Історія справи

Постанова ВССУ від 14.04.2026 року у справі №760/12035/16-ц
Ухвала КЦС ВП від 10.11.2020 року у справі №760/12035/16-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 760/12035/16-ц

провадження № 61-13423св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року у складі судді Букіної О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у складі колегії суддів: Нежура В. А., Верланов С.М., Невідома Т.О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 , у якому з урахуванням поданої в подальшому заяви про збільшення позовних вимог, просила:

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наступне майно:

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 74 кв.м.;

- земельну ділянку, площею 0,2224 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0340;

- земельну ділянку, площею 0,1652 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0338;

- автомобіль марки «Хонда», модель «Сівік», державний номер НОМЕР_1 , 2008 року;

- гараж НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Перемога», розташованому по АДРЕСА_4;

- кошти на рахунках у банках України, які відкриті на ім`я ОСОБА_4 , накопичені за час шлюбу:

ПАТ «Державний ощадний банк України»:

- № НОМЕР_3 у розмірі 5 267,04 дол. США;

- № НОМЕР_4 у розмірі 350 000,00 грн.;

- № НОМЕР_5 у розмірі 30 438,58 грн.;

- № НОМЕР_6 у розмірі 165 405,26 дол. США;

у ПАТ «ПриватБанк»:

№ НОМЕР_7 у розмірі 220 737,15 грн.;

у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»:

- № НОМЕР_8 у розмірі 7 050,00 грн;

- № НОМЕР_9 у розмірі 697,19 дол. США;

- № НОМЕР_10 у розмірі 9 771,41 грн.;

- № НОМЕР_12 у розмірі 106,58 грн.;

- № НОМЕР_16 у розмірі 2 136 826,44 грн.;

- № НОМЕР_17 у розмірі 27 395,61 дол. США.

Поділити майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме визнати:

за ОСОБА_5 право власності на:

- частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 74 кв.м.;

- частину земельної ділянки, площею 0,2224 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0340;

- частину земельної ділянки, площею 0,1652 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0338;

- автомобіль марки «Хонда», модель «Сівік», державний номер НОМЕР_1 , 2008 року;

- частину коштів на вищевказаних рахунках у банках України;

за ОСОБА_4 право власності на:

- гараж НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Перемога», розташованому по АДРЕСА_4 ;

- частину коштів на вищевказаних рахунках у банках України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 частину коштів, які перебували на його рахунках у банках України на час розірвання шлюбу та були зняті після подачі позову про розірвання шлюбу 16 жовтня 2015 року, які накопичені за час шлюбу і становлять 1 662 833,37 грн та 99 382,35 дол. США.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що сторони з 16 вересня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року у справі № 757/43084/15, яке набрало законної сили, розірвано. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами було набуто у власність вищевказане рухоме та нерухоме майно, а також були заощаджені грошові кошти, які розміщені на рахунках у банках України.

Оскільки вказане майно набуто сторонами у період шлюбу, то воно є спільним сумісним майном подружжя та підлягає поділу між ними.

З урахуванням викладеного вище, просила суд позовні вимоги задовольнити.

У лютому 2018 року ОСОБА_4 було подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_7 , у якій, з урахуванням поданої в подальшому заяви про зменшення зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом просив:

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя наступне майно:

- гаражний бокс НОМЕР_2 , що знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Перемога», розташованому по АДРЕСА_4 ;

- житловий будинок, загальною площею 175,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- житловий будинок, загальною площею 83,30 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку 0,2500 га, що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку 0,0595 га, що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку 0,1676 га, що знаходиться в АДРЕСА_6 ;

- кошти в сумі 376 000,00 грн, депозитний договір № SAMDN01000719729770 від 15 вересня 2011 року, на ім`я ОСОБА_5 ;

- кошти в сумі 135 000,00 грн, депозитний договір № SAMDN25000717482426 від 21 червня 2011 року, на ім`я ОСОБА_5 .

Поділити майно, що є об`єктом спільної сумісної власності, наступним чином:

визнати право власності за ОСОБА_4 на:

- частину гаражного боксу НОМЕР_2 , що знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Перемога», розташованому по АДРЕСА_4 ;

- частину житлового будинку, загальна площа 175,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- частину житлового будинку, загальна площа 83,30 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- частину земельної ділянки 0,2500 га, що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- частину земельної ділянки 0,0595 га, що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- частину земельної ділянки 0,1676 га, що знаходиться в АДРЕСА_6 ;

визнати право власності за ОСОБА_5 на:

- частину автомобіля Хонда «Сівік», державний номер НОМЕР_1 , 2008 року;

- частину житлового будинку, загальною площею 175,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- частину житлового будинку, загальною площею 83,30 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- частину земельної ділянки 0,2500 га, що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- частину земельної ділянки 0,0595 га, що знаходиться в АДРЕСА_5 ;

- частину земельної ділянки 0,1676 га, що знаходиться в АДРЕСА_6 ;

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 частину сімейних заощаджень у розмірі 255 500,00 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що за час шлюбних відносин із ОСОБА_5 сторонами було набуто у власність вищезазначене майно, а також були заощаджені грошові кошти, які підлягають поділу між ними, оскільки є спільною сумісною власністю подружжя.

З урахуванням викладеного просив суд зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києвавід 02 листопада 2022 рокуприйнято відмову від позову та провадження у справі за первинним позовом ОСОБА_5 у частині вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 74 кв.м., та визнання за ОСОБА_5 права власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 74 кв.м. в порядку поділу майна подружжя, закрито.

Справа була предметом розгляду судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наступне майно:

- земельну ділянку, площею 0,2224 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0340;

- земельну ділянку, площею 0,1652 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0338;

- гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_2 у Гаражно-будівельному кооперативі «Перемога» в м. Києві, розташований по АДРЕСА_7;

- автомобіль марки «Хонда», модель «Сівік», державний номер НОМЕР_1 , 2008 року;

- земельну ділянку, площею 0,0595 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 7323583500:01:002:0184;

- земельну ділянку, площею 0,2500 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер:7323583500:01:002:0183:

- житловий будинок, загальна площа 175,7 кв.м., АДРЕСА_5 ;

- житловий будинок, загальна площа 83,30 кв.м., АДРЕСА_5 ;

- земельну ділянку 0,1676 га по АДРЕСА_6 , кадастровий номер: 1822085600:03:001:0484.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти на рахунках, які відкриті на ім`я ОСОБА_4 :

у ПАТ «Державний ощадний банк України»:

- № НОМЕР_3 у розмірі 5 267,04 дол. США;

- № НОМЕР_4 у розмірі 350 000,00 грн.;

-№ НОМЕР_5 у розмірі 30 438,58 грн.;

- № НОМЕР_6 у розмірі 165 405,26 дол. США;

у ПАТ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 у розмірі 220 737,15 грн;

у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»:

- № НОМЕР_10 у розмірі 9 771,41 грн.;

- № НОМЕР_12 у розмірі 106,58 грн.;

- № НОМЕР_16 у розмірі 2 136 826,44 грн.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти на рахунку, який відкритий на ім`я ОСОБА_5 у АТ «КБ «Приват Банк» по рахунку № НОМЕР_11 , у сумі 200 004,39 грн.

Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_5 право власності на:

- частину земельної ділянки, площею 0,2224 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0340;

- частину земельної ділянки, площею 0,1652 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0338;

- частину земельної ділянки, площею 0,0595 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер:7323583500:01:002:0184;

- частину земельної ділянки, площею 0,2500 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер:7323583500:01:002:0183;

- частину житлового будинку, загальною площею 175,7 кв.м., АДРЕСА_5 ;

- частину житлового будинку, загальною площею 83,30 кв.м., АДРЕСА_5 ;

- частину земельної ділянки, площею 0,1676 га, по АДРЕСА_6 , кадастровий номер: 1822085600:03:001:0484;

- автомобіль марки «Хонда», модель «Сівік», державний номер НОМЕР_1 , 2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 частину спільних сумісних коштів у розмірі 85 336,15 дол. США та 300 641,15 грн.

Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_4 право власності на:

- частину земельної ділянки, площею 0,2224 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0340;

- частину земельної ділянки, площею 0,1652 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 кадастровий номер: 3222482000:10:001:0338;

- частину земельної ділянки, площею 0,0595 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер:7323583500:01:002:0184;

- частину земельної ділянки, площею 0,2500 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер:7323583500:01:002:0183;

- частину житлового будинку, загальною площею 175,7 кв.м., АДРЕСА_5 ;

- частину житлового будинку, загальною площею 83,30 кв.м., АДРЕСА_5 ;

- частину земельної ділянки, площею 0,1676 га, по АДРЕСА_6 , кадастровий номер: 1822085600:03:001:0484;

- гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_2 у Гаражно-будівельному кооперативі «Перемога» в м. Києві, розташований по АДРЕСА_7.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 частину спільних сумісних коштів у розмірі 100 002, 19 грн.

У решті первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи первинний та зустрічний позови, суд першої інстанції виходив з того, що встановленим є той факт, що сторони не проживали разом однією сім`єю та як наслідок не вели спільного господарства з грудня 2015 року.

Таким чином суд першої інстанції вважав за необхідне визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майно, яке було придбано під час шлюбу та було наявне на час припинення спільного ведення господарства, а саме: земельну ділянку, площею 0,2224 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0340; земельну ділянку, площею 0,1652 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0338; гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_2 у Гаражно-будівельному кооперативі «Перемога» в м. Києві, розташований по АДРЕСА_7; автомобіль марки «Хонда», модель «Сівік», державний номер НОМЕР_1 , 2008 року; земельну ділянку, площею 0,0595 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 7323583500:01:002:0184; земельну ділянку, площею 0,2500 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер:7323583500:01:002:0183; житловий будинок, загальна площа 175,7 кв.м., АДРЕСА_5 ; житловий будинок, загальна площа 83,30 кв.м., АДРЕСА_5 ; земельну ділянку 0,1676 га по АДРЕСА_6 , кадастровий номер: 1822085600:03:001:0484, кошти на рахунках, які відкриті на ім`я ОСОБА_4 у ПАТ «Державний ощадний банк України»: № НОМЕР_3 у розмірі 5 267,04 дол. США; № НОМЕР_4 у розмірі 350 000,00 грн.; № НОМЕР_5 у розмірі 30 438,58 грн.; № НОМЕР_6 у розмірі 165 405,26 дол. США; ПАТ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 у розмірі 220 737,15 грн; у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»: № НОМЕР_10 у розмірі 9 771,41 грн.; № НОМЕР_12 у розмірі 106,58 грн.; № НОМЕР_16 у розмірі 2 136 826,44 грн, кошти на рахунку, який відкритий на ім`я ОСОБА_5 у АТ «КБ «Приват Банк» по рахунку № НОМЕР_11 у сумі 200 004,39 грн., та поділити його між сторонами.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини первинних та зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності та необґрунтованості.

Частково не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі від 27 грудня 2023 року ОСОБА_4 просив частково скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині поділу земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 ; в частині визнання спільною власністю подружжя грошових коштів, розміщених на банківських рахунках ОСОБА_4 , та їх поділу.

В іншій частині рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

03 жовтня 2024 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, у якій просить скасувати вказані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому ОСОБА_4 зауважив, що суди не звернули увагу на явну невідповідність вартості набутого під час шлюбу майна доходам подружжя за цей період, що обумовило неправильні їх висновки відносно обсягу майна, набутого подружжям за час шлюбу в частині включення до нього сум грошових коштів та земельних ділянок, які розташовані в с.Стоянка Києво-Святошинського району Київської області.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 29 листопада 2024 року представник ОСОБА_5 - адвокат Коротенко Є. О. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

14 листопада 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що з 16 вересня 2006 року сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_13 від 16 вересня 2006 року.

У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_14 від 03 лютого 2009 року.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року у справі № 757/43084/15, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Даним судовим рішенням, зокрема,встановлено факт сумісного не проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з грудня 2015 року.

За час перебування у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було набуто у власність наступне нерухоме майно, яке було зареєстроване за ОСОБА_5 :

- гаражний бокс НОМЕР_2 , що знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Перемога», розташованому по АДРЕСА_4 . Зазначене нерухоме майно придбано ОСОБА_5 (Покупець) на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12 травня 2011 року;

- автомобіль марки «Хонда», модель «Сівік», державний номер НОМЕР_1 , 2008 року, який зареєстрований за ОСОБА_5 21 лютого 2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_15 ;

- житловий будинок, загальною площею 175,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 31 грудня 2013 року;

- житловий будинок, загальна площа 83,30 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_5 , зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 01 лютого 2008 року;

- земельна ділянка, площею 0,2500 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 7323583500:01:002:0183, зареєстрована за ОСОБА_5 14 грудня 2009 року згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №180750;

- земельна ділянка, площею 0,0595 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 7323583500:01:002:0184, зареєстрована за ОСОБА_5 14 грудня 2009 року згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №180713;

- земельна ділянка, площею 0,1676 га по АДРЕСА_6 , кадастровий номер: 1822085600:03:001:0484, зареєстрована за ОСОБА_5 17 квітня 2012 року згідно державного акту на право власності на земельну ділянку.

Крім того, за час перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було набуто у власність наступне нерухоме майно, яке було зареєстроване за ОСОБА_4 :

- земельна ділянка, площею 0.2224 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0340, яка зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 травня 2015 року;

- земельна ділянка, площею 0,1652 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0338, яка зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 травня 2015 року;

Відповідно до наданої виписки із АТ «Райффайзен Банк» за період з 2002 року до 2018 року ОСОБА_8 в АТ «Райффайзен Банк» було відкрито 61 банківський рахунок.

Відповідно до наданої виписки із АТ «Ощадбанк» ОСОБА_4 в АТ «Ощадбанк» було відкрито 6 банківських рахунків.

Відповідно до наданої виписки із АТ «Райффайзен Банк» за період з 16 вересня 2006 року до 11 квітня 2016 року ОСОБА_5 у АТ «Райффайзен Банк» було відкрито 8 банківських рахунків.

Також ОСОБА_5 були відкриті 4 банківські рахунки в АТ «Ощадбанк» рахунки.

Відповідно до наданої виписки із ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5 у ПАТ КБ «Приватбанк» було відкрито 9 банківських рахунків.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми прав

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За частиною першою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в шлюбі неодноразово була предметом розгляду Верховним Судом та практика вирішення зазначеного питання є сталою.

За статями 69 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 334/9028/15-ц.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю (частина сьома статті 57 СК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2022 рокуу справі № 642/8107/14-ц дійшла висновку, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року у справі № 757/43084/15, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Ухвалюючи вказане судове рішення, Печерський районний суд м. Києва, зокрема,встановив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сумісно не проживали з грудня 2015 року.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом(частина четверта статті 82 ЦПК України).

Встановивши, що сторони не проживали разом однією сім`єю та, як наслідок, не вели спільного господарства з грудня 2015 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано визнав спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наступне майно: земельну ділянку, площею 0,2224 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0340; земельну ділянку, площею 0,1652 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3222482000:10:001:0338; гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_2 у Гаражно-будівельному кооперативі «Перемога» в м. Києві, розташованому по АДРЕСА_7; автомобіль марки «Хонда», модель «Сівік», державний номер НОМЕР_1 , 2008 року; земельну ділянку, площею 0,0595 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 7323583500:01:002:0184; земельну ділянку, площею 0,2500 га, по АДРЕСА_5 , кадастровий номер:7323583500:01:002:0183; житловий будинок, загальна площа 175,7 кв.м., по АДРЕСА_5 ; житловий будинок, загальна площа 83,30 кв.м., АДРЕСА_5 ; земельну ділянку 0,1676 га по АДРЕСА_6 , кадастровий номер: 1822085600:03:001:0484; грошові кошти на рахунках, які відкриті на ім`я ОСОБА_4 у ПАТ «Державний ощадний банк України»: № НОМЕР_3 у розмірі 5 267,04 дол. США; № НОМЕР_4 у розмірі 350 000,00 грн.; № НОМЕР_5 у розмірі 30 438,58 грн.; № 26309004191455 у розмірі 165405,26 дол. США; ПАТ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 у розмірі 220 737,15 грн; у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»: № НОМЕР_10 у розмірі 9 771,41 грн.; № НОМЕР_12 у розмірі 106,58 грн.; № НОМЕР_16 у розмірі 2 136 826,44 грн; грошові кошти на рахунку № НОМЕР_11 , який відкритий на ім`я ОСОБА_5 у АТ «КБ «Приват Банк», у сумі 200 004,39 грн., та поділити його між сторонами у справі.

При цьому презумпція спільності права власності подружжя на вказане майно сторонами належними та допустимими доказами не спростована.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов