Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КАС ВП від 10.10.2024 року у справі №200/4454/23 Постанова КАС ВП від 10.10.2024 року у справі №200...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 200/4454/23

адміністративне провадження № К/990/1279/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В. Е.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 200/4454/23

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року, прийняте в складі: головуючого судді Чучка В.М., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000,00 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 08.01.2023, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

1.2. зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000,00 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 08.01.2023, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у спірний період його направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_3 ), у якій він виконував бойові завдання на кордоні з республікою білорусь на підставі бойових наказів (розпоряджень), які видавалися начальником НОМЕР_2 прикордонного загону. У зв`язку з цим позивач уважає, що за цей період він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка відповідачем протиправно не виплачена.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходив військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні Держприкордонслужби України (далі - НОМЕР_4 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_1 ).

4. У період з 28.09.2022 по 07.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні на ділянці НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ).

5. Листом від 29.11.2022 НОМЕР_2 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_3 ) повідомив відповідача, що підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей не виконують бойових завдань на лінії бойового зіткнення, отож підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» не застосовується. У зв`язку з цим довідки щодо військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі ВЧ НОМЕР_3 , не опрацьовувалися. Водночас відповідачу направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовців НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) за вересень та жовтень 2022 року для прийняття рішення.

6. На адвокатський запит від 02.02.2023 щодо реалізації військовослужбовців НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) на отримання збільшеної додаткової винагороди за жовтень і листопад 2022 року, листом від 09.02.2023 адміністрація Держприкордонслужби України повідомила, що у жовтні і листопаді 2022 року військовослужбовці перебували на бойових позиціях, проте участі у бойових діях або заходах, визначених пунктом 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», у складі ВЧ НОМЕР_3 не брали, про що зазначено в листі НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) від 06.02.2023 №22/838-23-вих. Довідки, що передбачені додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», на адресу ВЧ НОМЕР_1 не направлялись, отож підстави для нарахування збільшеної додаткової винагороди у НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) відсутні.

7. Листом від 03.04.2023 на адвокатський запит відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з ненаданням НОМЕР_2 прикордонним загоном (ВЧ НОМЕР_3 ) підтверджувальних документів, у нього відсутні підстави для внесення позивача до наказу про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100 000,00 гривень за спірний період.

8. Згідно з листом НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) від 20.06.2023 про надання відповіді на адвокатський запит, позивач перебуває на фінансовому забезпеченні в НОМЕР_4 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_1 ), а тому повідомити про причину невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не має можливості. Також зазначено, що довідка про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області від 07.01.2023 №3531 НОМЕР_2 прикордонним загоном видана керівництву НОМЕР_5 відділу прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) в одному примірнику.

9. Як убачається з архівних відомостей, у період з вересня 2022 року по січень 2023 року позивачу не виплачувалася додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень, яка передбачена Постановою № 168.

10. Спірним у цій справі є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн за період з 26.09.2022 по 08.01.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

11. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, у задоволенні позову відмовлено.

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» та 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ) підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, якої, однак, не пройшли. Отож не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством, а тому такі накази не можна застосовувати до спірних правовідносин щодо виплати підвищеної винагороди.

13. На основі цього суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що під час визначення порядку та умов виплати спірної додаткової винагороди необхідно застосовувати Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618; далі - Інструкція № 188).

14. Аналізуючи приписи вказаної Інструкції №188, у взаємозв`язку з положеннями пункту 1 Постанови №168, суди попередніх інстанцій в цій справі виходили з того, що обов`язковою умовою виникнення права на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн є підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнний (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

15. Суди попередніх інстанцій вказали, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. Сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

16. Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що підрозділи НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/). Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.

17. Суди попередніх інстанцій додатково зазначили, що у цій справі позивачем не оскаржується бездіяльність начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) щодо нескладання та ненаправлення відповідачу інформації та документів (в тому числі довідок), передбачених наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392/81-22-АГ, стосовно позивача. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони не можуть надавати оцінку таким діям (бездіяльності) НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) в межах цієї справи.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

18 09.01.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023.

19. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

20. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

21. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування Постанови № 168, у взаємозв`язку з положеннями наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, у подібних правовідносинах.

22. Зокрема, щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди; визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

23. Скаржник уважає, що єдиним нормативно-правовим актом для регулювання виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану є Постанова № 168. Накази Адміністрації Держприкордонслужби України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень Інструкції № 188 також є помилковим, адже прийняття цієї інструкції передувало прийняттю Постанови № 168, отож вона не спрямована на реалізацію її положень.

24. Скаржник переконує, що фактично позивач зі свого боку набув права та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена власними діями відповідача і ВЧ НОМЕР_3 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, а тому вважає, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягаря негативних наслідків за недотримання однією з військових частин встановленого Держприкордонслужбою України порядку, адже цим порушуватиметься суть гарантованого законом права на отримання належного грошового забезпечення в повному обсязі.

25. Скаржник указує на наявність довідки від 07.01.2023 №3531, відповідно до якої позивач брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області з 26.09.2022 по 08.01.2023. Достовірність інформації наведеної в такій довідці відповідачем не спростована.

26. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.

27. Суд ухвалою від 29.01.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

28. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

29. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

31. Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

32. Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

33. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

34. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

35. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

36. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

37. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

38. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.

39. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

40. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168.

41. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

42. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Постанова №793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

43. У решті зміст пункту 1 Постанови № 168, у частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин (з 26.09.2022 по 08.01.2023), не змінювався.

44. Адміністрацією Держприкордонслужби України 30.07.2022, з посиланням на пункт 21 Постанови № 168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ.

45. Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

46. У пункті 4 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

47. Згідно з пунктом 5 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

48. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

49. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

50. Адміністрацією Держприкордонслужби України з 01.12.2022 уведено в дію наказ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, в якому змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, зокрема відряджених, у таких бойових діях або заходах.

VI. Позиція Верховного Суду

51. Спірні правовідносини склалися у цій справі у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн, за період з 26.09.2022 по 08.01.2023.

52. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.

53. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

54. Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

55. Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

56. З наведеного Суд дійшов висновку, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченою Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань і заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

57. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності в матеріалах справи доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів, що давало б йому права на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн.

58. Суди попередніх інстанцій зазначили, що факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ), не є достатньою підставою для нарахування та виплати підвищеної додаткової грошової винагороди, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

59. Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що підрозділи НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) охороняли ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області, яка віднесена до територій «можливих» бойових дій.

60. Суди попередніх інстанцій вважали незастосовними до спірних правовідносин накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та спиралися під час вирішення цього спору на приписи Інструкції №188.

61. У постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на це, Верховний Суд констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби України вимог законодавства під час прийняття зазначених наказів.

62. Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є подібним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби України визначали механізм реалізації Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України під час дії воєнного стану.

63. Верховний Суд також указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби України фактично виконувалися протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби України, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

64. Виходячи з цього, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.

65. У постанові від 26.06.2024 у справі № 200/216/23 Верховний Суд розширив висновки щодо застосовності цих актів при визначенні порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.

66. Так, у справі № 200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до делегування відповідним органам і їхнім керівникам унормувати умови і підстави виплати певним категоріям військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

67. Адміністрація Держприкордонслужби України, з огляду на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 Постанови № 168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань і повноважень цього органу та відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 Постанови № 168).

68. Цим рішенням (у широкому розумінні) стали вказані накази від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які були спрямовані сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови № 168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби України, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

69. Отже, з огляду на наведене, Верховний Суд у справі № 200/216/23 уважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) зі сторони Адміністрації Держприкордонслужби України шляхом видання наказів від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби України на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

70. Щодо застосовності Інструкції № 188, то Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 зазначив, що вона була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду. У зв`язку з цим Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, а тому її положення при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану Постановою № 168, не можуть бути застосовані.

71. Таким чином, позиція судів попередніх інстанцій про застосування Інструкції № 188 під час застосування порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та про незастосовність до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ є помилковою.

72. Щодо твердження судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог то, на думку Суду, такий висновок є передчасним, скільки не ґрунтується на повному і всебічному встановленні обставин справи та належній їй правовій оцінці.

73. У цій справі встановлено, що позивач проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_1 ). Зокрема, у період з 28.09.2022 по 07.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ).

74. За період з вересня 2022 року по січень 2023 року позивач отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 30 000,00 грн.

75. Позивач наполягав, що він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови №168, також за період з 28.09.2022 по 07.01.2023, стверджуючи, що під час перебування у відрядженні до НОМЕР_2 прикордонного загону він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

76. Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі, відповідач посилався на відсутність підстав для здійснення позивачу такої виплати з тих причин, що НОМЕР_2 прикордонним загоном не надано підтверджувальних документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях і заходах.

77. З переписки, що велася між НОМЕР_4 та НОМЕР_2 прикордонними загонами, та відповідей на адвокатський запит представника позивача судами попередніх інстанцій встановлено, що на запит про участь позивача у спірний період у бойових діях або заходах у листі від 29.11.2022 №22/4820-22-вих НОМЕР_2 прикордонний загін повідомив те, що підрозділи Держприкордонслужби України, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойових завдань на лінії зіткнення, у зв`язку з чим довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі ВЧ НОМЕР_3 , не опрацьовувалися. Проте, копії відповідних рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) за вересень і жовтень 2022 року були надіслані до відповідача для прийняття правового рішення (а.с. 69).

78. Водночас у листі 20.06.2023 №22/5255-23-вих НОМЕР_2 прикордонний загін указує на те, що позивач, відповідно до бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165 гриф, у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_1 ) був направлений в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону. Відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 19.09.2022 №276/гриф (втратило чинність), від 25.09.2022 №1348/гриф (втратило чинність) та від 25.10.2022 №1697/дск, позивач приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону. Також НОМЕР_2 прикордонний загін указує на те, що довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області позивачем від 07.01.2023 №3531 видана керівництву НОМЕР_5 відділу прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) в одному примірнику. Копії з журналу бойових дій надати не має можливості, оскільки відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 №363, журнал бойових дій окрім військової частини, ведеться в підрозділах з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій і до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Таким чином, їх облік та ведення здійснювалось безпосередньо у 2 відділі прикордонної служби НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ), вказана інформація в розпорядженні НОМЕР_2 прикордонного закону відсутня (а.с. 41-43).

79. Суд першої інстанції виходив з того, що оформлена стосовно позивача довідка ВЧ НОМЕР_3 від 07.01.2023 №3531 на адресу відповідача не надходила. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначена довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, встановленої Постановою №168.

80. Водночас суди не перевіряли, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах цією в окреслений ним період довідкою у сукупності з іншими доказами у справі.

81. Суд наголошує, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі сукупності інформації з таких документів: бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість, а також рапорт командира підрозділу із зазначенням участі кожного військовослужбовця, його звання, прізвища та кількості днів участі.

82. Суди попередніх інстанцій не дослідили документи (накази/розпорядження), які стали передумовою для відрядження позивача для виконання відповідних завдань до НОМЕР_2 прикордонного загону, починаючи з 26.09.2022 (зокрема бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165/гриф).

83. Не проаналізували суди попередніх інстанцій також бойових розпоряджень начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 19.09.2022 №276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 №1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 №1697/дск, згідно з якими позивач приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону.

84. Без відповіді судів першої та апеляційної інстанцій залишилося і головне питання, з якого власне й виник спір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Йдеться про те, які саме завдання, за якою посадою і де виконував в спірний період позивач, якого було відправлено в службове відрядження в оперативне підпорядкування НОМЕР_2 прикордонного загону, та чим це підтверджується.

85. Отже, якщо позивач, протягом періоду, щодо якого виник спір (з 26.09.2022 по 08.01.2023), проходив військову службу, перебуваючи на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України у відрядженні НОМЕР_2 прикордонного загону, проте не виконував бойових чи інших завдань, які, в розумінні пункту 1 Постанови №168, дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн, то які завдання він у такому випадку виконував протягом цього часу та де конкретно проходив службу у цей час.

86. Поза увагою залишили суди попередніх інстанцій також питання чи складався визначений пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ рапорт щодо позивача за час його перебування у відрядженні в НОМЕР_2 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_3 ) у заявлений період, адже оцінка такого рапорту має істотне значення для правильного вирішення цього спору.

87. Суд критично оцінює посилання судів попередніх інстанцій на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, застосовуючи приписи якого, суди попередніх інстанцій указали, що Чернігівська область, у межах якої НОМЕР_2 прикордонним загоном здійснювалася охорона ділянки державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь, віднесена до територій можливих бойових дій.

88. Так, у період з 01.09.2022 до 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» № 262 від 01.10.2022, № 282 від 01.11.2022, № 311 від 02.12.2022, № 1 від 02.01.2023.

89. За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України», бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

90. Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 200/551/23.

91. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

92. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову позивачу.

93. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

94. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

95. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

96. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

97. За наведеного Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, не встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

98. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

99. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

100. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

101. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

102. Скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, а справу № 200/4454/23 направити на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

103. Судові витрати не розподіляються.

104. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати