтовано посилається скаржник у касаційній скарзі та які помилково не враховані господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, про те, що фізичні особи можуть володіти земельними ділянками природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, але виключно в разі, якщо вони ними володіли на час створення об`єкта природно-заповідного фонду. Однак набуття права приватної власності на землі, які вже належать до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, прямо заборонено положеннями Земельного кодексу України, Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та інших нормативно-правових актів України.

5.36. Наведеним спростовуються доводи Теребовлянської міської ради та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, викладені у відзивах на касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури.

5.37. Тому з урахуванням установлених обставин справи колегія суддів вважає передчасними висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га не належить до особливо цінних земель природно-заповідного фонду, а належить до земель сільськогосподарського призначення. Крім того, передчасними є також висновки судів про те, що ГУ Держземагенства у Тернопільській області оспорюваним наказом від 26.08.2014 № 19-494/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки" не змінювало цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га.

5.38. Водночас колегія суддів зазначає, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.08.2025 у справі № 915/1917/19, від 10.06.2025 у справі № 925/910/24, від 01.04.2025 у справі № 917/49/24, від 18.03.2025 у справі № 910/19501/23.

5.39. Однак господарські суди, дійшовши висновку про неналежність земельної ділянки з кадастровим номером 6125083200:01:001:0002 площею 19,8190 га до земель природно-заповідного фонду, з порушенням норм процесуального права не дослідили та не надали оцінки доказам, на які посилалася Теребовлянська окружна прокуратура в позовній заяві.

5.40. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій не виконали покладений на них обов`язок стосовно повного та всебічного дослідження матеріалів справи та не навели обґрунтованих мотивів відхилення доказів, про які зазначає скаржник.

5.41. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що наведені Львівською обласною прокуратурою підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підтвердилися, оскільки господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновків Верховного Суду, на які обґрунтовано посилається скаржник та які взяті до уваги колегією суддів під час касаційного перегляду судових рішень. Крім того, господарські суди також не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення цієї справи.

5.42. При цьому колегія суддів зазначає, що інші доводи, викладені в касаційній скарзі Львівської обласної прокуратури, не впливають на результат перегляду оскаржуваних судових рішень у цій справі № 921/671/24.

5.43. Водночас Теребовлянська міська рада у відзиві на касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури зазначає про необхідність залишення без розгляду позову Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Тернопільської обласної рад. Проте Верховний Суд не може взяти до уваги такі доводи Теребовлянської міської ради з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

5.44. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.45. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.46. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73 74 76 77 86 236- 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

5.47. Колегія суддів вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними всі суттєві фактичні обставини цієї справи, що входили до предмета доказування. У зв`язку з наведеним ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам процесуального законодавства, а тому їх не можна визнати законними та обґрунтованими.

5.48. Водночас порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно відповідно до визначених законодавством меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

5.49. Під час нового розгляду цієї справи для правильного вирішення спору господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно, повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, що мають юридичне значення для вирішення спору, і залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. Крім того, під час нового розгляду справи господарський суд повинен урахувати, що визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

5.50. З урахуванням наведеного касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури належить задовольнити частково, оскаржувані судові рішення - скасувати, а справу - передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

6.3. Згідно із частиною 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

6.4. Ураховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення в цій справі слід скасувати, а справу № 921/671/24 передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для ухвалення обґрунтованого та законного судового рішення з урахуванням викладеного в цій постанові.

7. Судові витрати

Оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.03.2025 у справі № 921/671/24 скасувати, справу № 921/671/24 передати на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак