Стаття 9. Митна територія України

Митний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 5212

    Переглядів

  • 5212

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

    2. Для цілей застосування положень розділів V і IX цього Кодексу території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

    Попередня

    55/718

    Наступна
    Додати в обране

    За загальним правилом закони України з питань митної справи набирають чинність через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення. У випадках, передбачених у самому законі, він може набирати чинність: або з дати, визначеної законом (наприклад МК набирає чинності з 1 січня 2003 року, згідно із Розділом XXI Прикінцевих положень МК), або в термін, визначений у самому законі (наприклад, Закон України "Про Митний тариф" набирає чинність через 45 днів після його опублікування, відповідно до ст. 5 Закону України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 р.) №2371-111, або з моменту настання конкретно визначеного юридичного факту (наприклад, ч.І3 ст. 71 МК, набирає чинності з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі згідно із Законом України №3235-ІУ від 20 грудня 2005 р.). При цьому закони не можуть набрати чинності раніше дня їх офіційного опублікування. Це означає, що неопубліковані закони, чи опубліковані в неофіційних друкованих виданнях не можуть вводитись в дію, тобто породжувати, змінювати чи припиняти митні правовідносини.

    Ч. 2 коментованої статті визначає порядок набрання чинності інших нормативних актів з питань митної справи, який відрізняється від порядку набуття чинності законами лише строком набуття чинності. Для підзаконних нормативних актів такий строк становить 25 днів з дня їх офіційного опублікування.

    У ч. З даної статті наголошується на тому, що офіційним буде визнано опублікування законів та інших нормативно-правових актів лише в одному з періодичних видань, які визначені законодавством України як офіційні. 4.2 ст.94 Конституції України обов'язок офіційного оприлюднення законів покладає на Президента України. Указом Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10 червня 1997 р. №503/97 встановлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України", "Відомості Верховної Ради України", газета "Урядовий кур'єр". Офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів, актів Президента України, є також інформаційний бюлетень "Офіційний вісник Президента України".

    Нормативно-правові акти можуть бути опубліковані в інших друкованих виданнях лише після їх офіційного оприлюднення. Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування. Громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.

    Коментуючи положення ст. 9 варто пам'ятати, що відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731 нормативні акти, в тому числі й Держмитслужби України, що зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт, підлягають обов'язковій державній реєстрації, яку здійснює Міністерство юстиції та його територіальні підрозділи. Державна реєстрація повинна здійснюватись до офіційного опублікування.

    Державна митна служба України та інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

    У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати