Історія справи

Постанова КГС ВП від 05.09.2023 року у справі №922/1341/22
Постанова ВСУ від 01.04.2025 року у справі №922/1341/22
Постанова КГС ВП від 05.09.2023 року у справі №922/1341/22
Постанова КГС ВП від 05.09.2023 року у справі №922/1341/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/1341/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача (прокуратури) - Шапки І. М. (за посвідченням),

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

відповідача-3 - Крохмальової Я. Е. (адвокат),

відповідача-4 - не з`явилися,

третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" про розподіл судових витрат у справі

за позовом керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області

до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківської області,

2) Харківської районної військової адміністрації Харківської області,

3) Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра",

4) Вільхівської сільської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України",

2) Національної академії аграрних наук України,

про визнання незаконними та скасування розпорядження та наказу, визнання недійсними договорів та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" (далі - ПСП "Деметра", відповідач-3, заявник) задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 922/1341/22 скасовано з передачею справи на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

За результатами нового апеляційного розгляду справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2023 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2025 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (далі - прокурор) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2023, постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 у справі № 922/1341/22 залишено без змін.

2. 10.03.2025 ПСП "Деметра" через систему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій (заяві) просить стягнути на користь відповідача-3 понесені в суді касаційної інстанції в справі № 922/1341/22 витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 84 500 грн, з яких: 64 500 грн витрат при первісному касаційному розгляді справи; 20 000 грн витрат при повторному касаційному розгляді справи.

3. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі № 922/1341/22 відповідач-3 долучив до зазначеної заяви такі докази:

1) копію договору про надання правових послуг від 19.06.2023 № 1906/23 (далі - договір № 1906/23), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Чернікови та партнери" (далі - ТОВ "ЮК "Чернікови та партнери") та ПСП "Деметра";

2) копію акта приймання-передачі наданих послуг від 16.11.2023 № 1 (далі - акт від 16.11.2023);

3) копії платіжних інструкцій від 29.06.2023, від 28.07.2023 № 763, від 04.08.2023 № 764, від 29.08.2023 № 766, від 03.11.2023 № 776 та від 13.09.2023, якими оформлено оплату наданих ТОВ "ЮК "Чернікови та партнери" послуг на загальну суму 34 500 грн;

4) копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.08.2023 № КНО-22-08/23 (далі - договір № КНО-22-08/23), укладеного між Адвокатським об`єднанням "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС" (далі - АО "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС", Об`єднання) та ПСП "Деметра";

5) копію додаткової угоди від 22.08.2023 до договору № КНО-22-08/23;

6) копію додаткової угоди від 05.02.2025 № 6 до договору № КНО-22-08/23;

7) копії рахунків від 30.08.2024 № 11 і від 06.02.2025 № 14;

8) копії актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.10.2023 № 70, від 06.03.2025 № 20;

9) копії платіжних інструкцій від 30.08.2023 № 30/08/2023 і від 06.03.2025 № 960, якими оформлено оплату наданих АО "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС" послуг на загальну суму 50 000 грн.

4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2025 заяву ПСП "Деметра" про розподіл судових витрат у справі № 922/1341/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2025.

5. 26.03.2025 Харківська обласна прокуратура через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду із запереченнями проти заяви ПСП "Деметра" від 10.03.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких (запереченнях) просить відмовити в задоволенні зазначеної заяви з огляду на те, що:

1) додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 у справі № 922/1341/22, яка відповідачем-3 не оскаржувалася та набрала законної сили, уповноваженим судом вже було відмовлено в задоволенні аналогічної заяви ПСП "Деметра" від 25.11.2024 в частині стягнення з Харківської обласної прокуратури 64 500 грн витрат на правничу допомогу, понесених при первинному розгляді справи в суді касаційної інстанції, результатом якого (розгляду) стала постанова Верховного Суду від 05.09.2023, з підстав недотримання заявником вимог частини 1 статті 124 ГПК України (щодо подання разом із першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат), а заява ПСП "Деметра" від 10.03.2025 (в частині розподілу витрат у зазначеній сумі) спрямована на безпідставне повторне вирішення питання щодо розподілу одних і тих самих судових витрат, що є неприпустимим;

2) заявник взагалі не надав детального опису робіт (наданих послуг), здійснених адвокатом при повторному розгляді справи в суді касаційної інстанції, в рамках якого від ПСП "Деметра" до Верховного Суду надійшов лише 1 процесуальний документ по суті (відзив на касаційну скаргу), що з урахуванням охоплення діями адвоката з підготовки відзиву на касаційну скаргу таких послуг як аналіз касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, а також незмінності правової позиції прокуратури, законодавства та судової практики протягом первісного та повторного розгляду справи в суді касаційної інстанції, свідчить про неспівмірність заявленого до стягнення розміру витрат на оплату послуг адвоката (в сумі 20 000 грн) зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатами робіт (наданих послуг).

Щодо витрат ПСП "Деметра" на професійну правничу допомогу під час первісного касаційного перегляду справи, пов`язаних із ухваленням постанови Верховного Суду від 05.09.2023

6. Колегія суддів, дослідивши заяву відповідача-3 про розподіл судових витрат, яка за своїм змістом є заявою про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 64 500 грн, понесених під час первісного касаційного перегляду цієї справи, з огляду на таке.

7. Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04) і включає в себе, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" ("Zand v. Austria") Комісія висловила думку, що термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]". У деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначене законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (рішення ЄСПЛ від 13.05.2003 у справі "Хуліо Воу Жиберт та Ель Хогар іля Мода проти Іспанії") ("Julio Bou Gibert and El Hogar Y La Moda J. A. X. A. v. Span").

8. Відповідно до частин 1, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними в зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок викладено в пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

9. Згідно з підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

10. Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише в разі прийняття ним постанови про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення чи зміну остаточного судового рішення, прийнятого по суті заявлених вимог (схожі за змістом висновки викладено в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 915/86/23, від 21.03.2024 у справі № 907/628/17, від 21.10.2024 у справі № 910/16989/23, від 23.01.2025 у справі № 909/1001/23).

11. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 910/18489/20 зазначено, що у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється саме тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (такого висновку дотримується також Велика Палата Верховного Суду в постановах від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

12. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2025 не змінювалися судові рішення судів попередніх інстанцій та не ухвалювалося нове рішення, а було залишено без змін рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, якими відмовлено в задоволенні позову, а отже, саме суд апеляційної інстанції, який ухвалив остаточне рішення при новому розгляді справи, на підставі частини 4 статті 129 ГПК України має здійснювати розподіл витрат на професійну правничу допомогу за розгляд 05.09.2023 Верховним Судом касаційної скарги ПСП "Деметра".

Наведене свідчить, що у разі направлення справи на новий розгляд та подальшого залишення оскаржуваних рішень без змін (за результатами нового розгляду справи) у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з первісним касаційним розглядом справи, оскільки зміни судового рішення чи ухвалення нового рішення, яким спір було би вирішено по суті, не відбулося.

Схожі за змістом висновки викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/3412/16 та в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 911/26/20, від 17.09.2024 у справі № 904/4719/23, від 27.11.2024 у справі № 907/113/18.

13. За таких обставин колегія суддів вважає, що на час звернення відповідача-3 із заявою про ухвалення додаткового рішення, за результатами нового розгляду справи по суті постанову ухвалив Східний апеляційний господарський суд, залишивши без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову (постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024), тому розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час первісного касаційного перегляду справи, має здійснюватися цим же апеляційним судом як "судом, встановленим законом" за загальними правилами, встановленими частиною 14 статті 129 ГПК України, а відтак ПСП "Деметра" помилково звернулося до Верховного Суду з клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 64 500 грн, яке (клопотання) мало подаватися до відповідного (апеляційного) суду.

14. У зв`язку з відсутністю підстав для вирішення в суді касаційної інстанції питання про відшкодування витрат ПСП "Деметра" на професійну правничу допомогу в загальній сумі 64 500 грн, колегія суддів не надає оцінки доданим заявником доказам на обґрунтування понесених судових витрат з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності, та водночас погоджується з доводами Харківської обласної прокуратури, викладеними в запереченнях проти заяви відповідача-3 про розподіл судових витрат, оскільки додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 у справі № 922/1341/22, яка набрала законної сили, "суд, встановлений законом" вже відмовляв у задоволенні заяви ПСП "Деметра" від 25.11.2024 в частині стягнення з Харківської обласної прокуратури 64 500 грн витрат на правничу допомогу, понесених при первісному розгляді справи в суді касаційної інстанції, внаслідок якого ухвалювалася постанова Верховного Суду від 05.09.2023.

При цьому колегія суддів погоджується з твердженням Харківської обласної прокуратури про те, що заява ПСП "Деметра" від 10.03.2025 (в частині розподілу витрат у зазначеній сумі) спрямована на безпідставне повторне вирішення питання щодо розподілу одних і тих самих судових витрат, що є неприпустимим.

15. Викладене вище в сукупності свідчить про необхідність відмови в ухваленні додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 64 500 грн, понесених під час первісного касаційного перегляду цієї справи та пов`язаних із ухваленням постанови Верховного Суду від 05.09.2023.

Щодо витрат ПСП "Деметра" на професійну правничу допомогу під час нового (повторного) касаційного перегляду справи, пов`язаних із ухваленням постанови Верховного Суду від 04.03.2025

16. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

17. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

18. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

19. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

20. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

21. 13.02.2025, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 04.03.2025 у справі № 922/1341/22 відповідач-3 у поданому відзиві на касаційну скаргу прокурора в цій справі заявив про те, що ним очікуються витрати на правничу допомогу у зв`язку з повторним розглядом справи в суді касаційної інстанції попередньо в сумі 20 000 грн, а докази понесення відповідних витрат будуть подані до суду в строки, визначені процесуальним законом.

Отже, в частині зазначеної суми судових витрат заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

22. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

23. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

24. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

25. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (аналогічні правові висновки викладено в пунктах 6.1 і 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

26. Верховний Суд установив, що за умовами договору № КНО-22-08/23), укладеного між АО "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС" (Об`єднання) і ПСП "Деметра" (клієнт), Об`єднання бере на себе зобов`язання з надання клієнту правової (правничої) допомоги та/або представництва прав, свобод та законних інтересів клієнта в усіх державних органах та органах місцевого самоврядування; підприємствах, товариствах, установах, організаціях (їхніх органах) незалежно від підпорядкування та форм власності; суб`єктах господарювання, інститутах громадянського суспільства; перед фізичними особами, нотаріусами, приватними виконавцями; у всіх судах системи судоустрою України з урахуванням територіальності, спеціалізації та інстанційності з усіма правами, що надані законодавством України заявнику, скаржнику, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, захиснику, стороні, учаснику процесу (провадження, процедури), власнику майна тощо. Розмір винагороди, вартості послуг за цим договором визначається сторонами у додаткових угодах. Відшкодування Об`єднанню фактичних витрат, пов`язаних з виконанням цього договору (оплата роботи фахівців, судових витрат, обов`язкових платежів, транспортних витрат, зв`язку, технічних витрат тощо) здійснюється клієнтом, крім тих витрат, які були сплачені за його рахунок або ним самостійно.

05.02.2025 між ПСП "Деметра" та АО "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС" укладено додаткову угоду № 6 до договору № КНО-22-08/23, згідно з пунктами 1- 3 якої Об`єднання надає правничу допомогу з представництва інтересів клієнта у Верховному Суді в справі № 922/1341/22. Загальна вартість юридичних послуг становить 20 000 грн. У вартість послуг не включаються витрати, понесені у зв`язку з наданням цих послуг. Оплата юридичних послуг здійснюється клієнтом протягом 3-х днів з моменту виставлення Об`єднанням клієнту рахунку на оплату послуг.

27. 06.03.2025 між керуючим партнером АО "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС" Суткевич О. О. та директором ПСП "Деметра" Кириченко Н. О. складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.03.2025 № 20, за змістом якого виконавець (АО "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС") виконав та передав, а замовник (ПСП "Деметра") отримав і прийняв послугу у виді представництва інтересів клієнта у Верховному Суді в справі № 922/1341/22 тривалістю 1 годину. Роботи виконано/Послуги надані на загальну суму 20 000 грн. Роботи виконано/послуги надано якісно, в повному обсязі та в установлені строки.

Платіжною інструкцією від 06.03.2025 № 960 відповідач-3 здійснив оплату в сумі 20 000 грн на користь АО "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС" з призначенням платежу "представництво інтересів у Верховному Суді у справі № 922/1341/22 згідно договору № КНО-22-08/23 від 22.08.2023, рахунок № 14 від 06.02.2025".

28. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

29. Водночас у пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

30. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово виснував про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий самий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

31. Зокрема в пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

32. Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подані на підтвердження судових витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

33. Колегія суддів зазначає, що наведеним вище висновкам Верховного Суду та наявному в матеріалах справи протоколу судового засідання від 04.03.2025 відповідають доводи заявника в частині обґрунтованості, адекватності, реальності та співмірності витрат відповідача-3 у розмірі 10 000 грн, пов`язаних з підготовкою адвокатом Крохмальовою Я. Е. відзиву на касаційну скаргу та з участю зазначеного адвоката в судовому засіданні Верховного Суду, до яких (витрат) заявником правомірно включено відповідні витрати часу, зумовлені очікуванням представником початку судового засідання та його тривалості, які згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.03.2025 № 20 становили 1 годину.

У зв`язку з цим Верховний Суд не бере до уваги як такі, що не підтверджені жодними доказами, викладені в заяві про розподіл судових витрат від 10.03.2025 аргументи заявника про те, що з метою надання правничої допомоги клієнту на умовах додаткової угоди від 05.02.2025 № 6 АО "КАПІТАЛ ПАРТНЕРС" та адвокат Крохмальова Я. Е. здійснили: 1) аналіз касаційної скарги прокурора в справі №922/1341/22 - 5 год; 2) підготовку адвокатом Крохмальовою Я. Е. відзиву на касаційну скаргу від 13.02.2025 у справі № 922/1341/22 з аналізом судової практики - 4 год; 3) направлення копії відзиву на касаційну скаргу для третьої особи-1 засобами поштового зв`язку та подання відзиву через "Електронний суд" - 0,5 год; 4) підготовку та участь адвоката Крохмальової Я. Е. в судовому засіданні Верховного Суду 04.03.2025 - 2 год.

Адже, як правильно зазначає Харківська обласна прокуратура в поданих запереченнях проти заяви ПСП "Деметра" про ухвалення додаткового рішення, до зазначеної заяви відповідачем-3 не долучено детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тоді як акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.03.2025 № 20 не містить жодних конкретизованих відомостей щодо обсягу, видів і тривалості наданих адвокатом послуг.

34. Колегія суддів зауважує, що заявлена до стягнення вартість правничих послуг, наданих адвокатом Крохмальовою Я. Е., є завищеною та неспівмірною з огляду на те, що доводи відзиву відповідача-3 на касаційну скаргу ґрунтуються передусім на необхідності врахування висновку щодо застосування положень статей 149 150 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 922/2487/23 (між тими самими сторонами) зі спору, що виник з аналогічних земельних правовідносин, що, в свою чергу, суттєво спрощує формування адвокатом позиції клієнта (ПСП "Деметра") при підготовці відзиву на касаційну скаргу.

35. Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статі 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

36. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (див. пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц і пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

37. Колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з якими зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу в розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

38. Отже, враховуючи положення статей 86 123 126 129 ГПК України, дослідивши докази, надані відповідачем-2 на обґрунтування адвокатських витрат, зважаючи на часткову обґрунтованість клопотання Харківської обласної прокуратури про зменшення розміру судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката (20 000 грн) не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), не повністю відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості, як наслідок, наразі наявні підстави для часткового задоволення заяви ПСП "Деметра" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення на користь відповідача-3 з Харківської обласної прокуратури 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції при новому розгляді справи.

Керуючись статтями 123 126 129 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в ухваленні додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 64 500 грн, понесених під час первісного касаційного перегляду справи № 922/1341/22.

Заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" про розподіл судових витрат у справі № 922/1341/22 задовольнити частково.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" 10 000 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай