{Статтю 96 - 1 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2022 від 30.06.2022 }
1. Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 - 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 - 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 - 1, частиною першою статей 222, 229, 239 - 1, 239 - 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 - 1, 364 - 1, 365 - 2 цього Кодексу.
2. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:
1) обвинувального вироку суду;
2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;
4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.
3. У випадках, коли об’єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі:
1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;
2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев’ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.
{Кодекс доповнено статтею 96 - 1 згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013 ; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 731-VIII від 08.10.2015 ; текст статті 96 - 1 в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 743-VIII від 03.11.2015 ; текст статті 96 - 1 в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Застосування спеціальної конфіскації замість конфіскації, передбаченою санкцією не є підставою для скасування угоди про визнання винуватості (ВС ККС № 686/13550/21 від 25.01.2022 р.)
Між обвинуваченим та прокурором була укладена угода про визнання винуватості, якою такого визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.204 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією на підставі ч. 1 ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК та знищенням залишків незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту. Вироком міськрайонного суду угоду про визнання винуватості затверджено і визнано обвинуваченого винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі КК), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією на підставі ч.1 ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК та знищенням залишків незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту, знарядь виробництва та сировини для їх виготовлення, перелік яких детально відтворено у вироку.
Проте прокурор вважав, що призначення судом обвинуваченому спеціальної конфіскації на підставі ч. 1 ст. 96-1, ч.1 ст. 96-2 КК та непризначення конфіскації, передбаченої санкцією ч. 2 ст.204КК, є призначенням менш суворого покарання, ніж узгоджене сторонами угоди, що у розумінні вимог п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК є підставою для оскарження такого вироку прокурором. Вважав, що судом першої інстанції неправильно вирішено долю речових доказів.
На підставі цього подав апеляційну скаргу, проте у відкритті провадження йому було відмовлено. Прокурор оскаржив ухвалу апеляції до ВС. ВС ККС, не погоджуючись з прокурором зазначив:
Кримінальним процесуальним законом визначено суттєві особливості розгляду кримінальних проваджень на підставі угод. Главою 35 «Кримінальне провадження на підставі угод» КПК передбачено умови, за яких може бути укладено угоду про примирення або угоду про визнання винуватості, вимоги до змісту угоди, порядок судового провадження на підставі угоди. Відповідно кримінальним процесуальним законом передбачено також особливості апеляційного оскарження вироку на підставі угоди. Читати повністю