Стаття 297. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, пра­хом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодін- ня тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, пра­хові) померлого, -

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

1. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою, групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо братської могили чи могили Невідомого солдата, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлен­ням волі на той самий строк.

1. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спри­чинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

(Стаття 297 у редакції Закону України № ІІ66-УІ від І9 березня 2009 р.)

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що дії, які його утворю­ють, грубо порушують суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті мо­ральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги до пам’яті і праху покійних. Вчинення такого злочину найбільшою мірою завдає мораль­ної шкоди рідним і близьким померлих, а також шкодить належному вихованню людей щодо їх ставлення до загальнолюдських цінностей.
2. Предметом цього злочину може бути могила, склеп, надмогильні споруди, пам’ятник, огорожа, урна з прахом померлого, інше місце поховання, а також пред­мети, що знаходяться на могилі або в ній: тіло, останки, прах померлого, одяг на ньому, нагороди, коштовності, вінки тощо (див. ст. 47 Закону України «Про похован­ня та похоронну справу» // ВВРУ. - 2004. - N 7 у редакції від 19 березня 2009 р. N1166-VI).

Могила - це виділене місце на кладовищі, де відбулося поховання померлого. Інше місце поховання - це склеп, мавзолей, окремі поховання в парках, скверах, біля храмів, у лісових зонах, в горах, меморіальна стіна або її частина, де знаходиться урна з пра­хом померлого, й інші місця поховання. Труп - це тіло померлого, його останки чи окремі його частини незалежно від проміжку часу, що минув з дня його смерті і того, громадянином якої країни був покійний. Урною з прахом померлого визнається певна посудина, у якій зберігається прах померлого після його кремації.

Однак слід зазначити, що предметом цього злочину не можуть бути ті стародавні поховання, які визнані пам’ ятками історії або архітектури і взяті під охорону держави. Їх знищення, руйнування або пошкодження тягне відповідальність за ст. 298 КК.

1. Об’єктивна сторона цього злочину характеризується однією з таких дій:

а) наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) по­мерлого або над урною з прахом померлого; б) незаконне заволодіння тілом (остан­ками, прахом) померлого, урною з прахом померлого або предметами, що знаходять­ся на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі, останках чи прахові померлого.

Наруга - може бути вчинена шляхом осквернення могили, нанесення зневажливих написів, малюнків, символів або інших зображень на пам’ятниках чи надмогильних спорудах або на урні з прахом померлого. Наруга буде і у разі розкопування могили, пошкодження ніші у стіні, урни з прахом, осквернення труни, пошкодження пам’ятника, надгробної плити, пам’ятних написів, зображень, огорожі тощо.

Незаконне заволодіння має місце у разі незаконного таємного або відкритого заво- лодіння тілом, останками чи урною з прахом померлого або вчинення непристойних дій над тілом (останками) померлого, самовільне знімання одягу з тіла померлого, пере­міщення його тіла в інше місце, розчленування чи знищення тіла (останків, праху) по­мерлого, вчинення акту некрофілії, використання частин тіла померлого з ритуальними чи іншими незаконними цілями. Незаконне заволодіння інших предметів припускає таємне або відкрите вилучення предметів, що знаходяться в могилі, іншому місці по­ховання, тілі померлого або на могилі (одягу, коштовностей з тіла померлого, пам’ятників, надгробних плит, огорож). Заволодіння такими предметами або їх пошкодження до­даткової кваліфікації за злочини проти власності не потребує, оскільки ці предмети не мають власника. Закінченим цей злочин буде з часу вчинення будь-якого зазначеного в диспозиції статті діяння. А щодо незаконного заволодіння названих у ній предметів - з моменту їх вилучення, коли винна особа отримає можливість розпорядитися ними.

1. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. При нарузі над могилою чи іншим похованням винна особа усвідомлює суспільно небез­печний характер своїх дій і бажає їх вчинити, а при незаконному заволодінні зазна­ченими предметами вона бажає ними заволодіти. Мотиви вчинення діянь можуть бути різними (помста, використання при виконанні ритуальних діянь тощо), але на квалі­фікацію вони не впливають. Однак вчинення таких діянь із корисливих чи хуліганських мотивів закон визнає кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 297 КК).
2. Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку.
3. Частина 2 ст. 297 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені по­вторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або вчинені щодо братської могили чи могили Невідомого солдата, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування. Ознаки по­вторності, попередньої змови групи осіб, вчинені з корисливих чи хуліганських мотивів, відомі (див. коментар ч. 2 ст. 28, ст. 32, пп. 6 і 7 ч. 2 ст. 115 КК). Діяння, вчинені щодо братської могили, тобто місць масового поховання загиблих військо­вослужбовців, партизанів, підпільників та інших учасників бойових дій, місць по­ховань мешканців населених пунктів, які стали жертвами бойових дій, репресій, голодомору, стихійних та техногенних катастроф. Щодо могили Невідомого солда­та - місця поховання безіменного учасника бойових дій, що є проявом пам’ яті і вдячності народу військовослужбовцям, які загинули в боях за нашу Батьківщину. Дії, поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, будуть кваліфікуючою ознакою у разі, коли воно не є небезпечним для життя (побої, мор­дування, легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження або вчинена погроза за­стосування будь-якого насильства).
4. Частина 3 ст. 297 КК передбачає відповідальність за дії, зазначені частинами першою або другою, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Такими наслідками слід визнавати вчинення наруги над багатьма (три і більше) могилами чи іншими місцями поховань, знищення чи пошкодження місць поховань, пам’ятників або інших надмо­гильних споруд, що спричинило шкоду у великих розмірах. Шкода у великих розмі­рах - поняття оціночне і з’ясовується у кожному випадку з урахуванням фактичної матеріальної шкоди і тих витрат (у грошовому еквіваленті), що необхідні для понов­лення та реставрації пошкоджених предметів (відповідно до примітки 3 до ст. 185 КК - це розмір, який у 250 і більше разів перевищує н. м. д. г.). Аналогічний підхід допустимий і при визначенні великого розміру шкоди, спричиненої вчиненням злочину, передба­ченого ч. 3 ст. 297 КК.

Тяжкими наслідками визнаються також заподіяння тяжкого тілесного ушкоджен­ня чи смерті одній або кільком особам. Однак якщо при вчиненні цього злочину осо­ба бажала або свідомо допускала настання смерті потерпілого, вчинене слід кваліфі­кувати за сукупністю злочинів (ч. 3 ст. 297 і ст. 115 КК).