Стаття 243. Розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення

1. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів, за якими утримувач товару не звернувся до закінчення строків зберігання, встановлених цим Кодексом, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню, про що відповідний митний орган повідомляє утримувача товару не пізніш як за 15 днів до закінчення строків зберігання. Таке повідомлення не направляється після закінчення строків зберігання, зазначених у частинах другій та п’ятій статті 240 цього Кодексу.

{Частина перша статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

2. Товари, транспортні засоби, зазначені у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, конфісковані за рішенням суду, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень.

3. Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані їх утримувачу лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати митного органу на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів не відшкодовуються.

{Частина третя статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

4. Товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий, після закінчення строку зберігання, встановленого частиною п’ятою статті 240 цього Кодексу, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню. Інформація про знайдені (виявлені) товари протягом трьох днів розміщується для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів на весь строк зберігання таких товарів, а інформація про знайдені (виявлені) транспортні засоби, крім того, направляється до територіальних органів Національної поліції.

{Частина четверта статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2114-VIII від 22.06.2017 }

5. Товари, поміщені у режим відмови на користь держави, та товари, граничний строк перебування яких під митним контролем закінчився, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню.

6. Товари, визначені в частині дев’ятій статті 240 цього Кодексу, у тому числі товари - безпосередні предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності, а у випадках, передбачених законодавством, - переробці, утилізації чи знищенню.

{Частина шоста статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

7. Товари, зазначені у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу (крім валютних цінностей), не вивезені за межі митної території України до закінчення строку зберігання, зазначеного у частині першій статті 240 цього Кодексу, підлягають знищенню в порядку, встановленому законодавством.

{Частина сьома статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

8. Товари, конфісковані за рішенням суду відповідно до статті 476 цього Кодексу, у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень, підлягають безоплатній передачі для потреб лікувальних, навчальних закладів, закладів та установ соціально-культурної сфери, інших закладів та установ, що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, або переробці, утилізації чи знищенню.

9. Товари, зазначені у частинах першій, другій, четвертій - шостій цієї статті, реалізуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукціонах, редукціонах або за договором комісії за цінами, визначеними згідно із законодавством України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Податковим кодексом України, після здійснення контролю, передбаченого статтею 402 - 1 цього Кодексу.

{Частина дев'ята статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

10. Порядок розпорядження окремими видами товарів, які не підлягають реалізації, а також товарами, документацією та зразками, зазначеними у пунктах 8-11 частини першої статті 238 цього Кодексу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

11. Переробка, утилізація та знищення товарів здійснюються за кошти державного бюджету, крім випадку, зазначеного у частині третій статті 238 цього Кодексу.

{Частина одинадцята статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

Додати в обране

МК не передбачено вимог щодо дозволу на поміщення ввезених на митну територію товарів, митного контролю та митного оформлення товарів, що підлягають знищенню або руйнуванню у відповідних окремих статтях глави, що регулює використання режиму знищення або руйнування. Ці вимоги закріплені у відповідному нормативно-правовому акті, розробленому на виконання загальних положень статей 243-245 МК.

З дотриманням ст. 187 та з метою реалізації положень статей глави 40 МК встановлений "Порядок застосування митного режиму знищення або руйнування до товарів, що перебувають під митним контролем" (далі - Порядок). Порядок затверджений Наказом Держмитслужби від 24.12.2003 р. №905.

Цим Порядком передусім встановлені вимоги до методів знищення або руйнування товарів. Такі методи повинні забезпечити:

а) унеможливлення подальшого відновлення первинних споживчих властивостей товарів або використання їх окремих частин, вузлів і агрегатів за призначенням;

б) дотримання законодавства України про захист здоров'я населення й охорону навколишнього природного середовища та не призводити до утворення отруйних, токсичних, шкідливих і потенційно небезпечних речовин та відходів;

в) унеможливлення вилучення поза митним контролем або підміну знищуваних товарів.

Знищення по суті може бути:

1) повним (спалювання, руйнування, захоронення, термічний, хімічний, механічний або інший вплив на товари, у результаті чого ці товари знищуються); приведенням товарів у стан, непридатний для використання (шляхом демонтажу, нанесення механічних пошкоджень включаючи прибивання дір, розриви, нанесення ушкоджень іншими способами за умови, що такі ушкодження виключають подальше відновлення товарів і можливість їх використання в первісному вигляді).

Знищення повинно бути таким, яке виключить відновлення знищеного або зруйнованого товару при мінімальних фінансових витратах та приведення їх повністю або частково у первісний товарний вигляд. Це має величезне значення у зв'язку з тим, що у випадку використання начебто знищення з корисною метою їх подальшого відновлення, такий увезений товар отримає незаконне звільнення від сплати митних платежів шляхом потрапляння на внутрішній вітчизняний ринок. Таким чином даний товар складе конкуренцію українським товарам з незаконною перевагою, тим самим порушивши чинне законодавство з захисту економічної конкуренції.

Митні органи не визнають як операцію зі знищення або руйнування товарів:

- використання для споживання тваринами товарів, попередньо призначених для споживання людиною (наприклад, згодовування товарів - харчових продуктів худобі;

- проведення з товарами операцій з переробки;

- отримання продуктів переробки, включаючи монтаж, складання, переробку або обробку товарів;

- ремонт товарів, включаючи їх відновлення;

- використання товарів як таких, що полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються;

- запуск товарів у космічний простір;

- тощо.

Порядком передбачено, що дозвіл на знищення або руйнування видається начальником або вповноваженою посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого фактично перебувають такі товари, на підставі письмової заяви, поданої власником, за формою, встановленою Порядком у разі прийняття власником товарів, що перебувають під митним контролем на митній території України, рішення про їх знищення або руйнування.

Заява про застосування до товарів митного режиму знищення або руйнування подається у двох примірниках, реєструється митним органом і розглядається протягом трьох робочих днів з дати реєстрації. Для розгляду заяви декларант разом з нею подає такі документи:

- що засвідчують право заявника розпоряджатися товарами;

- дозволи на знищення або руйнування, надані іншими органами державної влади, що здійснюють відповідно до їх компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон;

- копію договору про знищення або руйнування між власником товару та підприємством, що має ліцензію встановленого зразка на провадження такої діяльності (у випадках, визначених у пункті 3.9 цього Порядку);

- товаротранспортні та інші товаросупровідні документи.

Декларант може подавати додатково інші документи, потрібні для прийняття рішення митним органом.

Якщо є можливість розміщення товарів у митний режим відмови на користь держави (див. коментар до ст. 246 МК), то митний орган повинен у письмовому вигляді запропонувати декларантові використати цей митний режим. У разі згоди власника товарів з пропозицією митного органу ці товари розміщуються в митний режим відмови на користь держави.

Дозвіл на застосування митного режиму знищення або руйнування оформлюється шляхом накладення начальником або вповноваженою посадовою особою митного органу на обох примірниках заяви резолюції "Знищення (руйнування) дозволено", яка завіряється відбитком печатки митного органу.

Другий примірник заяви з резолюцією про прийняте рішення видається в зазначений строк заявникові (уповноваженому представникові заявника) або надсилається йому поштою (з повідомленням про вручення).

У наданні дозволу на розміщення товару в режим знищення або руйнування митним органом може бути відмовлено у разі:

- неподання документів, зазначених у Порядку;

- відсутності в зоні діяльності митного органу підприємства, яке має ліцензію на провадження діяльності зі знищення (руйнування) окремих видів товарів, - якщо таке знищення (руйнування) повинно здійснюватися тільки таким підприємством;

- в інших випадках, що визначаються законодавством України. У разі прийняття рішення про відмову в допущенні товарів до розміщення в митний

режим знищення або руйнування начальник або вповноважена посадова особа митного органу накладає на обох примірниках заяви резолюцію "Знищення (руйнування) заборонено" із зазначенням причин відмови. Резолюція завіряється відбитком печатки митного органу.

Якщо знищення або руйнування певного товару проводитиметься на підприємстві, що має ліцензію на провадження такої діяльності, то дозвіл видається митним органом, у зоні діяльності якого розташовано таке підприємство. У цьому разі перевезення й митне оформлення товарів здійснюється за умови узгодження цього питання між митними органами.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що розміщуються в митний режим знищення або руйнування, здійснюються згідно з цим Порядком тільки після проведення визначених у ст. 27 МК необхідних для цього товару видів контролю.

Для проведення на підприємстві, що має ліцензію на провадження діяльності зі знищення (руйнування) товарів, операцій зі знищення або руйнування товарів, заявлених у митний режим знищення або руйнування, на території цього підприємства повинна бути створена зона митного контролю, режим якої унеможливлює надходження (вилучення) товарів поза митним контролем. Така зона митного контролю повинна охоплювати спеціально визначену огороджену територію підприємства, на якій здійснюються складування товарів, безпосередньо процес знищення або руйнування, а також складування відходів (залишків).

Митний орган має право додатково встановлювати конкретні вимоги до обладнання зони митного контролю на підприємстві, де здійснюються операції зі знищення або руйнування товарів, для забезпечення надійності зберігання таких товарів та їх відходів (залишків).

Попередній огляд місця проведення операцій зі знищення або руйнування товарів уповноваженою посадовою особою митного органу є обов'язковим. Метою попереднього огляду є з'ясування можливості забезпечення на території підприємства режиму зони митного контролю. Про результати попереднього огляду вповноважена посадова особа митного органу, яка провела огляд, подає доповідну записку начальникові митного органу. Ця доповідна записка додається до першого примірника заяви власника товарів про застосування до них митного режиму знищення або руйнування, що залишається в митному органі.

Під час проведення операцій зі знищення (руйнування) товарів повинні бути присутніми:

1) власник товару або вповноважена ним особа;

2) у разі здійснення знищення (руйнування) на підприємстві - посадова особа цього підприємства;

3) від митного органу, який видав дозвіл на знищення або руйнування, крім посадової особи, яка проводить митне оформлення, - представники відділу тарифів та митної вартості, підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил (за узгодженням з начальником цього підрозділу), підрозділу власної безпеки (за дорученням Управління власної безпеки або в разі погодження керівництвом митниці їх участі).

Власник товарів або вповноважена ним особа за згодою державних органів, якими надавалися дозволи на знищення або руйнування товарів, забезпечує присутність їх посадових осіб під час проведення операцій зі знищення або руйнування.

За фактом знищення (руйнування) складається акт про знищення (руйнування) товарів (далі - Акт) за формою, встановленою Порядком. Номер Акта повинен бути ідентичний номеру ВМД. Підставою для завершення митного оформлення є Акт, який долучається до першого основного аркуша вантажної митної декларації і підписується особами, які були присутні під час проведення операцій зі знищення або руйнування (власником товарів або вповноваженою ним особою; посадовою особою підприємства; посадовими особами митного органу, які здійснювали контроль за проведенням операцій зі знищення (руйнування) товарів; посадовими особами органів державної влади, які надали дозвіл на знищення або руйнування товарів). Від кількості підприємств, органів, посадові особи яких були присутні під час проведення операцій зі знищення або руйнування товарів, залежить кількість примірників Акта.

В акті обов'язково вказується:

- дата та місце складення;

- назва товару, особливі його ознаки;

- кількість (вага, місце, об'єм і т. ін.);

- кількість залишків (відходів);

- спосіб, дата і місце знищення або руйнування;

- перелік осіб, присутніх при знищенні;

- інша інформація.

Митне оформлення товарів у митному режимі знищення або руйнування здійснюється із застосуванням ВМД, заповненої згідно з Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 р. №307 (з урахуванням наказу Державної митної служби України від 22.06.2006 р. №515), Порядком заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів, затвердженим наказом Держмитслужби України від 30.06.1998 р. №380 (зі змінами й доповненнями) та Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим наказом Держмитслужби України від 14.10.2002 р. №561 (зі змінами й доповненнями).

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст