Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.07.2019 року у справі №360/544/19

УХВАЛА

19 липня 2019 року

м. Київ

справа №360/544/19

адміністративне провадження №К/9901/19119/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 за позовом Сільськогосподарського кооперативу (СК) "Колос" до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позов "Колос" задоволено: визнані протиправними та скасовані рішення Комісії Головного управління ДФС у Луганській області від 05.02.2019 №1069044/30796873, №1069045/30796873, №1069046/30796873, №1069047/30796873, №1069048/30796873, №1069049/30796873 про відмову в реєстрації податкових накладних СК "Колос" від
09.01.2019 №1, від 10.01.2019 №2, від 18.01.2019 №3, від 22.01.2019 №4, від
23.01.2019 №5, від 24.01.2019 №6; зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні СК "Колос" від 09.01.2019 №1, від 10.01.2019 №2, від 18.01.2019 №3, від 22.01.2019 №4, від 23.01.2019 №5, від 24.01.2019 №6 датою їх подання до ДФС України -
25.01.2019.

Головного управління ДФС у Луганській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтований тим, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Луганській області від 05.02.2019 №1069044/30796873, №1069045/30796873, №1069046/30796873, №1069047/30796873, №1069048/30796873, №1069049/30796873 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 09.01.2019 №1, від 10.01.2019 №2, від 18.01.2019 №3, від 22.01.2019 №4, від 23.01.2019 №5, від
24.01.2019 №6, виписаних СК "Колос" на поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "Агростандарт-1" товару (насіння соняшника) у кількості 620 тон на загальну суму 5'952'000,00 грн (в тому числі ПДВ 992'000,00 грн) не відповідають нормам пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117. Суди встановили, що, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, а потім відмовляючи в їх реєстрації, контролюючий орган не вказав конкретного критерію оцінки ступеня ризику, достатнього для їх зупинення.

Суди встановили, що згідно з банківською випискою ПАТ "Банк "Восток"" на банківський рахунок СК "Колос" з 09.01.2019 по 24.01.2019 зараховано передплату від ТОВ "Агростандарт-1" в загальній сумі 5'952'000,00 грн; за датами зарахування коштів СК "Колос" відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України складені податкові накладні, що були подані на реєстрацію.

Позивач надав контролюючому органу копії документів (договір від 08.01.2019 №08/01, рахунок на оплату, банківська виписка) на підтвердження здійснення операцій (зарахування коштів від покупця на банківський рахунок), щодо яких були виписані податкові накладні від 09.01.2019 №1, від 10.01.2019 №2, від 18.01.2019 №3, від 22.01.2019 №4, від 23.01.2019 №5, від 24.01.2019 №6, а також надав пояснення від 30.01.2019 №3 про те, що податкові накладні складені та направлені на реєстрацію по факту отримання передплати.

Правильне застосування норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від
08.07.2011 №3674-VI в разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Керуючись статями 12, 132, 248, пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019.

Повернути судовий збір Головному управлінню ДФС у Луганській області у розмірі 23052,00 грн (платіжне доручення від 01.07.2019 №897).

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Л. Желтобрюх

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду