ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/4268/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Китта" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" - Жукова Д.О. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 (колегія суддів: Руденко М.А., Барсук М.А., Кропивна Л.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Китта",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна",

про стягнення 991 938,52 грн,

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (далі - ТОВ "ДЦ Україна"),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Китта" (далі - ТОВ "Китта"),

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 947 568,96 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. Верховний Суд у цій справі вирішив низку питань щодо компенсації витрат на правничу допомогу, зокрема:

- чи потрібно обов`язково направляти клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу іншим учасникам справи;

- чи має бути скріплене електронним підписом клопотання, надіслане через підсистему "Електронний суд";

- чи впливає залучення адвоката лише на стадії апеляційного розгляду на розмір витрат, які підлягають відшкодуванню;

- чи підлягає відшкодуванню як витрати на правничу допомогу вартість часу, витраченого адвокатом:

а) на очікування судового засідання та дорогу до суду;

б) на отримання від клієнта документів і інформації про справу, інформування клієнта;

в) на ознайомлення з матеріалами справи за відсутності відмітки про ознайомлення в матеріалах справи;

г) на формування правової позиції, якщо вона була незмінною зі стадії розгляду справи в суді першої інстанції.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.09.2021:

- первісний позов ТОВ "Китта" задовольнив повністю: стягнув з ТОВ "ДЦ Україна" на користь ТОВ "Китта" основний борг в розмірі 991 938,52 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 879,08 грн;

- зустрічний позов ТОВ "ДЦ Україна" задовольнив повністю: зобов`язав ТОВ "Китта" забрати зі складу ТОВ "ДЦ Україна" залишки товару, поставлені за договором поставки від 14.05.2015 №53/ДЛ на загальну суму 947 568,96 грн, стягнув з ТОВ "Китта" на користь ТОВ "ДЦ Україна" штраф у розмірі 947 568,96 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 483,53 грн;

- провів зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню, та стягнув з ТОВ "ДЦ Україна" на користь ТОВ "Китта" грошові кошти у розмірі 44 369,56 грн;

- провів зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню, та стягнув з ТОВ "Китта" на користь ТОВ "ДЦ Україна" судовий збір у розмірі 1 604,45 грн.

3. ТОВ "Китта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, поданого ТОВ "ДЦ Україна", та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "ДЦ Україна" відмовити у повному обсязі.

4. 07.12.2021 ТОВ "ДЦ Україна" у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що 06.12.2021 товариство сплатило адвокату граничний розмір гонорару у розмірі 20 000,00 грн. Зазначило, що детальний опис робіт / послуг щодо надання допомоги надано відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.01.2022 у задоволенні апеляційної скарги відмовив, а рішення суду першої інстанції залишив без змін.

6. 28.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "ДЦ Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому товариство просить стягнути з ТОВ "Китта" на користь ТОВ "ДЦ Україна" судові витрати в розмірі 20 000,00 грн.

7. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "ДЦ Україна" надало суду апеляційної інстанції:

- договір про надання правничої допомоги №27 від 16.11.2020 (далі - договір №27);

- додаткову угоду №1 від 25.11.2021 до договору №27;

- додаток №2 від 25.11.2021 до договору №27;

- виписку з банку від 06.12.2021;

- ордер на надання правничої допомоги серія АІ №1180641 від 05.12.2021;

- Акт №2 від 26.01.2022 про надання правничої допомоги на підставі договору №27 на суму 20 000,00 грн (далі - Акт №2).

8. В договорі №27 ТОВ "ДЦ Україна" (за договором - замовник) та адвокат Жуков Д.О., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.06.2017 №124 (за договором - виконавець) визначили, що:

- на умовах, передбачених цим Договором, виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу, а замовник зобов`язаний сплатити виконавцю винагороду та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати (п.3.1);

- перелік видів правничої допомоги та умови її надання узгоджуються сторонами у відповідному дорученні, яке є невід`ємною частиною даного Договору (п.3.2);

- винагорода виконавця узгоджується із замовником у відповідному дорученні; якщо у виключних випадках сторони не визначили її у дорученні, вона визначається виконавцем у акті надання правничої допомоги, залежно від обсягу витраченого часу на надання правничої допомоги у погодинній формі оплати (п.5.1 в редакції додаткової угоди №1 від 25.11.2021);

9. В додатку №2 до договору №27, встановлено, що винагорода за надання правничої допомоги, зазначеної у п.1 доручення, встановлюється у формі погодинної оплати з розрахунку 1 500,00 грн за годину роботи. Загальний розмір винагороди за правничу допомогу, зазначену у п.1, не може перевищувати 20 000,00 грн (пункти 2.1 та 2.2).

10. Зі змісту Акту №2 вбачається, що надана правнича допомога складається з:

- 25.11.2021 - отримання від замовника інформації про справу та документів - 120 хв., (1 500,00 грн / 1 год.), вартість 3 000,00 грн (п.1);

- 25.11.2021 - 29.11.2021 - ознайомлення з матеріалами справи, уточнення інформації, аналіз рішення суду та апеляційної скарги - 275 хв., (1 500,00 грн / 1 год.), вартість 6 875,00 грн (п.2);

- 30.11.2021 - формування правової позиції та погодження її із замовником - 30 хв., (1 500,00 грн / 1 год.), вартість 750,00 грн (п.3);

- 30.11.2021 - 02.12.2021 - підготовка відзиву на апеляційну скаргу, погодження його із замовником та коригування - 280 хв. (1 500,00 грн / 1 год.), вартість 7 000,00 грн (п.4);

- 25.01.2022 - прибуття до Північного апеляційного господарського суду, очікування та участь у судовому засіданні - 120 хв. (1 500,00 грн / 1 год.), вартість 3 000,00 грн (п.5).

11. Загальна вартість наданих послуг відповідно до Акту №2 становить 20 000,00 грн (враховуючи знижку за п.2.2 доручення на суму 625,00 грн).

Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанцій

12. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 15.02.2022 частково задовольнив заяву ТОВ "ДЦ Україна" та стягнув з ТОВ "Китта" на користь ТОВ "ДЦ "Україна" 5 000,00 грн судових витрат з оплати послуг адвоката, понесених у зв`язку з розглядом справи №910/4268/21 в суді апеляційної інстанції (3 500,00 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу та 1 500,00 грн за участь представника у судовому засіданні).

13. Додаткова постанова мотивована таким:

- в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вчинення виконавцем 25.11.2021 та 30.11.2021 дій, зазначених в пунктах 1 та 3 Акту №2 (отримання від Замовника інформації про справу та документів, формування правової позиції та погодження її із замовником); як свідчать матеріали справи, у судовому засіданні 25.01.2022 в суді апеляційної інстанції брали участь адвокат Жуков Д.О. та адвокат Олійник Н.В.; в свою чергу останній здійснює представництво інтересів ТОВ "ДЦ Україна" ще з моменту розгляду справи в суді першої інстанції (27.05.2021), а отже послуга "формування правової позиції та погодження її із замовником" є безпідставною;

- пункт 2 Акту №2 є недоведеним та необґрунтованими відповідними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання про ознайомлення з матеріалами справи у суді апеляційної інстанції представником заявника (що суперечить положенням пунктів 1, 6 розд. Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814);

- час, затрачений заявником на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, погодження його з замовником та коригування (в п.4 Акту №2 - 7 000,00 грн за 280 хв.), є завищеним, оскільки правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу, не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов; є відмінність лише в структурі самого документа: наявні розділи, що стосуються викладення обставин справи, висновків суду та судових витрат, а тому витрати на правничу допомогу, передбачені п.4 Акту №2, підлягають задоволенню частково в розмірі 3 500,00 грн;

- судова практика свідчить про те, що до відшкодування витрат належить ураховувати лише той час, який адвокат провів у засіданні (постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі №917/1071/18, залишена в силі постановою Верховного Суду від 19.02.2019); тому заявлений до стягнення розмір 3 000,00 грн за 120 хв. (2 год.) спростовується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання від 25.01.2022, з якого вбачається, що судове засідання розпочалося о 11:48 год., а закінчилось о 12:09 год. (що спростовує посилання заявника на те, що засідання тривало 2 год.); відтак вартість послуг правничої допомоги за п.5 підлягає зменшенню до 1 500,00 грн;

- суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

14. 21.01.2022 ТОВ "ДЦ Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000,00 грн.

15. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК. Касаційна скарга мотивована таким:

- доводити неспівмірність судових витрат має сторона, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що виключає ініціативу суду з цього питання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19); ТОВ "Китта" в порушення ч.8 ст.42 ГПК не скріпило електронним підписом файл з клопотанням про зменшення розміру судових витрат, що унеможливлює прийняття його як належного і допустимого доказу, не направило клопотання ТОВ "ДЦ "Україна";

- адвокат Жуков Д.О. вступив у справу після отримання ТОВ "ДЦ Україна" апеляційної скарги, що зумовило додаткові витрати часу на вивчення справи, складення процесуальних документів; суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що Олійник Н.В. є адвокатом (яка є працівником ТОВ "ДЦ Україна" та здійснювала листування з ТОВ "Китта" щодо отримання товару, а тому брала участь у судових засіданнях, оскільки була обізнана з деталями домовленостей між сторонами), її участь у засіданнях не тарифікується;

- етап надання послуг "формування правової позиції та погодження її із замовником" необхідний для формування єдиної стратегії захисту, яка буде незмінною під час усього розгляду справи; інформування клієнта щодо перспектив справи та стратегії представництва передбачено ст.18 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі - Правила адвокатської етики);

- відзив на апеляційну скаргу є самостійним процесуальним документом, він змістовно не збігається з відзивом на позовну заяву чи зустрічним позовом (які у першій інстанції готувала інша особа), вартість послуг з підготовки відзиву (7 000,00 грн) з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 22 000,00 грн є співмірною; відтак суд апеляційної інстанції помилково зменшив суму на підготовку цього процесуального документу;

- час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та очікування засідання, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц);

- відсутність в матеріалах справи запису про ознайомлення з матеріалами справи не свідчить про те, що адвокат з ними не знайомився (такий підхід є зайвим формалізмом); ознайомлення може відбуватися шляхом вивчення фотокопій наявних у довірителя, або через підсистему "Електронний суд";

- суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про суттєве зменшення суми витрат, що підлягають компенсації (з 20 000,00 до 5 000,00 грн), не врахував, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів (постанови Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, від 04.10.2021 у справі №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

16. Станом на момент розгляду Верховним Судом касаційної скарги у відкритому судовому засіданні відзив не надходив.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

17. Верховний Суд ухвалою від 08.04.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДЦ Україна", розгляд касаційної скарги призначив на 18.05.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Чи був порушений ТОВ "Китта" порядок направлення клопотання про зменшення судових витрат?

18. Скаржник зазначає, що доводити неспівмірність судових витрат має сторона, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що виключає ініціативу суду з цього питання (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

19. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 ГПК та відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

20. При цьому сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123 ГПК).

21. Європейський суд з прав людини наголошував, що відмова відшкодувати заявникам, які виграли справу, їхні витрати може бути обмеженням доступу до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі "Dragan Kovaиeviж v. Croatia", заява №49281/15, п.71).

22. Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. У ГПК передбачено дві підстави зменшення розміру витрат на правничу допомогу: відповідно до ч.5 ст.129 ГПК та ч.4 ст.126 ГПК.

24. Ухвалюючи оспорювану додаткову постанову, суд апеляційної інстанції фактично керувався критеріями, передбаченими ч.4 ст.126 ГПК.

25. За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

26. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 ст.126 ГПК, постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження). Верховний Суд з посиланням на ч.5 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19, на які скаржник посилається як на підставу касаційного оскарження).

27. У розумінні ч.5 ст.126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, на яку, зокрема, посилався скаржник).

28. В оскаржуваній додатковій постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що "03.02.2022 через канцелярію суду від представника ТОВ "Китта" надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат".

29. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що, ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції надавав оцінку доводам ТОВ "ДЦ Україна", фактично виходячи із заперечень ТОВ "Китта", наведених у клопотанні (зокрема, щодо невідповідності заявленої товариством суми критерію співмірності, завищеного часу на дорогу до суду, на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, на отримання інформації тощо).

30. Скаржник зазначає, що ТОВ "Китта" в порушення ч.8 ст.42 ГПК не скріпило електронним підписом файл з клопотанням про зменшення розміру судових витрат, надісланий ТОВ "ДЦ "Україна", що унеможливлює прийняття його як належного і допустимого доказу. Також стверджує, що ТОВ "Китта" не направило клопотання до ТОВ "ДЦ Україна" на електронну адресу, вказану ТОВ "ДЦ Україна" в процесуальних документах. Тому суд апеляційної інстанції не повинен був враховувати зазначене клопотання та зменшувати розмір судових витрат у зв`язку з недоведеністю критерію співмірності.

(І) Чи підлягає обов`язковому скріпленню електронним підписом клопотання, надіслане суду в електронній формі?

31. Закон не містить окремих вимог до клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а також спеціального порядку направлення такого клопотання сторонам. Тому до такого клопотання мають застосовуватись загальні положення ГПК.

32. Відповідно до ч.1 ст.169 ГПК при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

33. Вимоги щодо форми та змісту клопотання наведені в ст.170 ГПК. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.170 ГПК письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

34. ГПК передбачає можливість направлення процесуальних документів в електронній формі.

35. Відповідно до частин 5 та 6 ст.42 ГПК документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

36. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Китта" подало клопотання про зменшення розміру судових витрат 03.02.2022 за допомогою підсистеми "Електронний суд".

37. Підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (п.24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, далі - Положення про ЄСІТС, тут і далі - в редакції, що діяла станом на момент подання відповідного клопотання).

38. Відповідно до частин 1-3 ст.6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом "Про електронні довірчі послуги".

39. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги" (ч.1 ст.7 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг").

40. Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис (пункти 12, 32 ч.1 ст.1 Закону "Про електронні довірчі послуги").

41. При цьому згідно з п.26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

42. Тобто технічно відправленню документа передує обов`язковий етап його підписання кваліфікованим електронним підписом, що дає можливість ідентифікувати підписувача, а надісланий процесуальний документ - вважати оригіналом. Без скріплення клопотання електронним підписом надсилання такого документа учасником справи та його отримання судом було б неможливим.

43. Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №629/794/19.

44. Оскільки суд апеляційної інстанції фактично отримав клопотання ТОВ "Китта", надіслане через підсистему "Електронний суд", воно не могло не бути підписане електронним підписом. У зв`язку з цим Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що клопотання не було скріплене електронним підписом.

(ІІ) Чи підлягає направленню іншим учасникам справи клопотання про зменшення витрат?

45. Випадки, коли надсилання відповідних процесуальних документів іншим учасникам справи є обов`язковим, прямо передбачено ГПК або випливає із його положень. Зокрема, обов`язково надсилаються іншим учасникам справи копії заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета позову, заяви про зміну підстави позову (ч.5 ст.46 ГПК), заяви про залучення третьої особи - самій особі (ч.1 ст.51 ГПК), відзивів на позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги (ч.6 ст.165, ч.4 ст.263, ч.4 ст.295 ГПК), заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч.2 ст.197 ГПК) тощо.

46. При цьому ГПК не містить вимоги щодо обов`язкового надсилання іншим учасникам справи заяв з процесуальних питань, до яких належать, зокрема, клопотання (в тому числі клопотання про зменшення судових витрат).

47. Учасник, який подає до суду відповідний процесуальний документ, не позбавлений права надсилати його копію іншим учасникам справи. В такому разі недотримання порядку надсилання відповідних документів, встановлений ч.8 ст.42 ГПК (відсутність електронного підпису, не направлення на електронну адресу ТОВ "ДЦ "Україна", не направлення на офіційну електронну адресу представника ТОВ "ДЦ "Україна"), а також надсилання його учасникам у інший спосіб, ніж визначений законом, не означатиме порушення вимог ГПК щодо надсилання такого процесуального документа.

48. Відтак Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції порушень порядку направлення суду та учасникам справи клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Чи підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу за отримання інформації про справу та документів, формування правової позиції?

49. Скаржник зазначає, що оскільки адвокат Жуков Д.О. вступив у справу лише після отримання апеляційної скарги, було необхідним проведення зустрічі із клієнтом та отримання інформації щодо відносин з ТОВ "Китта", позиції та доводів сторін під час розгляду справи у Господарському суді міста Києва (п.1 Акту №2).

50. Представник ТОВ "ДЦ Україна" Жуков Д.О. в судовому засіданні пояснив, що його вступ у справу лише після подання апеляційної скарги зумовлений тим, що його довіритель не користувався послугами адвоката при розгляді справи в суді апеляційної інстанції (представляв себе у порядку самопредставництва), втім після отримання апеляційної скарги вирішив звернутися за професійною правничою допомогою.

51. Статті 123 та 126 ГПК передбачають можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката як складової судових витрат.

52. Пунктами 1-9 ч.1 ст.19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено види адвокатської діяльності, а саме, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

53. Частина 2 ст.19 зазначеного Закону передбачає можливість здійснення адвокатом інших видів адвокатської діяльності, не заборонених законом, якими є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону).

54. При цьому Верховний Суд враховує, що, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

55. Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, на які ТОВ "ДЦ Україна" посилається у касаційній скарзі.

56. Тому Верховний Суд погоджується зі скаржником, що проведення адвокатом зустрічей з клієнтом для отримання документів та інформації про справу, про позицію та доводи сторін у справі, а також очікування клієнта щодо результатів розгляду справи є необхідним та неминучим етапом для здійснення подальшого представництва інтересів такого клієнта під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також для надання інших послуг, визначених договором №27та Актом №2.

57. Також скаржник зазначає, що формування правової позиції має на меті інформування клієнта про висновки, яких він дійшов за результатами розгляду таких матеріалів на виконання ст.18 Правил адвокатської етики.

58. Складання процесуальних документів (якими є поданий за підписом адвоката Жукова Д.О. відзив на апеляційну скаргу), представництво інтересів юридичної особи під час здійснення господарського судочинства для реалізації її прав та інтересів (яким, зокрема, є участь у судовому засіданні 25.01.2022) є видами адвокатської діяльності в розумінні пунктів 1, 6 ч.1 ст.19, п.6 ч.1 ст.1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", які здійснювались адвокатом Жуковим Д.О. для надання правничої допомоги ТОВ "ДЦ Україна". Витрати за надання такої допомоги підлягають відшкодуванню відповідно до статей 123 126 129 ГПК.

59. Як зазначалося вище, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

60. Відповідно, для здійснення представництва інтересів скаржника в суді апеляційної інстанції та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, неминучими є попереднє формування адвокатом правової позиції, яка ляже в основу стратегії захисту, погодження такої позиції з клієнтом, а також вивчення необхідних для цього документів.

61. Вчинення таких дій є прямою вимогою законодавства щодо здійснення адвокатської діяльності. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.18 Правил адвокатської етики до підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт.

62. При цьому ч.3 ст.126 ГПК не передбачає надання інших доказів, крім детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на підтвердження того, що такі роботи були виконані (послуги надані).

63. Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування витрат в цій частині.

Чи підлягають відшкодуванню відповідні витрати на правничу допомогу якщо у справі відсутні докази ознайомлення адвоката з матеріалами справи?

64. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в частині ознайомлення адвоката з матеріалами справи. Стверджує, що ознайомлення може здійснюватися не лише безпосередньо в суді з попереднім поданням відповідного клопотання, але й дистанційно з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС, з копій таких матеріалів, наявних у клієнта.

65. Верховний Суд вважає, що ознайомлення адвоката з матеріалами справи не може розглядатись у вузькому значенні як процесуальна дія, якій має передувати подання клопотання. Закон не передбачає обов`язок адвоката знайомитися саме з паперовими матеріалами справи, які знаходяться у суді.

66. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що таке ознайомлення з матеріалами справи можливо здійснити у копіях, переданих довірителем, а також через систему "Електронний суд" відповідно до п.37 Положення про ЄСІТС. Як неодноразово зазначав скаржник, адвокат Жуков Д.О. мав відповідний "Електронний кабінет", а тому мав фактичну можливість здійснити таке ознайомлення.

67. Ознайомлення з матеріалами справи є невід`ємною частиною правничої допомоги, і тому доводити доказами сам факт ознайомлення не потрібно, таке ознайомлення презюмується.

68. ТОВ "Китта" не доводило неспімірність витраченого представником ТОВ "ДЦ "Україна" часу на ознайомлення. Тому у цій частині підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в повному обсязі.

Чи підлягає зменшенню розмір витрат на правничу допомогу (написанні відзиву на апеляційну скаргу) у зв`язку з незмінністю правової позиції сторін упродовж всього розгляду справи?

69. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно зменшив розмір витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу (п.4 Акту №2) з тієї підстави, що вказаний документ містив правову позицію, яка не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Також вказує, що відзив є самостійним процесуальним документом, який складався іншим спеціалістом, а схожість правових позицій є наслідком того, що цей документ містить незгоду з позицією первісного позивача у справі.

70. Як наводилось вище, ч.4 ст.126 ГПК містить критерій співмірності оплати послуг адвоката, зокрема, зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (пункти 1-3 ч.4 ст.126 ГПК).

71. При цьому, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, суд повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо. Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20).

72. Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

73. При цьому Верховний Суд враховує, що в Акті №2 вже визначено послуги з аналізу рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги ТОВ "Китта" на таке рішення (п.2), формування правової позиції та погодження її із клієнтом (п.3), яка оплачується окремо. Тому послуга з написання відзиву на апеляційну скаргу є, по суті, складанням процесуального документа на основі сформованої правової позиції.

Відтак Верховний Суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, що підлягають відшкодуванню, мають бути зменшені з 7 000,00 грн до 4 125,00 грн.

Чи підлягає відшкодуванню вартість часу, витраченого адвокатом на очікування судового засідання та дорогу до суду, як витрати на правничу допомогу?

74. У касаційній скарзі ТОВ "ДЦ Україна" зазначає, що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (посилається на постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц).

75. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану додаткову постанову, зазначив, що до відшкодування витрат належить ураховувати лише той час, який адвокат провів у засіданні (посилається на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі №917/1071/18, залишену в силі постановою Верховного Суду від 19.02.2019). Тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки судове засідання 25.01.2022 почалось о 11:48 год., а закінчилось о 12:09 год., заявлені до відшкодування витрати за участь у судовому засіданні за 2 години у розмірі 3 000,00 грн є завищеними.

76. Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, на які ТОВ "ДЦ Україна" посилається як на підставу касаційного оскарження). Натомість постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №917/1071/18, на яку послався суд апеляційної інстанції, взагалі не містить правового висновку із вказаного питання.

77. Суд апеляційної інстанції зазначив, що судове засідання 25.01.2022 почалось о 11:48 год. та закінчилось о 12:09 год. (тобто тривало 21 хв.), що підтверджується відомостями з протоколу судового засідання.

78. Однак суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що саме засідання, як вбачається з п.4 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022, та як зазначає скаржник у касаційній скарзі, було призначене на 11:15 год. Тобто фактично адвокат скаржника був вимушений витратити 33 хв. на його очікування (що в сукупності з часом, витраченим на розгляд справи становить 54 хв.). При цьому необхідність та тривалість такого очікування не залежали від представника ТОВ "ДЦ Україна", а натомість таке очікування, фактично, було вимушеним заходом перед безпосередньою участю у засіданні для того, щоб здійснити захист інтересів клієнта в суді.

79. Також Верховний Суд бере до уваги, що представнику ТОВ "ДЦ Україна" необхідний був час для того, щоб дістатись до Північного апеляційного господарського суду, залу судових засідань та вчинити інші дії організаційного характеру. Відповідно до наданих доказів час, витрачений адвокатом на дорогу, становить приблизно 1 годину. При цьому ТОВ "Китта" не надало обґрунтувань про те, що такий час є завищеним для міста Києва.

80. Згідно з усталеною судовою практикою, доказів витрат саме такого часу суду надавати не потрібно (як й інших витрат часу при погодинній оплаті). Так, як вже було зазначено, ч.3 ст.126 ГПК не передбачає надання інших доказів, крім детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та витраченого ним часу (при погодинній оплаті) на підтвердження того, що такі роботи були виконані (послуги надані).

81. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції помилково зменшив розмір вартості послуг на правничу допомогу, вказаних у п.5 Акту №2 "прибуття до Північного апеляційного господарського суду, очікування та участь у судовому засіданні" із заявлених 3 000,00 грн (з розрахунком за 2 год.) до 1 500,00 грн (тобто за 1 год.), а тому відшкодуванню підлягає уся визначена адвокатом сума.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

83. Згідно з ч.1 ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

84. У зв`язку з наведеним, додаткова постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню. Верховний Суд ухвалює нове рішення про часткове задоволення заяви ТОВ "ДЦ Україна" щодо стягнення з ТОВ "Китта" витрат на правничу допомогу у розмірі 17 125,00 грн, а саме, за надання адвокатом послуг з отримання від клієнта інформації про справу та документів (3 000,00 грн), ознайомлення з матеріалами справи, уточнення інформації, аналіз рішення суду та апеляційної скарги (6 875,00 грн), формування правової позиції та її погодження зі скаржником (750,00 грн), за підготовку відзиву на апеляційну скаргу (4 125,00 грн), за участь представника у судовому засіданні (3 000,00 грн).

Судові витрати

85. Оскільки Верховний Суд розглядав касаційну скаргу на додаткову постанову суду апеляційної інстанції, за подання якої судовий збір не сплачується, новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у справі №910/4268/21 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" Жукова Дмитра Олександровича про розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи №910/4268/21 в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Китта" (ідентифікаційний код юридичної особи 39091624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 32424255) 17 125,00 (сімнадцять тисяч сто двадцять п`ять) грн судових витрат з оплати послуг адвоката, понесених у зв`язку з розглядом справи №910/4268/21 в суді апеляційної інстанції.

5. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко