Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 46. Процесуальні права та обов’язки сторін

1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.

2. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.

4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв’язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

{Абзац другий частини четвертої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

7. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог є зміна кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку заявлено в позові, а не доповнення новими вимогами (ВС/КГС у справі № 922/404/19 від 09.07.2020)

Юристи, що практикують, доволі часто стикаються з такою проблемою, коли вже після подання позову розумієш, що при підготовці позовної заяви ти забув внести до позову окремі позовні вимоги або виклав їх не у тій редакції, яка потрібна.

На перший погляд ситуація патова… Але ж тут на допомогу приходять процесуальні кодекси.

Так, відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Нібито – УРА! Ситуацію вирішено! Але ж не все так просто.

У даній справі підприємство подало позов до іншого суб’єкта господарської діяльності про розірвання договору відступлення права вимоги.

Однак, у подальшому позивачем до суду подано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої позов доповнено ще двома вимогами, а саме:

- здійснити тлумачення змісту договору дарування акцій;

- визнати станом право власності акції за договором дарування акцій.

Судом першої інстанції позовні вимоги із урахуванням їх доповнення задоволено у повному обсязі.

Проте, апеляційним судом таке рішення в частині задоволення доповнених позовних вимог було скасовано.

У зв’язку із цим позивач подав касаційну скаргу, яку вмотивував, зокрема, тим, що зміна предмета позову була здійснена ним лише після надання відповідачем відзиву на позов, у якому відповідач заперечив право власності позивача на відповідну кількість з посиланням на зміст та умови одного з договорів дарування таких акцій, за яким вони придбавалися. При цьому усі вимоги, заявлені позивачем у даній справі, тісно пов`язані одна з одною. Зазначене однозначно випливає з того, що предметом договору відступлення права вимоги, який позивач первісно просив суд розірвати, є право вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі.

Однак, Касаційний господарський суд таку скаргу залишив без задоволення.

Приймаючи таке рішення КГС послався на те, що за положеннями ст. 162 ГПК України позовна заява має містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Таким чином позовом і є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Водночас згідно ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

У даному ж випадку заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0