Главная Сервисы для юристов ... Законы Кримінальний кодекс України Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним зас...

Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом

Кримінальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 111405

    Просмотров

  • 111405

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. Незаконне заволодіння транспортним засобом -

    карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк;

    2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -

    караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

    3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, -

    караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої;

    4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені частиною першою цієї статті, та добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.

    Примітка.

    1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

    2. Відповідно до частини другої цієї статті під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або кримінальне правопорушення, передбачене статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 290, 410 цього Кодексу.

    {Пункт 3 примітки до статті 289 виключено на підставі Закону № 875-IX від 03.09.2020 }

    {Стаття 289 в редакції Закону № 2903-IV від 22.09.2005 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 875-IX від 03.09.2020 }

    Предыдущая

    367/573

    Следующая
    Добавить в избраное
    КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Значна матеріальна шкода при угоні автомобіля повинна полягати у реальних збитках, які поніс потерпілий (ВС/ККС у справі № 662/937/17 від 18.08.2021)
    Однією із ознак, яка впливає на кваліфікацію дій винних осіб за вчинення корисливих кримінальних правопорушень є розмір матеріальної шкоди, спричиненої потерпілому.

    Це правило стосується крадіжок, грабежів, розбоїв тощо.

    Однак, роз’яснення значної та великої шкоди ,які містяться у примітці до ст. 185 КК України дещо по-різному визначають таких розмір, а саме така шкода поділяється на спричинені збитки (п. 2 примітки) та вартість викраденого (п.п. 3, 4).

    Теж саме можна сказати і про ст. 289 КК України у редакції, яка діяла до 03.09.2020. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Продаж орендованого автомобіля орендарем НЕ підпадає під ст. 289 КК України - "Незаконне заволодіння транспортним засобом" (ВС/ККС у справі № 755/16101/16-к від 05.03.2020р.)

     Дуже суперечливе, як на мою думку, рішення у якому Касаційний кримінальний суд висловився про наявність у діях винної особи-орендаря транспортного засобу, яка продала його іншій особі без згоди власника.

    У даній справі особу засуджено за те, що вона діючи з умислом на незаконне заволодіння належним потерпілій автомобілем уклав з останньою договір оренди зазначеного автомобіля.

    Отримавши автомобіль, свідоцтво про його реєстрацію та ключ від нього, засуджений з метою приховати свої злочинні дії почав користуватися цим автомобілем та сплачував за нього протягом декількох тижнів орендну плату відповідно до укладеного договору.

    Надалі, винна особа через знайдене у всесвітній мережі Інтернет оголошення домовилась з невстановленою досудовим розслідуванням особою про продаж їй вищевказаного автомобіля та у подальшому продала вказаний автомобіль.

    З такою кваліфікацією апеляційний суд погодився.

    В свою чергу стороною захисту на вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду було подано касаційну скаргу у якій поставлено питання невірної кваліфікації дій засудженого. На думку адвоката в дія засудженого наявний склад злочину, передбачений ст. 191 КК України, а не ст. 289 КК України оскільки об`єктивна сторона цього злочину передбачає саме протиправне вилучення з будь-якою метою транспортного засобу у власника будь-яким способом. Крім того, стверджує про відсутність в діях засудженого суб`єктивної сторони цього злочину, яка полягає у прямому умислі на заволодіння транспортним засобом.

    Касаційний кримінальний суд із такими доводами погодився.

    Надаючи оцінку вказаним вище доводам захисника ККС вказав, що згідно п. 1 примітки до ст. 289 КК України, незаконним заволодінням транспортним засобом вважається умисне протиправне вилучення транспортного засобу з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі.

    Вказане заволодіння може бути вчинене таємно чи відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства чи погроз. При цьому закінченим злочин вважається з моменту, коли транспортний засіб почав рухатися унаслідок запуску двигуна чи буксирування або ж перевезення на іншому транспортному засобі, а якщо заволодіння відбувається під час руху такого засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.

    Проте, всупереч наведеним вище приписам закону, кваліфікуючи дії засудженого за ч. 2 ст. 289 КК України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що факт незаконного заволодіння засудженим транспортним засобом відбувся саме в момент реалізації останнім цього автомобіля іншій особі.

    Водночас поза увагою судів залишилося те, що автомобіль був переданий власницею винній особі відповідно до договору оренди з можливістю його експлуатації за цільовим призначенням і перебував у останнього протягом 4 місяців. Також засудженому добровільно були передані реєстраційні документи на цей автомобіль та ключі від нього.

    Отже, автомобіль не був протиправно або поза волею власника вилучений засудженим. Винна особа отримала цей автомобіль у тимчасове користування на підставі договору оренди, після чого транспортний засіб перебував у нього протягом декількох місяців за згодою власника. Проте в подальшому засуджений, не маючи права розпоряджатися цим автомобілем, таємно від власника продав його та отримав за нього гроші.

    Викладені обставини свідчать про те, що засуджений не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки він мав право на користування належним потерпілій автомобілем, однак може бути суб`єктом злочину проти власності.

    Аналізуйте судовий акт: Незаконне заволодіння транспортним засобом може бути вчинене будь-яким способом, у тому числі шляхом обману або зловживання довірою, а тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст. 289 КК (Постанова ВСУ від 21.01.2016 у справі № 5-365кс15)

    Норми, передбачені статтями 289 - "незаконне заволодіння транспортним засобом" та 190 КК   -"шахрайство" у разі встановлення факту заволодіння транспортним засобом співвідносяться як спеціальна і загальна. Згідно з правилами кваліфікації злочинів, якщо діяння, вчинене винною особою, одночасно підпадає під ознаки двох чи більше кримінально-правових норм, має місце конкуренція останніх.  Завжди повинна застосовуватися та норма, яка охоплює з найбільшою повнотою всі фактичні ознаки вчиненого діяння. Вона має перевагу перед нормою, яка передбачає лише частину того, що вчинив злочинець.

             Отже, за вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, у тому числі шляхом обману або зловживання довірою потерпілої особи, законодавець передбачив спеціальну норму кримінального закону –  статтю 289 КК, яка має перевагу над загальною нормою кримінального закону – статтею 190 КК, а тому належить застосувати спеціальну норму кримінального закону.

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст

    Приймаємо до оплати