Стаття 18. План зонування території

Про регулювання містобудівної діяльності (ЗМІСТ) Інші закони
  • 5552

    Переглядів

  • 5552

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов’язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

    {Абзац перший частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 ; в редакції Закону № 711-IX від 17.06.2020 }

    {Абзац другий частини першої статті 18 виключено на підставі Закону № 5496-VI від 20.11.2012 }

    План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об’єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об’єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

    {Абзац третій частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2354-VIII від 20.03.2018 , № 2081-IX від 17.02.2022 }

    2. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

    {Частина друга статті 18 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012 }

    3. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

    1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

    2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

    3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

    4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

    5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

    {Пункт 5 частини третьої статті 18 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012 }

    6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

    7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів;

    {Частину третю статті 18 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 }

    8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

    {Частину третю статті 18 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 }

    4. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов’язковими для врахування під час зонування відповідної території.

    {Абзац другий частини четвертої статті 18 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021 }

    5. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).

    Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

    {Частина п'ята статті 18 в редакції Закону № 711-IX від 17.06.2020 }

    {Частину шосту статті 18 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021 }

    7. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

    {Частину восьму статті 18 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021 }

    Попередня

    21/60

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Генплан є нормативним актом, тому при його судовому оскарженні відповідач зобов’язаний опублікувати оголошення про це у виданні, в якому акт був офіційно оприлюднений (КАС/ВС у справі № 504/2797/16-а від 06.10.2020)

    Позивач (приватне підприємство) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення сільської ради про затвердження генерального плану, поєднаного з детальним планом території.

    На думку позивача, рішенням грубо порушуються його приватні інтереси щодо володіння та користування ділянками на цій території.

    Верховним Судом було скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зважаючи на недотримання положень законодавства, пов’язаних із особливостями процедури оскарження генерального плану як нормативно-правового акту.

    Позиція ВС: Здійснюючи розгляд справи, ВС зазначено, що аналіз положень статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

    Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).

    Рішення місцевої ради щодо затвердження генерального плану стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб - є ознакою нормативності.

    Отже, оскаржене рішення сільської ради про затвердження генерального плану, поєднаного з детальним планом території є нормативно-правовим актом.

    Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений з урахуванням правил Указів Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ним чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97, «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетні «Офіційний вісник України» від 13 грудня 1996 року № 1207/96.

    Своєчасна публікація оголошення про оскарження нормативно-правового акта зумовлює презумпцію належного повідомлення про судовий розгляд справи всіх заінтересованих осіб з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Федоров та Федорова проти України», «Слюсар проти України», «Лучанінова проти України», «Меріт проти України», «Ріпан проти Австрії».

    Після набрання законної сили рішенням суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним резолютивна частина такого судового рішення підлягає невідкладному опублікуванню у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено. У такий спосіб унеможливлюється подальша дія оскарженого нормативно-правового акта та порушення прав, свобод і законних інтересів осіб, на яких поширюються вимоги цього акта.

     

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати