Головна Сервіси для юристів ... Закони Митний кодекс України Стаття 34. Інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи і засоби їх забезпечення, що використовуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності Стаття 34. Інформаційні, електронні комунікаційні ...

Стаття 34. Інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи і засоби їх забезпечення, що використовуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності

Митний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 2048

    Переглядів

  • 2048

    Переглядів

  • Додати в обране

    {Назва статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

    1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює вимоги до інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем і засобів їх забезпечення, що використовуються:

    {Абзац перший частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

    1) суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при застосуванні спрощень відповідно до цього Кодексу;

    {Пункт 1 частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законами № 141-IX від 02.10.2019 , № 2510-IX від 15.08.2022 }

    2) утримувачами складів тимчасового зберігання, митних складів, митними брокерами, іншими суб’єктами господарювання за їх бажанням для подання документів і відомостей, передбачених цим Кодексом.

    2. Використання для митних цілей зазначених систем допускається тільки після проведення перевірки відповідності таких систем вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, а також після проведення консультацій за участю всіх безпосередньо заінтересованих сторін. Перевірка організується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

    {Частина друга статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

    3. Митні органи та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності відповідно до закону можуть обмінюватися будь-якою інформацією, обмін якою прямо не передбачений законодавством України з питань митної справи, зокрема, з метою налагодження співробітництва з питань ідентифікації та протидії ризикам. Такий обмін може відбуватися на основі письмової угоди та передбачати доступ митних органів до електронних інформаційних систем суб’єкта господарювання. Будь-яка інформація, що надається сторонами у ході співробітництва, є конфіденційною, якщо сторони не домовилися про інше.

    Попередня

    109/718

    Наступна
    Додати в обране

    У коментованій статті Митного кодексу регламентуються організаційно-правові засади з участі України у міжнародному співробітництві з питань митної справи.

    Схожість митного законодавства практично всіх держав світу, за деякими виключеннями, спільні для митних органів різних країн функції та завдання, наявність загальновизнаних систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, тісне міжнародне співробітництво зумовили той факт, що 15 грудня 1950 року в Брюсселі було підписано Конвенцію про створення Ради митного співробітництва. Україна вступила до вищеназваної міжнародної організації в галузі митної справи у 1992 році шляхом приєднання до Конвенції про створення Ради митного співробітництва. У 1994 році Рада митного співробітництва за рішенням країн - учасниць, яких налічується в теперішній час 142, була перейменована у Всесвітню митну організацію. Метою цієї організації є забезпечення якомога вищого рівня погодженості й однаковості митних систем країн-учасниць, посилення вивчення проблем, що виникають у ході розвитку і поліпшення митної техніки і митного законодавства, сприяння співпраці між урядами в інтересах міжнародної торгівлі, зважаючи на економічні і технічні чинники.

    Функціями Всесвітньої митної організації є:

    - вивчення всіх питань, що стосуються митного співробітництва, якому Договірні Сторони погодилися сприяти згідно з основними цілями цієї Конвенції;

    - вивчення технічних аспектів митних систем, так само як і пов'язаних із ними економічних чинників, з метою запропонування практичних засобів досягнення якомога вищого рівня погодженості та однаковості;

    - підготовка проектів конвенцій і поправок до конвенцій, а також внесення рекомендацій щодо їх прийняття зацікавленими Урядами;

    - розробка рекомендацій, що забезпечують однакове тлумачення і застосування конвенцій, що стосуються номенклатури для класифікації товарів у митних тарифах і оцінки товарів у митних цілях, підготовлених Групою по вивченню можливості створення Європейського Митного Союзу, а також здійснення з цією метою функцій, які йому можуть бути прямо приписані цими конвенціями відповідно до їх положень;

    - розробка примірювальних рекомендацій для вирішення спорів по тлумаченню і застосуванню конвенцій;

    - забезпечення розповсюдження інформації, що стосується митного регулювання і процедур;

    - подання зацікавленим урядам за своєю ініціативою або за їх проханням інформації або порад по митних справах згідно з основною метою цієї Конвенції і внесення в зв'язку з цим рекомендацій;

    - співробітництво з іншими міжурядовими організаціями з питань, що входять до її компетенції.

    Після вступу до Всесвітньої митної організації Україна приєдналася до наступних конвенцій ВМО: Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства, Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах, Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Конвенція Кіото), підписала Протокол про співробітництво у боротьбі з обігом контрафактної фонографічної продукції.

    Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі митної справи вживає заходів з підготовки до приєднання до діючих конвенцій Всесвітньої митної організації та інших міжнародних організацій, до компетенції яких належать митні питання, та забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, які набули чинності і є невід'ємною частиною національного законодавства.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати