Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.09.2024 року у справі №760/20934/18
Ухвала КЦС ВП від 21.04.2019 року у справі №760/20934/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 760/20934/18

провадження № 61-15375св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Фармак»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»,

особа, яка оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, - Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Фармак» на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В.,

Немировської О. В., від 28 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2018 року Акціонерне товариство «Фармак» (далі - АТ «Фармак») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Міністерства економічного розвитку України про припинення порушень прав інтелектуальної власності на торговельну марку, визнання її добре відомою в Україні та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Позов обґрунтовано тим, що АТ «Фармак» є одним з найбільших виробників лікарських засобів в Україні, продуктовий портфель якого налічує понад 200 лікарських засобів різних терапевтичних напрямків та форм випуску.

3. Позивач стверджував, що виробництво ліків АТ «Фармак» відповідає національним та міжнародним Правилам належної виробничої практики. Препарати товариства допомагають подолати недуги в таких терапевтичних напрямках, як ендокринологія, кардіологія, офтальмологія, неврологія, ревматологія та простудні захворювання.

4. В 1966 році вийшла у продаж перша партія антигістамінного засобу «ІНФОРМАЦІЯ_2».

5. З 1993 року ВАТ «Фармак» розпочало реєстрацію своїх знаків, під якими забезпечується реалізація лікарського препарату «ІНФОРМАЦІЯ_2» у більш як 20 країнах світу, зокрема Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Кіпр, Латвія, Литва, Молдова, ОАЕ, Росія, США, Таджикистан, Туреччина, Туркменістан, Узбекистан та інші.

6. Саме через інтенсивне та тривале використання на території України знак «ІНФОРМАЦІЯ_2» став добре відомим знаком по відношенню до АТ «Фармак» на дату 24 серпня 1991 року відносно товарів 05 класу МКТП: «фармацевтичні препарати». Тому позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» підпадає під вимоги статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» та відповідає таким факторам як тривалість, обсяг та географічний район використання знака, ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства та цінність, що асоціюється зі знаком.

7. АТ «Фармак» було проведено пошук в відкритій базі даних

ДП «Український інститут інтелектуальної власності «Заявки на знаки для товарів і послуг, прийняті до розгляду», за результатами якого було виявлено, що 03 серпня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 була подана заявка №m2018 18257 від 03 серпня 2018 року на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» для широкого переліку товарів 05 класу МКТП, в тому числі для такого товару як «фармацевтичні препарати».

8. Позивач вказував, що спірне позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за графічними, фонетичними та семантичними ознаками схоже з добре відомим в Україні знаком «ІНФОРМАЦІЯ_2» настільки, що може ввести в оману споживача щодо особи, яка виробляє товари 05 класу МКТП: «фармацевтичні препарати». Крім того, спірне позначення № НОМЕР_1 від 03 серпня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 здатне викликати змішування з товарами, що виготовляє позивач під добре відомим знаком «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки зазначене позначення схоже з спірним позначенням настільки, що їх можна сплутати.

9. Згідно статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона добре відомого знака поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв`язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

10. З урахуванням зазначеного,позивач просив суд:

- визнати на ім`я АТ «Фармак» позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні станом на 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП «фармацевтичні препарати»;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувати в офіційному Бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні відносно АТ «Фармак» станом на 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП «фармацевтичні препарати»;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в електронній базі даних «Відомості про добре відомі знаки в Україні» відомості про визнання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні відносно АТ «Фармак» станом на 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП «фармацевтичні препарати»;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою від 03 серпня 2018 року № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

11. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року позов АТ «Фармак» задоволено.

Визнано на ім`я АТ «Фармак» позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні на дату «24» серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП «фармацевтичні препарати».

Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувати в офіційному Бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні відносно АТ «Фармак» на 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП «фармацевтичні препарати».

Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в електронній базі даних «Відомості про добре відомі знаки в Україні» відомості про визнання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні відносно ПАТ «Фармак» на дату 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП «фармацевтичні препарати».

Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою від 03 серпня 2018 року

№ НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

12. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спеціальний правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності на добре відомі знаки закріплено у пункті 1 статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, відповідно до якого Країни Союзу зобов`язанні відхиляти реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Встановлений у Паризькій конвенції принцип «відхилення реєстрації товарного знака» означає безумовне недопущення реєстрації знака для товарів і послуг за заявкою у зв`язку із фактом невідповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони, встановленого компетентним органом Країни Паризького Союзу.

13. Висновком експерта від 11 вересня 2018 року № 147 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності встановлено, що станом на 24 серпня 1991 року позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» було добре відомим в Україні знаком ПАТ «Фармак» стосовно такого товару, як «фармацевтичні препарати», що відноситься до товарів 5 класу МКТП, а позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою від 03 серпня 2018 року № НОМЕР_1 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг є схожим настільки, що його можна сплутати з позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_2». Отже, заявка від 03 серпня 2018 року

№ НОМЕР_1 подана на реєстрацію з порушенням прав позивача на добре відомий в Україні знак «ІНФОРМАЦІЯ_2».

14. З огляду на викладене, а також врахувавши положення статей 16, 20, 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», суд визнав заявлені позовні вимоги АТ «Фармак» обґрунтованими.

15. У листопаді 2018 року Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - ПрАТ «ФФ «Дарниця»), яке не брало участі у справі, подало на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року апеляційну скаргу.

16. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «ФФ «Дарниця» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року.

17. Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця» задоволено частково, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Провадження у справі за позовом АТ «Фармак» в частині вирішення позовних вимог до Міністерства економічного розвитку України про припинення порушень прав інтелектуальної власності на торговельну марку, визнання її добре відомою в Україні, зобов`язання вчинити дії закрито. Роз`яснено, що розгляд вимог, провадження у справі щодо яких закрито, віднесено до юрисдикції господарських судів.

У задоволенні позовних вимог АТ «Фармак» до ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що вони пред`явлені безпосередньо до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності та на якого згідно із Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та Порядком визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України покладено сукупність обов`язків та необхідність вчинення дій. З урахуванням викладеного, ураховуючи предмет спору, матеріально-правові вимоги та суб`єктний склад учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині заявлених вимог до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України підлягає скасуванню, а провадження у цій частині закриттю, так як підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

19. Щодо відповідача ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначив, що фактично жодних вимог до неї не заявлено, а вирішення питання щодо відхилення або задоволення заявки на реєстрацію знака є дискреційними повноваженнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Суд не може перебирати на себе повноваження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та зобов`язувати прийняти конкретне рішення, що означало б втручання у діяльність цього органу. При цьому, саме по собі подання особою заявки не впливає на права, свободи чи законні інтереси АТ «Фармак» та не дає підстави вважати про таке порушення, яке підлягало б захисту в судовому порядку. Тому апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги АТ «Фармак» до ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

20. Постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року касаційну скаргу АТ «Фармак» задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду

від 26 лютого 2019 року в частині закриття провадження у справі за позовом АТ «Фармак» до Міністерства економічного розвитку України про припинення порушень прав інтелектуальної власності на торговельну марку, визнання її добре відомою в Україні та зобов`язання вчинити певні дії скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

21. Постанова касаційного суду мотивована тим, що у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Розгляд одних і тих же вимог та надання правової оцінки одним і тим же доказам у різних справах різних юрисдикцій суперечить завданню правосуддя щодо вирішення спору. Стаття 20 ГПК України в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом у цій справі, передбачає, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси. Разом з тим, Вищий суд з питань інтелектуальної власності роботу не розпочав. При цьому згідно з пунктом 16 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України відтерміновано початок дії вказаних положень, а саме регламентовано, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, спір у справі, що розглядається, має бути вирішено в порядку цивільного судочинства. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/809/18 (провадження № 14-587цс19), з урахуванням висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 804/629/16-ц (провадження № 11-605апп18).

