Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

Аналізуйте судовий акт: У разі відчуження спільного сумісного майна, наприклад машини, без згоди одного з подружжя той з них, що таку згоду не надавав, має право на стягнення з відчужувача грошової компенсації (ВС/КЦС у справі № 537/78/19 від 05.10.2020)

У постанові, яка пропонується до уваги, Касаційним цивільним судом висловлено позицію, яка відповідає усталеній практиці розгляду сімейних спорів щодо поділу майна подружжя, але ж як то кажуть: «Повторенье – мать ученья».

В даній справі жінка звернулась до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що нею та її чоловіком під час шлюбу було придбано автомобіль.

Однак, у подальшому даний автомобіль чоловіком без її згоди було продано, а тому позивач вважала, що їй та відповідачу належало по 1/2 частини кожному автомобіля, якій є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; у порядку поділу спільного майна подружжя автомобіля, стягнути з відповідача на її користь грошові кошти як компенсацію вартості 1/2 частини у спільному майні подружжя.

Судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд позов було задоволено.

Своє рішення суди мотивували тим, що автомобіль, яким чоловік розпорядився на власний розсуд без згоди дружини, придбаний під час шлюбу сторін, тобто є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позивач має право на отримання грошової компенсації вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.

Відповідачем на вказані рішення судів було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що позивач не довела, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та відчужений без її згоди, а також тим, що позивач не порушувала питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля.

Однак Касаційний цивільний суд із такими доводами не погодився.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що за положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Одночасно згідно презумпції, визначеної ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Одночасно договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (ч. 4 ст. 65 СК України).

Отже сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Виходячи із матеріалів справи автомобіль, який є предметом спору, є спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідач відчужив його без згоди позивача як іншого із подружжя, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.