Історія справи

Ухвала ККС ВП від 03.12.2019 року у справі №937/8671/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 937/8671/19

провадження № 51-5978ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

Суть питання

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ухвалою від 07 листопада 2019 року залишив без задоволення скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку статей 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді ОСОБА_2 і ОСОБА_1 звернулися до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 19 листопада 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 листопада 2019 року, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У поданій до Верховного Суду касаційній скарзі, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, вказуючи на незаконність ухвали апеляційного суду, просять її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції Українивідносить до основних засад судочинства "забезпечення права на апеляційний перегляд справи". Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК .

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування визначений частинами 1 та 2 ст. 309 КПК.

Частиною 3 ст. 307 КПК передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених Частиною 3 ст. 307 КПК , про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою залишено без задоволення їх скаргу, подану на бездіяльність слідчого про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку статей 303, 304 КПК, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК.

Тому суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

На зазначених підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін