У коментованій статті законодавець надає право митним органам України, відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, проводити спільно з митними органами суміжних держав таку діяльність: створення спільних пунктів пропуску на митному кордоні України, проведення спільного контролю у пунктах пропуску на митному кордоні, узгоджене застосування процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документів, що використовуються митними органами для здійснення митних процедур, проведення спільних заходів, спрямованих на запобігання контрабанді та порушень митних правил, проведення інших спільних одноразових чи постійних заходів з питань, що відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України належать до компетенції митних органів.
Відповідно до Положення про пункти пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2000 р.№1203 пункт пропуску - це спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (на аеродромах), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають чи перемішуються через державний кордон, підлягають прикордонному і митному контролю, а також у відповідних випадках ветеринарному, екологічному, санітарно-карантинному, фітосанітарному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей та у разі автомобільного сполучення - контролю руху автотранспортних засобів, повітряного сполучення - контролю з метою забезпечення безпеки цивільної авіації.
Відповідно до законодавства в пунктах пропуску може здійснюватися спільний контроль разом із представниками відповідних органів інших держав. Обов'язковою умовою для прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо відкриття пунктів пропуску для автомобільного, залізничного, пішохідного, поромного, річкового сполучення є наявність договору України з відповідною суміжною державою.
У міжнародних договорах України з суміжними країнами з митних питань може передбачатися узгоджене застосування процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документів, що використовуються митними органами для здійснення митних процедур.
Проведення спільних заходів, спрямованих на запобігання контрабанді та порушень митних правил. Одним із найважливіших завдань, що виконують митні органи різних країн, є запобігання контрабанді та порушенню митних правил. Гарантією успішного виконання покладених на митні органи різних країн завдань щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил є співробітництво та взаємодія у даному напрямку роботи. Міжнародна Конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства, яка прийнята у 1977 році і до якої Україна приєдналася у 2000 році, зазначає, що порушення митного законодавства становлять загрозу економічним, соціальним та фіскальним інтересам держав та законним інтересам торгівлі, враховуючи той факт, що протидія порушенням митного законодавства може бути ефективнішою за умови співробітництва між митними адміністраціями країн-учасниць, встановлює, що Договірні Сторони погоджуються, що їх митні адміністрації надаватимуть одна одній взаємну допомогу з метою відвернення, розслідування та припинення порушень митного законодавства згідно з положеннями цієї Конвенції.
У п.5 коментованої статті законодавець надає право Державній митній службі України при виконанні покладених на неї завдань проводити інші спільні одноразові чи постійні заходи з питань, що відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України належать до компетенції митних органів. Прикладом такої взаємодії є контрольована поставка (див. коментар до ст. 317 МК) та переміщення товарів під негласним контролем (див. коментар до ст.318 МК).
page
youtube
