ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 200/551/23

адміністративне провадження № К/990/36506/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2023 (головуючий суддя - Г.А. Чекменьов)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 (головуючий суддя - І.В. Сіваченко, судді - А.А. Блохін, А.В. Гайдар)

у справі № 200/551/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИКороткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період 26.09.2022 по 31.12.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України. Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 (гриф) позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), де ОСОБА_1 виконував бойові завдання на кордоні з Республікою Білорусь на підставі бойових наказів (розпоряджень), які видавались начальником НОМЕР_4 прикордонного загону. На підставі цього позивач вважає, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», яку відповідач йому протиправно не нарахував та не виплатив.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у період з 26.09.2022 по 31.12.2022 позивач приймав участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

5. При розгляді справи судами враховано, що підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_1 охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області. При цьому, відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій можливих бойових дій.

6. Крім того, суд першої інстанції виснував, що накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не потребують обов`язкової державної реєстрації. Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані накази потребували державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. З огляду на не встановлення факту такої реєстрації, суд апеляційної інстанції виснував, що такі не можуть вважатися такими, що набрали чинності та підлягають застосуванню. У цьому контексті апеляційний суд дійшов висновку, що при визначенні порядку та умов виплати спірної додаткової винагороди слід застосовувати Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати повністю, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

8. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

9. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону, заявник касаційної скарги вказує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм у подібних правовідносинах, а саме:

1) абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», частин першої та другої розділу I Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку з позбавленням таких військовослужбовців права на виплату їм додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

2) пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктів 2, 3, 4, 5, 6 розділу IV Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (далі - Інструкція № 188), у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а саме:

- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

10. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник зауважує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин приписів Інструкції № 188, оскільки прийняття цієї інструкції передувало прийняттю постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» і ця інструкція не спрямована на реалізацію положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

11. Також позивач звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, «території можливих бойових дій» та «території активних бойових дій» відносяться до спільної категорії - територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Позиція інших учасників справи

12. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

13. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

14. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 153-ВВ від 11.07.2022 сержанта ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_6 ) з 11.07.2022 до особового розпорядження.

16. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 372-ос від 09.09.2022 сержанта ОСОБА_1 призначено інспектором прикордонної служби 3 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 2.

17. Згідно з довідкою № 12/648 від 10.03.2023 позивач відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 16.09.2022 передислокований з НОМЕР_5 прикордонного загону на ділянку ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ), в період з 28.09.2022 по 07.01.2023.

18. З архівної відомості виплати грошового забезпечення позивачу з січня по грудень 2022 року випливає, що в період з квітня по серпень 2022 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода 70 000 гривень, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Починаючи з вересня по грудень 2022 року додаткова винагорода виплачувалася у розмірі 30 000 гривень.

19. Відповідачем на адвокатський запит надана відповідь від 22.01.2023, де зазначено, що підвищена додаткова винагорода за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником цього загону у встановлені строки не надано інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 Наказу № 392 за формою, наведеною у додатку 2 до нього.

20. Також вказано, що на адресу відповідача надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.12.2022 № 22/4928-22 вих., в якому зазначено про відсутність інформації щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.

21. Зважаючи на відсутність у відповідача передбачених Наказом № 392 документальних підстав, відмовлено у внесенні позивача в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 гривень в період перебування його у відрядженні.

22. Крім того повідомлено, що передбачені Наказом № 392 списки військовослужбовців для виплати підвищеної нагороди за місцем проходження служби позивачем не направлялися.

23. З посиланням на роз`яснення Держприкордонслужби прикордонний загін Держприкордонслужби зазначив, що збільшення додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у тому числі безпосередньому перебуванні цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами.

24. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у період з 26.09.2022 по 31.12.2022 позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

25. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

26. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

27. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

28. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

29. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

31. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

32. У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 26.09.2022 по 31.12.2022) не змінювався.

33. Разом з цим, у постанові від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22, яка набрала законної сили, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 змін до Постанови № 168 у частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

34. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

35. Водночас реалізація зазначених приписів Постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, не врегульовувала цих питань.

36. Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених Постановою № 168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793.

37. 30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 Постанови № 168, видала наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», який був уведений в дію з 01.08.2022.

38. Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

39. У пункті 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

40. Згідно з пунктом 5 наказу № 392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

41. Відповідно до пункту 10 наказу № 392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

42. Відповідно до пункту 11 наказу № 392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 наказу).

43. Згідно з пунктом 12 наказу № 392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

44. З 01.12.2022 був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».

45. Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Так, згідно з пунктом 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

46. Відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та Інструкції № 188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою № 168.

47. У постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації. З огляду на що виснував про недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби вимог законодавства при прийнятті наказів від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, які не пройшли державну реєстрацію в Мін`юсті у встановленому порядку.

Водночас Суд зауважив, що у спірний період (який є аналогічним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

У свою чергу Інструкція № 188 була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду. Отже, Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, а тому її положення при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України № 168, не можуть бути застосовані.

48. Таким чином, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

49. Додатково у цій же постанові Суд зауважив, що протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.

50. Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі № 200/193/23, суд касаційної інстанції констатує, що для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

51. Як зазначалося вище, згідно з пунктом 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

52. Після уведення в дію наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у бойових діях або заходах загалом залишався незмінним (пункт 3 наказу).

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).

54. На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.06.2022 № 106 (гриф) ОСОБА_1 вибув у службове відрядження до НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_6 ) з 11.07.2022 до особового розпорядження.

55. Згідно довідки щодо відрядження військовослужбовця, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 10.03.2023 № 12/648, відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е ОСОБА_1 передислоковано з НОМЕР_5 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону, військовослужбовець з 28.09.2022 по 07.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону.

56. За доводами позивача, він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до Постанови № 168 за період з 26.09.2022 по 31.12.2022, стверджуючи, що під час перебування у відрядженні до НОМЕР_4 прикордонного загону він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

57. Відповідач ( НОМЕР_2 прикордонний загін, де позивач проходить службу в Держприкордонслужбі) не виплатив позивачу збільшену додаткову винагороду за вказаний період, пояснюючи це відсутністю підстав здійснення такої виплати.

58. Суди попередніх інстанцій рішення про відмову у задоволенні позову мотивували відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до пункту 1 Постанови № 168.

59. Втім, такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій є передчасним і таким, що ґрунтується на неповністю установлених обставинах справи, які у своїй сукупності не дають достатніх підстав для належної оцінки правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача.

60. З матеріалів справи встановлено, що позивачем 13.04.2023 до суду першої інстанції подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 06.06.2023 задоволено, витребувано у Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язано надати до суду відомості про дні безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення таких заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022.

61. На виконання вказаної ухвали відповідачем, серед іншого, повідомлено, що НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) не може надати до суду відомості про дні безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення таких заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022, тобто за час перебування військовослужбовця у підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (командира військової частини НОМЕР_7 , який вів бойові дії).

62. У цьому контексті Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

63. Натомість порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду (постанова Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23).

64. На переконання колегії суддів, вказана відповідачем обставина не надавала судам попередніх інстанцій безумовних підстав стверджувати про відсутність доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період.

65. Крім того, суд критично оцінює посилання судів попередніх інстанцій на Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, застосовуючи приписи якого, суди вказали, що Чернігівська область, у межах якої НОМЕР_4 прикордонним загоном здійснюється охорона ділянки державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, віднесена до територій можливих бойових дій.

66. Так, у період з 01.09.2022 до 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» № 262 від 01.10.2022, № 282 від 01.11.2022, № 311 від 02.12.2022, № 1 від 02.01.2023.

67. За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України «Про оборону України» бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

68. Тому колегія суддів констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними і такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків по суті справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

70. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

71. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

72. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

73. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі № 200/551/23 скасувати.

3. Справу № 200/551/23 направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк