Ухвала

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 755/9215/15-ц

провадження № 61-5895св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович,

представник відповідача (приватного нотаріуса Літвінчука Ігоря Анатолійовича) - Невмержицька Ірина Миколаївна,

треті особи: ОСОБА_3, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2, представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича - Невмержицької Ірини Миколаївни на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Слюсар Т.

А., Волошиної В. М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука І. А. та з урахуванням уточнень просила визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0611 га у межах згідно з планом, розташовану на АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1 за ОСОБА_2, видане 13 серпня 2013 року та зареєстроване у Реєстрі нотаріальних дій за № 7228 приватним нотаріусом Літвінчуком І. А., скасувати державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2, зобов'язати приватного нотаріуса Літвінчука І. А. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку за ОСОБА_2, визнати за нею (ОСОБА_1) право власності на спірну земельну ділянку.

Свої вимоги мотивувала тим, що 26 жовтня 2007 року вказана земельна ділянка була подарована їй ОСОБА_3, проте приватний нотаріус Літвінчук І. А. при видачі свідоцтва від 13 серпня 2013 року про право власності на неї на ім'я ОСОБА_2 не з'ясував, що ця земельна ділянка останній не належить.

Посилаючись на те, що факт реєстрації даної земельної ділянки у Державному реєстрі за відповідачкою перешкоджає їй здійснити реєстрацію на своє ім'я, просила позов задовольнити.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку, видане 13 серпня 2013 року на ім'я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Літвінчуком І. А. та зареєстроване у реєстрі № 7228. Скасовано рішення приватного нотаріуса Літвінчука І. А. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на указану земельну ділянку. В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 18 грудня 2015 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31 березня 2016 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2015 року скасовано та увалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 червня 2017 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 березня 2016 року, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2015 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судом першої інстанції залучено до участі у справі в якості відповідача приватного нотаріуса Літвінчука І. А. та третьої особи Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

З урахуванням уточненої позовної заяви від 18 січня 2018 року позивач просила визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0611 га у межах згідно з планом, розташовану на АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1, за ОСОБА_2, видане 13 серпня 2013 року та зареєстроване у Реєстрі нотаріальних дій за № 7228 приватним нотаріусом Літвінчуком І. А., скасувати рішення приватного нотаріуса Літвінчука І. А. про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2, визнати за нею (ОСОБА_1) право власності на спірну земельну ділянку.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0611 га, розташовану на АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1 за ОСОБА_2, видане 13 серпня 2013 року та зареєстроване у Реєстрі нотаріальних дій за № 7228 приватним нотаріусом Літвінчуком І. А.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Літвінчука І. А. про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність видачі 13 серпня 2013 року приватним нотаріусом Літвінчуком І. А. свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку. Договір дарування спірної земельної ділянки від 26 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, є чинним, недійсним не визнавався, а тому має місце порушення прав ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження цією земельною ділянкою.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Приватний нотаріус Літвінчук І. А. через свого представника Невмержицьку І. М. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові. В решті судові рішення залишити без змін.

У поданій ОСОБА_2 касаційній скарзі остання просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги аргументовані тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Крім того, у своїй касаційній скарзі приватний нотаріус Літвінчук І. А. посилається на те, що у спірних правовідносинах державний реєстратор є суб'єктом владних повноважень, який наділений державою на публічно-владні управлінські функції. З огляду на це, вважає, що спір в частині вирішення вимог про державну реєстрацію речового права не може розглядатись у порядку цивільного судочинства.

Також приватний нотаріус Літвінчук І. А. подав клопотання, у якому просить передати справу № 755/9215/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке обґрунтовує порушенням судами правил предметної юрисдикції при вирішенні спору в частині вимог про державну реєстрацію речового права.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга приватного нотаріуса Літвінчука І. А. містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання приватного нотаріуса Літвінчука Ігоря Анатолійовича, подане через представника Невмержицьку Ірину Миколаївну, про передачу справи № 755/9215/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнити.

Справу № 755/9215/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича, треті особи: ОСОБА_3, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання свідоцтва про право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар В. І. Журавель Є. В.

Краснощоков