22. Касаційний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідачем у цій справі є не тільки юридична особа, але й фізична особа, матеріально-правові вимоги у цій справі є однорідними, нерозривно пов`язаними між собою, та за своїм характером мають розглядатися в одному провадженні саме за правилами цивільного судочинства, а тому дійшов передчасного висновку про те, що спір у частині позовних вимог до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання знака (торговельної марки) добре відомим в Україні, зобов`язання вчинити дії

не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

23. Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу АТ «ФФ «Дарниця», яке не приймало участі у справі, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року задоволено.

У задоволенні позовних вимог АТ «Фармак» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання на ім`я АТ «Фармак» позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні станом на дату 24 серпня

1991 року для товарів 05 класу МКТП: «фармацевтичні препарати»; зобов`язання опублікувати в офіційному Бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні відносно АТ «Фармак» станом на дату 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП: «фармацевтичні препарати»; зобов`язання Міністерство розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в електронній базі даних «Відомості про добре відомі знаки в Україні» відомості про визнання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні відносно АТ «Фармак» станом на дату 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП: «фармацевтичні препарати»; зобов`язання відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою №m2018 18257 від 03 серпня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 , - відмовлено.

24. Переглядаючи в апеляційному порядку справу в частині переданій Верховним Судом на новий розгляд, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач звернувся з вимогами про визнання на ім`я АТ «Фармак» позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні станом на дату 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП: «фармацевтичні препарати». Водночас, докази, на які позивач посилався на підтвердження своїх вимог, датовані пізнішими датами з 1996 року і не свідчать про фактичне використання саме АТ «Фармак» позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2». У 1991 році створено АФ «Фармак», яка у 1994 році була перейменована у ВАТ «Фармак», а згодом у ПАТ «Фармак», що підтверджується статутами підприємств за 1991 та 1994 роки.

25. Крім того апеляційний суд зазначив, що позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» не могло стати добре відомим в Україні саме відносно АТ «Фармак» станом на 24 серпня 1991 року, оскільки діяльність по виготовленню та використанню позначення здійснювалась Київським хіміко-фармацевтичним заводом ім. Ломоносова, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

26. З урахуванням встановлених обставин, повторно переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про відсутність доказів щодо визнання на ім`я АТ «Фармак» позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні станом на дату 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП: «фармацевтичні препарати» та безпідставність інших вимог до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України як похідних.

27. Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу АТ «Фармак» задоволено. Постанову Київського апеляційного суду

від 23 листопада 2020 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

28. Постанова касаційного суду мотивована тим, що АТ «ФФ «Дарниця» подало апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі в справі. При апеляційному перегляді та ухваленні постанови від 23 листопада 2020 року апеляційний суд не зробив висновку про те, що рішенням суду першої інстанції вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки АТ «ФФ «Дарниця»;

29. Апеляційний суд не врахував, що рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті у разі якщо ним не вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка звернулася із апеляційною скаргою. Крім того при ухваленні оскарженої постанови у її резолютивній частині апеляційний суд не зазначив висновків щодо скасування чи залишення без змін рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року.

30. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року замінено первісного відповідача (міністерство) на Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»).

31. Постановою Київського апеляційного суду від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця» задоволено.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року в частині задоволених позовних вимог ПАТ «Фармак» до ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про припинення порушень прав інтелектуальної власності на торговельну марку, визнання її добре відомою в Україні та зобов`язання вчинити певні дії, - скасовано.

Позов ПАТ «Фармак» в частині позовних вимог до ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про припинення порушень прав інтелектуальної власності на торговельну марку, визнання її добре відомою в Україні, зобов`язання вчинити дії, - залишено без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

32. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що визнання знаку «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим безпосередньо стосується охоронюваного законом інтересу ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо безперешкодного використання позначення «Диазолін» при виробництві та продажі засобу «ІНФОРМАЦІЯ_4-Дарниця», підстави для закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України відсутні.

