Стаття 38. Знесення самочинно збудованих об’єктів

Аналізуйте судовий акт: Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва (ВС КАС справа № 300/214/19 від 16.06.2021 р.)
 ВС КАС у цьому рішенні знайшов підстави для задоволення позову ДАБІ, що вимагав приведення реконструйованого об’єкту у попередній стан (фактично - вимагав знесення добудови до квартири).

Особа здійснила реконструкцію квартири - фактично - добудову, якою збільшено її геометричні розміри. Реконструкцію було вчинено з порушеннями норм у сфері містобудівної діяльності - тому перевірки органів обласного Управління ДАБІ не змусила довго її чекати. Після перевірки було складено акт, яким встановлено, що такі роботи здійснено без оформлення дозвільних документів (порушено п. 1 ч. 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Після - складено протокол про адміністративне правопорушення по ч.5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф - 10200 грн., а також винесено припис, відповідно до якого зобов'язано особу усунути виявлене порушення шляхом виготовлення дозвільних документів або приведення об'єкта будівництва до попереднього стану.

Штраф особа заплатила. Через майже два місяці, знову прийшла перевірка - прослідкувати чи виконано припис. Звичайно, що особа не встигла виконати припис - тільки уклала договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Накладено ще один штраф - 5100 грн., який також, особа сплатила.

Принагідно зауважити, що до перевірок особою було укладено договір на виготовлення проектної документації - робочого проекту реконструкції квартири, та було рішення сільради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою (яке згодом видозмінено на “надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою”) - однак це не стало аргументом для ВС КАС. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Власник землі має право вимагати знесення самочинного будівництва, незалежно від можливості перебудови (ВС/КАС у справі №822/2149/18 від 29.01.2020)

 Із позовом до суду звернулась місцева рада із вимогою зобов`язати відповідача за власні кошти знести самочинно збудовану споруду поблизу будинку - гараж.

Позивачем обґрунтовано свої вимоги тим, що здійснено будівництво без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без належно затвердженого проекту на будівництво, з використанням земельної ділянки, що не була відведена забудовнику та із порушенням використання земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням.

При цьому, ОМС посилався на те, що відповідач звертався за дозволом на розробку документації із землеустрою з метою будівництва гаражу, однак отримав рішення про відмову. Незважаючи на негативне рішення, Відповідач проігнорував відмову та самочинно побудував гараж. Даний факт було встановлено під час перевірки і за результатами винесено припис про усунення порушень містобудівного законодавства. Вимоги припису відповідач так і не виконав.

Суди перших двох інстанцій погодились із законністю вимог позивача та задовольнили позов.

Скаржник звернувся до суду касаційної інстанції та обгрунтовував незаконність оскаржуваних рішень тим, що знесення є крайньою мірою, а судами не було встановлено неможливості здійснити перебудову.

Розгляд справи було передано до Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.

У своєму рішенні ВС розмежував у відповідності до законодавства підстави за якими нерухоме майно може бути віднесено до самочинного будівництва.

Зокрема, у разі звернення контроллючого органу із позовом про знесення, суд має керуватись ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган ДАБК подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

При цьому, можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема:

• якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або
• без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи
• належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

З урахуванням зазначеного ВС дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого ЦКУ не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Тобто, ч.7 ст. 376 ЦКУ спірні правовідносини не регулює.

Отже, правовий порядок знесення нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва.