Постанова

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 530/1731/16-ц

провадження № 61-39028св18

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне підприємство «Агроекологія»,

третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Приватного підприємства «Агроекологія» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія», третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія») про визнання правочину недійсним.

06 листопада 2017 року від ПП «Агроекологія» в особі представника Мельникова Д. О. надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених коштів орендної плати. Аналогічні зустрічні позовні заяви надійшли 04 грудня 2017 року, 17 січня 2018 року та 18 січня 2018 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2018 року у прийнятті зустрічних позовних заяв ПП «Агроекологія» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ПП «Агроекологія» звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2018 року про відмову у прийнятті зустрічних позовних заяв повернено заявнику.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року касаційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 01 червня

2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог заяви

02 січня 2019 року ПП «Агроекологія» звернулося до Верховного Суду із заявою про розподіл судових витрат, у якій просило стягнути зі ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 762,00 грн.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала заяву про розподіл судових витрат

Заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року касаційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено частково, однак судом касаційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду касаційна скарга підлягала задоволенню, а тому відповідач має право на відшкодування позивачем сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Рух заяви:

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року справу № 530/1731/16-ц за заявою

ПП «Агроекологія» про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року справу № 530/1731/16-ц передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що існує різний підхід до розуміння та тлумачення положень підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від

28 серпня 2019 року прийнято та призначено до розгляду справу Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

У частині другій статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що у справі, яка переглядається, у постанові від 17 жовтня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а тому немає підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, передбачених частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України та підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що судові витрати, пов`язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Аналогічний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 червня 2018 року № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242 цс18), від 13 березня 2019 року № 753/1534/16-ц (провадження № 14-56цс19), де зазначено, що під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат Велика палата вважала, що, оскільки за наслідками розгляду касаційної скарги оскаржувані рішення скасовані та справа направлена на розгляд до суду першої (апеляційної) інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Ухвала суду касаційної інстанції про передачу справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, мотивована наявністю різного підходу до розуміння та тлумачення положень підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду під час ухвалення додаткової постанови щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2018 року, касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року скасовано, справу № 756/2157/15-ц передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Питання про розподіл судових витрат не вирішувалося.

Разом із тим додатковою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 7 308,00 грн судових витрат, понесених у зв`язку з поданням касаційної скарги у справі

№ 756/2157/15-ц.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновку щодо можливості розподілу судових витрат, понесених у зв`язку поданням касаційної скарги, на підставі підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України, у разі направлення справи Верховним Судом на новий розгляд до суду першої (апеляційної) інстанції, а вирішення цих правових питань викликає необхідність формування єдиної правозастосовчої практики, що підлягає вирішенню Об`єднаною судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що заява про розподіл судових витрат задоволенню не підлягає.

Аналіз норми матеріального права та їх застосування

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого , і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові від 22 квітня

2019 року у справі № 756/2157/15-ц.

Висновки щодо заяви

У справі, що переглядається, встановлено, що постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 жовтня

2018 року касаційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Тобто зміни чи ухвалення нового рішення не відбулося.

За загальним правилом, при розподілі судових витрат у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду та вирішення справи встановлюється обов`язок сторони, не на користь якої ухвалено таке судове рішення, відшкодувати (компенсувати) іншій стороні понесені судові витрати із вказівкою на чіткий розмір відповідних судових витрат.

У справі, що переглядається, касаційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено частково, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Тобто остаточного рішення по суті спору касаційним судом не було прийнято, а тому за таких обставин підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат додатковим рішенням (постановою) відсутні.

Висновки суду за результатами розгляду заяви

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У підпункті в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, постанова про передачу справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору по суті, а тому висновки про розподіл судових витрат у такому випадку будуть вважатися передчасними.

З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що заява ПП «Агроекологія» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат не підлягає задоволенню.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду нагадує, що після остаточного ухвалення судового рішення у справі (після нового судового розгляду) особа не позбавлена можливості клопотати про розподіл судових витрат, у тому числі, понесених у зв`язку з касаційним переглядом справи.

Висновки про правильне застосування норм права

Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.

У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви приватного підприємства «Агроекологія» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Агроекологія», третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області,про визнання правочину недійсним - відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: В. С. Висоцька

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

В. І. Крат

Є. В. Синельников

М. Є. Червинська