Історія справи

Постанова ВГСУ від 29.03.2017 року у справі №922/3042/16
Ухвала КГС ВП від 14.08.2019 року у справі №922/3042/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/3042/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Міщенко І. С., Случ О. В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І.,

та представника Офісу Генеральної прокуратури Семенчука М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (судді Попков Д. О., Пушай В. І., Стойка О. В. ) та рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 (суддя Шарко Л. В. ) у справі №922/3042/16 за позовом Заступника прокурора Харківської області до: 1) Харківської міської ради; 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал"; 3) Державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатової Н. Є.; 4) Департаменту реєстрації Харківської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання недійсним свідоцтва,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду з позовом до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал", в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" на земельну ділянку площею 1,1225 га з кадастровим номером 6310136300:09:001:0060, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 25-В, прийняте державним реєстратором Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатовою Н. Є. на підставі свідоцтва про право власності від 12.02.2015, індексний номер 33503316, та визнати недійсним свідоцтво про право власності від 12.02.2015, видане Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" на зазначену земельну ділянку.

Під час неодноразового розгляду позовних вимог прокурора у даній справі суди встановили такі обставини.

Відповідно до пункту 2 Додатку № 2 до рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" №1601/14 Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,1300 га для будівництва та подальшого обслуговування житлового будинку по просп. Леніна, 25В (категорія земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови).

В подальшому, 24.12.2014, згідно з пунктом 13 Додатку № 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" №1738/14, Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" надано у власність земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова площею 1,1225 га (кадастровий номер 6310136300:09:001:0060) за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та подальшого обслуговування житлового будинку по просп. Леніна, 25-В.

На підставі вказаного рішення Харківської міської ради державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ігнатовою Н. Є. видано свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку №33503316 від 12.02.2015.

Відповідно до даного свідоцтва державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 12.02.2015 №19276830, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №8698994 від 28.01.2015 Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" на земельну ділянку площею 1,1225 га (кадастровий номер 6310136300:09:001:0060).

Також судами встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 у справі №922/2697/15 визнано недійсним та скасовано пункт 2 Додатку № 2 до рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" №1601/14 від 06.08.2014; визнано недійсним та скасовано пункт 13 Додатку №1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" №1738/14 від 24.12.2014 Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал"; зобов'язано Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду - прийняти земельну ділянку у первісному (придатному) для використання стані, про що скласти відповідний акт прийому-передачі; провадження в частині вимог до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції припинено.

Посилаючись на встановлені вказаними судовими рішеннями обставини неправомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території міста Харкова, прокурор звернувся з позовними вимогами до господарського суду про скасування прийнятого на підставі скасованих актів рішення про державну реєстрацію права власності за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" на земельну ділянку та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Обґрунтовуючи підстави для подачі даного позову саме прокурором, останній вказує на порушення інтересів держави, яке відбулось внаслідок необґрунтованої безоплатної передачі спірної земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал", що спричинило не надходження до відповідних бюджетів коштів, які мали б надійти від реалізації вказаного майна, або передачі його в оренду. Також прокурором зазначено, що ненадходження коштів до місцевого бюджету за користування земельною ділянкою також впливає на інтереси держави, зокрема, при формуванні Державного бюджету, визначенні розмірів міжбюджетних трансфертів, тощо.

Саме обставина передачі у власність земельної ділянки, яка не може бути передана у приватну власність, визначена прокурором в якості проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму повернення спірної землі із власності Відповідача 1 та свідчить про необхідність подачі прокурором даного позову з метою відновлення законності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Зважаючи на те, що обов'язок зі здійснення захисту порушених прав належить місцевій раді, однак саме місцева рада передала вказану земельну ділянку у власність відповідачу 2, прокурор визначив її в якості одного зі співвідповідачів та зазначив, що у цьому випадку відсутній орган, уповноважений здійснювати судовий захист порушених прав, тому статус позивача має набути прокурор.

Розглядаючи доводи прокурора по суті спору судами з'ясовано, що на час розгляду даної справи рішення міської ради, на підставі яких виникло та зареєстровано право власності Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" на земельну ділянку, скасовано на підставі рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2015 у справі №922/2697/15, яке набрало законної сили та переглянуто в касаційному порядку. У зв'язку з цим, суди обох інстанцій дійшли висновків, що у відповідача 2 наразі відсутнє право власності на земельну ділянку. Суди обох інстанцій дійшли висновків, що оспорене прокурором свідоцтво про право власності підлягає визнанню недійсним, тому рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2019, залишеним без змін постановою у даній справі позовні вимоги Заступника прокурора Харківської області задоволено частково: визнано недійсним спірне свідоцтво про право власності на земельну ділянку; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями в частині задоволення позову, 05.02.2020 відповідач 2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення в оскаржуваній частині скасувати, позов прокурора залишити без розгляду.

Судова колегія враховує, що 08.02.2020 набрав чинності Закон України від
15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.02.2020 вказану скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С. К. - головуючий (доповідач), Міщенко І. С., Случ О. В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 зупинено провадження у справі № 922/3042/16 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено в судовому засіданні.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2020 розгляд касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від
08.11.2019 у справі № 922/3042/16, відкладено на 17.11.2020.

Однак, у зв'язку з тим, що суддя Могил С. К. 17.11.2020 перебував на лікарняному, судове засідання не відбулося.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2020 розгляд касаційної скарги призначено на 12.01.2021.

Під час розгляду касаційної скарги у даній справі відповідачем 2 подано доповнення до касаційної скарги, в якому повідомлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2020, заяву ОК "ЖБК "Тихий квартал" про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 у справі № 922/2697/15 задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області 07.07.2015 в частині визнання незаконним та скасування пункту 2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 06.08.2014 № 1601/14; визнання незаконним та скасування пункту 13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2014 № 1738/14; зобов'язання ОК "ЖБК "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду - прийняти земельну ділянку площею 1,1225 га з кадастровим номером 6310136300:09:001:0060 у первісному (придатному) стані для використання, про що скласти акт прийому-передачі скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування пункту 2 додатку 2 до рішення Харківської міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 06.08.2014 № 1601/14; визнання незаконним та скасування пункту 13 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2014 № 1738/14; зобов'язання ОК "ЖБК "Тихий квартал" передати, а Харківську міську раду - прийняти земельну ділянку площею 1,1225 га з кадастровим номером undefined у первісному (придатному) стані для використання, про що скласти акт прийому - передачі; задоволено заяву ОК "ЖБК "Тихий квартал" про поворот виконання рішення задоволено: скасовано в єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про скасування запису права власності № 8698994 від 28.01.2015 ОК "ЖБК "Тихий квартал" на земельну ділянку; поновлено запис про державну реєстрацію права власності шляхом реєстрації права власності ОК "ЖБК "Тихий квартал". На виконання вказаних судових рішень поновлено запис в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права відповідача 2 на вказану земельну ділянку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 298 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Враховуючи, що останнім днем для строк на касаційне оскарження сплинув
12.02.2020, а доповнення подано 06.10.2020, колегія суддів не приймає викладені в ньому доводи та не оцінює їх.

Як свідчать наявні матеріали справи та зміст касаційної скарги, спірним у даній справі є питання наявності або відсутності правових підстав для скасування свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення міської ради, в подальшому скасованого рішенням Господарського суду Харківської області від
07.07.2015 у справі № 922/2697/15.

За доводами скаржника судами попередніх інстанцій:

- не враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої імовірні порушення органів місцевого самоврядування при прийнятті рішення про передачу у власність спірної земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал", не можуть бути підставою для позбавлення його, як юридичної особи приватного права, права власності на земельну ділянку;

- рішення про передачу кооперативу у власність земельної ділянки, на підставі якого державним реєстратором видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку та прийнято рішення про державну реєстрацію такого права власності, відповідно до численної практики Верховного Суду є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки;

- в основу мотивувальної частини оскаржуваного рішення суду покладені обставини щодо незаконного порядку формування Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал", встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 у справі №922/2697/15, які в подальшому були спростовані рішенням Київського районного суду міста Харкова у справі №640/18423/16-ц від 01.03.2017.

Крім того, скаржник наполягає на тому, що судами безпідставно прийнято до розгляду позов прокурора, за відсутності достатніх і належних доказів наявності у прокурора підстав для здійснення захисту інтересів держави в спірних правовідносинах, та відсутності відповідних повноважень у Харківської міської ради, що є виключною процесуальною обставиною, за якої прокурор набуває статусу Позивача.

Переглянувши в касаційному порядку судові рішення в оскаржуваній частині, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно з положеннями частини 2 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Отже законодавцем врегульована правова ситуація у разі невідповідності відомостей, що внесені та містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документами.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від
12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від
27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, висновків, за змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає."

Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

З огляду на викладене, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто, оскаржуване свідоцтво про право власності не породжує виникнення у відповідача відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності, видається на підтвердження наявності права і є дійсним, до поки чинною є правова підстава його видачі.

Оскільки правовстановлюючі документи, якими скаржник обґрунтовує набуття права власності на нерухоме майно, скасовані, колегія судів погоджується з висновками судів про те, що свідоцтво, яким посвідчено вже неіснуюче право власності відповідача 2, не відповідає вимогам закону щодо відповідності зазначених у ньому відомостей дійсним обставинам, пов'язаним з переходом права власності на об'єкт, тому не може вважатись дійсним, і позов прокурора про визнання його недійсним повністю узгоджуються із вказаними нормами чинного законодавства.

Не спростовують вказаних висновків судів доводи скаржника щодо неврахування судами у даній справі практики ЄСПЛ про неприпустимість позбавлення особи права власності з підстав неправомірності дій органів державної влади або місцевого самоврядування, адже у даній справі питання про позбавлення права власності не вирішувалось. У даній справі предметом позову є оскарження документа, який посвідчує право, відтак, зважаючи на те, що відповідач 2 не довів наявність у нього права власності на земельну ділянку, висновки судів про задоволення позовних вимог та скасування свідоцтва про право власності відповідають нормам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановленим судами на підставі доказів обставинам справи, а тому рішення про задоволення цієї частини позовних вимог, яке підтримано апеляційним судом, є обґрунтованим та законним.

Таким чином апеляційним судом правильно відхилено доводи скаржника про відсутність правового зв'язку між обставиною скасування рішень органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки, яке вичерпало свою дію виконанням, та чинністю спірного свідоцтва.

Це ж саме стосується і безпідставності посилання на рішення Київського районного суду міста Харкова у справі №640/18423/16-ц від 01.03.2017, правова оцінка в якому щодо процедури формування Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" у відповідності до частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не є преюдиційною/обов'язковою та, враховуючи чинність судових актів у справі №922/2697/15, де розглядалися, встановлювалися та оцінювались обставини створення Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал", не впливає на висновки господарських судів у справі №922/3042/16.

Щодо доводів скаржників про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у суді, то колегія суддів також їх відхиляє як необґрунтовані.

Верховним Судом у постанові від 01.09.2020 у справі № 922/1441/19 зазначено, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у виді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Прокурором у позовній заяві обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у визначений спосіб і наведені підстави визнані судом достатніми, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів обох інстанцій про наявність у прокурора повноважень для представництва у спірних правовідносинах інтересів держави.

Враховуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову прокурора в частині вимог про скасування свідоцтва і оскільки під час касаційного провадження не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, оскаржені судові рішення підлягають залишенню без змін, касаційна скарга - без задоволення, а судові витрати в порядку статті 129 ГПК України - покладенню на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Тихий квартал" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 у справі № 922/3042/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С. К. Судді:Міщенко І. С. Случ О. В.