Успішний розвиток будь-якої держави значною мірою залежить від уміння організувати захист її економічних інтересів. Одним із важливих способів захисту інтересів держави є правильно організована і чітко налагоджена митна справа, в межах якої встановлюється порядок переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням мит та митних зборів, процедури митного контролю, використовуються інші засоби проведення в життя митної політики. Це пов'язано як із необхідністю запобігти безконтрольному вивозу із держави товарів, скарбів, культурних цінностей, що може спричинити значну шкоду її економічним та іншим інтересам, так і з вирішенням завдань боротьби із злочинністю та правопорушеннями, що потребує вжиття заходів із недопущення безконтрольного ввозу зброї, наркотичних засобів тощо. Отже, митна справа - це діяльність щодо здійснення митної політики, здійснювана, насамперед, державними органами.
Структура митної справи складається із таких елементів: порядку переміщення через митну територію товарів та інших предметів; митних режимів; митного регулювання; митного контролю; ведення митної статистики та товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності; боротьби із контрабандою та порушеннями митних правил; розгляду справ про ці порушення; інформаційної, консультативної та роз'яснювальної діяльності; регулювання порядку проходження служби в митних органах; міжнародного співробітництва в галузі митного регулювання.
У сучасних умовах розвитку нашої держави митна справа виступає не лише як інструмент та провідник зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, а й має важливіше значення, стаючи регулятором і засобом формування нових економічних відносин та зв'язків, як у середині держави, так і поза її межами. Митна справа в Україні розвивається у напрямі її гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами, що обумовлено реалізацією євроінтеграційної політики України, головною метою якої є зближення з Європейським Союзом, насамперед в економічній сфері. Подальше поглиблення міжнародного співробітництва в усіх сферах Україна розглядає як важливу складову реалізації стратегічного зовнішньополітичного курсу, напрацювання моделей інтеграції в світову економіку.
Ч. З коментованої статті уточнює положення, що містяться в п. 9 ст. 92 Конституції України, де йдеться про те, що виключно законами України визначаються засади митної справи. Дане положення підтверджує те, що діяльність суб'єктів реалізації митної політики є підзаконною діяльністю, яка спрямована на практичне втілення в життя норм і приписів, що містяться в МК та законах.
Митна справа не є незмінним явищем і знаходиться у постійному розвитку. Нинішнього вигляду вона набула в результаті тривалого історичного розвитку від найпростіших форм до складної за структурою діяльності різноманітних державних інституцій. Разом із тим чинне законодавство лише в загальних рисах визначає суб'єктів, на які покладається здійснення митної справи. Завдання загального керівництва, організації та координації діяльності органів митної служби України, інших державних органів покладається на Кабінет Міністрів України як на вищий орган у системі органів виконавчої влади. Так, з метою забезпечення реалізації норм МК України, законів України, указів Президента, в процесі правотворчої діяльності, уряд видав близько сотні постанов та розпоряджень, що стосуються порядку здійснення митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон, створення зон митного контролю, створення та діяльності магазинів безмитної торгівлі, визначеннякраїни походження товарів, верифікації сертифікатів, ведення спеціальної митної статистики. Значна частина урядових нормативно-правових актів присвячена питанням організації та діяльності системи митних органів та їх посадових осіб.
Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, аналіз правового статусу якого буде подано окремо.
page
youtube
