00.00.0000
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 27. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки

1. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

{Абзац другий частини першої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

2. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

3. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

4. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

 

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Такий вид санкції або відповідальності суб'єктів містобудівної діяльності як скасування будівельного паспорта чинним законодавством не передбачено (ВС КАС справа № 823/994/18 від 19.08.2021 р.)

Вищенаведену позицію, яку висловив суд першої інстанції, скасовуючи рішення інспектора ДАБІ, фактично підтримав ВС КАС у своєму рішенні - навівши доводи можливості видачі будівельного паспорту навіть на будівництво житлового будинку у межах домоволодіння у випадку розташування на території останнього інших житлових будинків.

Фабула судового акту: Власник земельної ділянки вирішив провести реконструкцію літньої кухні з добудовою під житловий будинок. Фактично він вирішив добудувати ще один житловий будинок на ній. Для цього звернувся до міської ради - щоб отримати будівельний паспорт. Департамент архітектури та містобудування міської ради (надалі - «Департамент») видав йому будівельний паспорт на цю реконструкцію.

Згодом, інспектором ДАБІ було проведено перевірку і виявлено - нібито - порушення - будівництво на одній земельній ділянці іншого будинку з вже існуючим житловим будинком. За результатами перевірки інспектор прийняла рішення скасувати дію будівельного паспорта.

Департамент звернувся до суду з позовом до інспектора ДАБІ про скасування її рішення, у якому просив скасувати таке.

Цікаво - що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що такий вид санкції або відповідальності суб`єктів містобудівної діяльності як скасування будівельного паспорта чинним законодавством не передбачено, а реконструкція літньої кухні з добудовою під житловий будинок відповідає Плану зонування міста та намірам забудови.

Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції не підтримав та скасував, відмовивши у позові.

Департамент подав касаційну скаргу. ВС КАС, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, залишив в силі рішення першої інстанції. На обґрунтування свого рішення зазначив:

Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством - а саме відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» допускалася видача будівельного паспорта на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв. м з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки. Наразі (з 01.01.2019 року), відповідно до актуальної редакції статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» змінилась гранчна квадратура - не до 300 кв.м., а з площею до 500 кв. метрів таких будинків.

Заборона видачі будівельного паспорта стосувалася виключно у випадку будівництва групи будинків (двох будинків і більше). При цьому жодних застережень щодо неможливості видачі будівельного паспорта на будівництво садибного (котеджного) житлового будинку у межах домоволодіння у випадку розташування на території останнього інших житлових будинків чинне законодавство не містить.

Отже у цій справі: ВС КАС погодився з висновком суду першої інстанції що, зважаючи на відсутність у відповідача жодних зауважень щодо поданих для отримання будівельного паспорта документів, у відповідача були відсутні правові підстави для ухвалення оскаржуваного рішення про скасування дії будівельного паспорта.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0