Частина перша коментованої статті передбачає надання пільг представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями. Законодавець не звільнив від зазначених пільг також членів сімей зазначених осіб за умови їх супроводження першими при тимчасовому перебуванні на території України.
Постановою Верховної Ради України від 14 липня 1993 року наша держава приєдналася до Конвенції про спеціальні місії, підписаної у м. Нью-Йорку 16 грудня 1969 року.
Названа Конвенція була прийнята після прийняття перших двох конвенцій 1961 та 1963 року, які регулюють дипломатичні зносини і про які ми говорили раніше.
Дана Конвенція була прийнята державами-учасницями вважаючи, що міжнародна конвенція про спеціальні місії могла б доповнити обидві ці конвенції та сприяти розвитку дружніх відносин між державами, незалежно від їх державного і суспільного устрою, усвідомлюючи, що привілеї та імунітети, які стосуються спеціальних місій, надаються не для вигоди окремих осіб, а для забезпечення ефективного виконання функцій спеціальних місій як місій, що за своїм характером представляють державу.
Частина друга коментованої статті передбачає надання пільг для дипломатичного персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав та членам їх сімей, у разі переміщення транзитом через територію України.
Згідно з положенням статті 33 Віденської конвенції про спеціальні місії, представники посилаючої держави в спеціальній місії та члени її дипломатичного персоналу звільняються від податків, зборів та мита, особистих і майнових, державних, районних та муніципальних, за винятком:
а) непрямих податків, які звичайно включаються в ціну товарів або обслуговування;
б) зборів і податків на приватне нерухоме майно, що перебуває на території приймаючої держави, якщо дана особа не володіє ним від імені посилаючої держави для цілей місії;
в) податків на спадкоємство та мита на нього, що стягуються приймаючою державою, з винятками, передбаченими даною Конвенцією;
г) зборів і податків на приватний доход, джерело якого є в приймаючій державі, та на капіталовкладення в комерційні підприємства в приймаючій державі;
д) зборів, що стягуються за конкретні види обслуговування;
е) регістраційного, судового та реєстрового мита, іпотечних зборів та гербового збору щодо нерухомого майна, з винятками, передбаченими даною Конвенцією.
Правом безперешкодного транзиту наділяються дипломатичні кур'єри та сама дипломатична пошта. Особам, які визначені цією статтею, надаються ті самі пільги, що передбачені МК для дипломатичного персоналу іноземних представництв (див. коментар до ст. 289 МК).
page
youtube