33. При цьому апеляційний суд звернув увагу, що під час касаційного перегляду цієї справи Верховний Суд у постанові від 02 вересня 2020 року зробив висновок про відсутність підстав для закриття апеляційного провадження у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення не впливає на інтереси апелянта. Натомість Верховний Суд вважав, що визнання знака «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим безпосередньо стосується охоронюваного законом інтересу ПрАТ ФФ «Дарниця» щодо безперешкодного використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» при виробництві та продажу лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Щодо вирішення спору по суді апеляційний суд дійшов таких висновків

34. Позивач звернувся з вимогами про визнання на ім`я ПАТ «Фармак» позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим знаком в Україні станом на дату 24 серпня 1991 року для товарів 05 класу МКТП: «фармацевтичні препарати».

35. Відповідно до пункту 9 статуту АФ «Фармак», зареєстрованого 29 березня 1991 року Акціонерна фірма є правонаступником Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова і відповідає по його зобов`язанням і боргам.

36. Водночас положення статутів позивача не містять положення щодо того, що ПАТ «Фармак» є правонаступником Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова щодо прав на позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2».

37. Крім того, позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» не могло здобути статус добре відомого знаку для позивача в Україні станом на 24 серпня 1991 року, оскільки Акт проголошення незалежності України був прийнятий того ж дня. Позивач, як юридична особа, на дату 24 серпня 1991 року існував лише близько 5 місяців, тому зважаючи на відсутність доказів правонаступництва прав на позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» від Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова, за такий короткий період позначення не могло здобути стійку асоціацію із особою позивача.

38. Надані позивачем докази не підтверджують факт доброї відомості на дату 24 серпня 1991 року стосовно позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки створені або містять інформацію станом на дати, значно пізніші ніж 24 серпня 1991 року та стосуються іншого періоду (1996-2016 роки), який не входить до предмету доказування у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

39. У касаційній скарзі представник АА «Фармак» - адвокат Тесля Ю. О.просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

40. 27 жовтня 2023 року представник АА «Фармак» - адвокат Тесля Ю. О. подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду

від 28 червня 2023 року у справі № 760/20934/18.

41. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із Солом`янського районного суду міста Києва матеріали справи № 760/20934/18, які у листопаді 2023 року надійшли до Верховного Суду.

42. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

43. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 760/23323/17-ц, від 08 вересня 2022 року у справі

№ 910/3843/21, від 21 липня 2020 року у справі № 910/19256/16, від 16 травня 2023 року у справі № 910/16093/18, від 11 грудня 2018 року у справі

№ 910/4071/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

44. Крім того вважає, що відсутній висновок Верховного Суду, щодо застосування статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року в частині вимоги до дати (часових меж) визнання торговельної марки добре відомою; вимоги до дати (часових меж) доказів, наданих на підтвердження факторів відомості торговельної марки (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

45. Вказує, що АТ «Фармак» є правонаступником Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова, а отже до нього перейшло все майно, права, обов`язки та зобов`язання вказаного заводу.

46. Звертає увагу, що апеляційний суд не врахував вказівок Верховного Суду у цій справі, предметом якої є в тому числі відповідність торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_2» критеріям добре відомої торговельної марки.

47. Апеляційний суд не застосував положення статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та статті 2 Спільної рекомендації про положення щодо охорони загальновідомих знаків.

48. В порушення норм процесуального права, а саме статей 12 13 89 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не дослідив наявні в матеріалах справи докази, у тому числі датовані до 1996 року, які підтверджують фактичне використання позивачем позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» на території СРСР.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

49. У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у грудні 2023 року, представник ПрАТ ФФ «Дарниця» - адвокат Дрюк Н. О. заперечує проти доводів позивача, просить оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

50. У 1991 році створено АФ «Фармак», яка у 1994 році була перейменована у ВАТ «Фармак», а згодом - у ПАТ «Фармак», що підтверджується статутами підприємств за 1991 та 1994 роки.

51. На ім`я ПАТ «Фармак» зареєстровано знаки для товарів і послуг: в Україні зареєстровано знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3» (свідоцтво від 30 вересня 1996 року № 7323), «ІНФОРМАЦІЯ_4» (свідоцтво від 17 лютого 2003 року № 30054) та «ІНФОРМАЦІЯ_5» (свідоцтво від 15 квітня 2003 року № 31171), в Литві - свідоцтво від 06 травня 2001 року № 41298 на знак «ІНФОРМАЦІЯ_3» та свідоцтво від 13 травня 2002 року № 44406 на знак «ІНФОРМАЦІЯ_6», в Киргизстані - свідоцтво від 30 листопада 2005 року № 7475 на знак «ІНФОРМАЦІЯ_3», в Грузії - свідоцтво від 15 березня 2005 року № 15890 на знак «ІНФОРМАЦІЯ_2», в Латвії - свідоцтво від 20 квітня 2002 року № 49289 на знак « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а також міжнародна реєстрація від 30 вересня 1996 року № 661785 на знак «ІНФОРМАЦІЯ_3».

52. ПАТ «Фармак» здійснює використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» у латинському й українському варіанті написання - «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», «ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_4» із застосуванням різних шрифтів, регістрів, кеглів та насиченості літер, про що свідчать макети упаковок та етикеток на пляшки (флакони) за різні періоди на території України: макети групових етикеток «ІНФОРМАЦІЯ_2» за 1998-2008 роки; макети етикетки на флакон за 2000 рік; макети нанесення тексту на фольгу контурної чарункової упаковки за 1998-2010 роки; макет упаковки (драже) за 2002-2010 роки; макет упаковки за 2008 рік, а також за кордоном: макети групових етикеток в країнах Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД), крім Російської Федерації (далі - РФ) за 2002 рік; макети групових етикеток в країнах СНД, крім РФ та Казахстану за 2003-2004 роки; макети групових етикеток в Білорусі за 2003 рік; макет упаковки (драже) в країнах СНД, крім РФ, за 2002 рік; макети нанесення тексту на фольгу контурної чарункової упаковки в Білорусі за 2003 рік; макет упаковки (драже) в Білорусі за 2003 рік; макети нанесення тексту на фольгу контурної чарункової упаковки в країнах СНД за 2008 рік; макет групової етикетки «ІНФОРМАЦІЯ_2» у країнах СНД за 2008 рік; макет упаковки (драже) в країнах СНД, крім РФ, за 2008 рік; макет упаковки для країн СНД за 2008 рік; макети нанесення тексту на фольгу контурної чарункової упаковки в країнах СНД, крім РФ та Казахстану, за 2003-2005 роки.

53. У матеріалах справи наявні: фотозображення упаковок за 1998 і 2004 роки та пляшок за 1998 рік з нанесеним знаком «ІНФОРМАЦІЯ_3» та «ІНФОРМАЦІЯ_2»; копії листівок, витягів з газет, каталогів, зокрема лікарські препарати ПАТ «Фармак» за 2001 рік; каталог продукції ПАТ «Фармак» за 2004 рік; довідник ПАТ «Фармак» за ІІ квартал 2001 року, в якому міститься перелік медичних препаратів, які виробляє ПАТ «Фармак», у тому числі і «ІНФОРМАЦІЯ_2»; довідник ПАТ «Фармак» за ІІІ квартал 2001 року; стаття в газеті «Демократична Україна» за 1997 рік, в якій містяться відомості про продаж медичного препарату «ІНФОРМАЦІЯ_2»; стаття в газеті «Метро» за 2000 рік про алергію та медичний препарат «ІНФОРМАЦІЯ_2» як ефективний засіб проти алергічних станів.

54. Відповідно до звітів Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. Ломоносова за 1966-1987 роки та промислових регламентів № 10 на виробництво «ІНФОРМАЦІЯ_2», затверджених директором Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. Ломоносова 10 грудня 1975 року, а також наявними в матеріалах справи фармакопейними статтями за 1987, 1992, 1998 роки, лікарський препарат «ІНФОРМАЦІЯ_2» безперервно виготовлявся та реалізовувався в Україні з 1966 року.

55. Згідно зі звітами з основної діяльності Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. Ломоносова у період з 1966 до 1987 року Київським хіміко-фармацевтичним заводом ім. Ломоносова було виготовлено в загальній кількості 73 128 кг лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_2», що вказує на значні об`єми виробництва лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_2» до моменту заявленої дати - 24 серпня 1991 року.

56. З наявних у матеріалах справи документів: «Пусковой регламент по производству диазолина», затверджений на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. Ломоносова в 1967 році, «Регламент производства диазолина», затверджений на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. Ломоносова в 1967 році, «Регламент производства диазолина», затверджений на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. Ломоносова в 1969 році, «Ведомость изменений № 1 к промышленному регламенту № 10 на производство диазолина», затверджена на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. Ломоносова в 1986 році, «Промышленный регламент на производство диазолина

ПР 64-0115-10-98», затверджений на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. Ломоносова в 1988 році, судом першої інстанції встановлено, що станом на 24 серпня 1991 року позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» використовувалось ПАТ «Фармак» для маркування фармацевтичних препаратів за документальними даними близько 25 років, що є тривалим строком і свідчить про існування сталого попиту на марковані ним товари, а разом з тим і про обізнаність про позначення споживачів.

57. У архівній довідці, виданій російським державним архівом економіки на запит ВАТ «Фармак» від 09 вересня 2004 року № 16/3653, зазначено інформацію про обсяги виробленого на Київському хіміко-фармацевтичним заводом ім. Ломоносова лікарського засобу «ІНФОРМАЦІЯ_2» протягом 1966-1969, 1972-1987 років.

58. У звіті про соціологічне опитування, проведене серед мешканців міст України з населенням понад 500 тисяч, які станом на 24 серпня 1991 року також були мешканцями цих міст і які хоча б один раз протягом останнього року перед датою опитування приймали або купували які-небудь антигістамінні (протиалергічні) лікарські засоби, зазначено, що 57,7 % респондентів, з числа тих, кому відома торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_2» (90,8 %), асоціюють її з таким виробником, як ПАТ «Фармак», а 54,4 % дізнались про неї до 24 серпня

1991 року.

59. Відповідно до висновку експерта від 11 вересня 2018 року № 147 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, складеного на замовлення позивача експертом Жилою Б. В. , встановлено:

- надані для проведення дослідження матеріали містять інформацію про такі фактори, як: тривалість, обсяг та географічний район використання позначення, ступінь відомості позначення у відповідному секторі суспільства, а також цінність, що асоціюється з позначенням, сукупність яких вказує на те, що станом на 24 серпня 1991 року позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» було добре відомим в Україні знаком ПАТ «Фармак» стосовно такого товару, як «фармацевтичні препарати», що відноситься до товарів 5 класу МКТП;

- позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою від 03 серпня 2018 року № НОМЕР_1 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг є схожим настільки, що його можна сплутати з позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке ПАТ «Фармак» вважає можливим визнати добре відомим в Україні знаком для товару 5 класу МКТП «фармацевтичні препарати».

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

60. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

61. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

62. Справа № 760/20934/18 розглядалася судами неодноразово.

63. Колегія суддів звертає увагу, що позов до відповідачки ОСОБА_1 вирішено (відмовлено у задоволенні позовних вимог) постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, яка згідно із постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року в цій частині в касаційному порядку не переглядалася та на новий розгляд не направлялась.

64. Щодо вирішення позову до Міністерства економічного розвитку України, яке в подальшому замінено судом на ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», яка виконує функції Національного органу інтелектуальної власності колегія суддів дійшла таких висновків.

65. АТ «ФФ «Дарниця» оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку як особа, яка не брала участі в справі, однак вважає, що ухваленим судовим рішенням вирішено питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки.

66. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

67. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

68. Отже, законодавець визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

69. При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та обов`язки. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

70. Наведені правові висновки викладено зокрема в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14,

від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 16 лютого 2022 року у справі № 761/23880/15-ц, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

71. У постанові від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц Верховним Судом сформульовані правові висновки, відповідно до яких рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

72. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки в такому випадку не існує правового зв`язку між заявником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

73. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112, від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16 та від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13.

74. Предметом позову у цій справі є вимоги АТ «Фармак» про припинення порушень прав інтелектуальної власності на торговельну марку знак «ІНФОРМАЦІЯ_2», визнання її добре відомою в Україні та зобов`язання вчинити певні дії.

75. Під час першого касаційного перегляду розглядуваної справи, Верховний Суд у постанові від 02 вересня 2020 року (провадження № 61-7005св19) констатував, що визнання знаку «ІНФОРМАЦІЯ_2» добре відомим безпосередньо стосується охоронюваного законом інтересу ПрАТ «ФФ «Дарниця» щодо безперешкодного використання позначення «Диазолін» при виробництві та продажі засобу «ІНФОРМАЦІЯ_4-Дарниця», що узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 р. у справі № 1-10/2004 «Про охоронюваний законом інтерес».

76. При цьому Верховний Суд відхилив відповідні доводи касаційної скарги АТ «Фармак» в частині необхідності закриття апеляційного провадження з підстав пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

77. Апеляційний суд в оскарженій постанові від 28 червня 2023 року правильно врахував вказані висновки Верховного Суду.

78. Натомість доводи касаційної скарги в цій частині фактично свідчать про незгоду заявника із постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року та ревізію викладених у ній висновків.

79. Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

80. За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі в цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

81. Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

82. Згідно з частинами першою, другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

83. За змістом наведеної норми цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

84. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

85. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.

86. Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

87. Відповідно до частини третьої статті 352 ЦПК України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. З наведеного вбачається, що такі особи займають самостійне процесуальне становище, яке є відмінним від процесуального становища учасників справи, тобто сторін та третіх осіб у справах позовного провадження, хоча і користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов`язки учасників справи. Схожа за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11 (провадження № 61-940св19), від 10 червня 2021 року у справі № 2о-10/2006 (провадження № 61-4498св21).

88. В ЦПК України не передбачене повноваження суду апеляційної інстанції змінювати процесуальне становище особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, на процесуальне становище відповідача чи третьої особи.

89. При цьому обсяг процесуальних прав та обов`язків відповідача та особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, не є однаковим.

90. Таким чином, вирішення спору по суті позовних вимог без залучення до участі у справі у статусі відповідачів осіб, прав та законних інтересів яких стосуватиметься такий розгляд справи, порушуватиме не лише їх матеріальні права, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

91. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ПрАТ «ФФ «Дарниця» мала бути залучена до участі у справі як співвідповідач.

92. Прийняття судового рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, є самостійною обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

93. Апеляційний суд встановивши, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року, в частині яка була предметом апеляційного перегляду, вирішено питання про охоронювані законом інтереси ПрАТ ФФ «Дарниця, яке не брало участі у справі в суді першої інстанції правильно скасував вказане рішення суду та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

94. Однак при цьому свої висновки про відмову у позову апеляційний суд мотивував не тільки неналежним суб`єктним складом учасників справи, а й зробив висновки по суті заявленого спору щодо доведеності позовних вимог.

95. Натомість висновки суду по суті спору мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її сторін, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд (див. постанови Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі

№291/1024/18-ц, від 23 червня 2022 року у справі № 344/1762/17,

від 08 листопада 2023 року у справі № 940/495/22).

96. З огляду на викладене оскаржена постанова апеляційного суду підлягає зміні щодо мотивів відмови у позові із залишенням такими мотивами - неналежний суб`єктний склад сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

98. Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

99. Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене судове рішення підлягає зміні в його мотивувальній частині.

100. Оскільки Верховний Суд змінює постанову суду апеляційної інстанції в частині мотивів її прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 402 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Фармак» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 червня 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович