Історія справи

Постанова КЦС ВП від 08.10.2025 року у справі №759/3256/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 759/3256/23

провадження № 61-12748св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року у складі судді Ключника А. С. та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Святошинського ВДВС), Державного підприємства «Сетам» (ДП «Сетам»), ОСОБА_2 про визнання недійсними електронні торги, визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведених електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину.

Позов мотивований тим, що 05 березня 2020 року ОСОБА_1 вперше дізналась про наявність заочних рішень суду та виконавчого провадження про стягнення з неї грошових коштів.

Вона була власником квартири АДРЕСА_1 .

22 вересня 2021 року приватний нотаріус Журавська М. А. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 на підставі виданого нею свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 22 вересня 2021 року, за реєстровим номером № 340, яке в свою чергу було видане на підставі акта про проведені електронні торги, складеного 25 серпня 2021 року головним державним виконавцем Компанець Р. В. та затвердженого начальником Святошинського ВДВС Василевським А. М. Вказаний акт головний державний виконавець Компанець Р. В. склав на підставі протоколу № 548838 від 02 серпня 2021 року про проведені електронні торги, складеного ДП «Сетам».

Відповідачі порушили права та інтереси позивача, правила та порядок реалізації арештованого майна.

Зокрема, державним виконавцем виконавчої служби протягом 2019-2022 років з власної ініціативи не надсилалися жодна постанова чи повідомлення в рамках відкритих ним щодо позивача виконавчих проваджень, в тому числі про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів та майна, дату і час візиту до боржника, призначення оцінщика, щодо електронних торгів, зупинення та закриття виконавчого провадження тощо. Зокрема, державний виконавець Святошинського ВДВС не повідомив боржника у встановлений строк про оціночну вартість квартири, чим позбавив позивача права на оскарження протиправності своїх дій до проведення електронних торгів.

Незаконними діями і бездіяльністю Святошинського ВДВС та ДП «Сетам» були порушені права позивача на отримання своєчасної та належної інформації про примусову реалізацію її нерухомого майна. Тим самим, було порушено інтереси позивача припинити реалізацію арештованого майна з торгів, в тому числі шляхом врегулювання боргу в іншій, передбачений законодавством спосіб.

В порушення чинного законодавства позивачу як боржнику у виконавчому провадженні не надана можливість добровільно сплатити борг, незважаючи на те, що позивачем вносились кошти на депозитний рахунок ВДВС, не було запропоновано першочергово викупити арештоване нерухоме майно.

Крім того, державним виконавцем Святошинського ВДВС порушені права та інтереси позивача, що полягає у виставленні на торги майна вартістю значно вищою за суму боргу, за наявності іншого майна та іншої арештованої квартири співмірної з сумою боргу.

Також державною виконавчою службою грубо порушено порядок опису та арешту квартири для передачі на торги, оскільки підставою для проведення оспорюваних позивачем електронних торгів став опис та арешт квартири, проведений 05 березня 2020 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 - вже закритого до моменту оцінки та передачі квартири на торги.

В постанові від 05 березня 2020 року про опис та арешт майна боржника допущені порушення, зокрема, надана позивачу постанова: не заповнена, не містить підписів стягувача, боржника, понятих, зберігача та самого виконавця; незважаючи на те, що постановою було призначено опис всього майна боржника, позивач пропонувала виконавцю в першу чергу провести опис її рухомого майна, в тому числі товарних залишків, - виконавець описав лише нерухоме майно; у постанові невірно вказані характеристики описаного майна, зокрема загальна площа квартири вказана 61,5 кв. м, замість 68,4 кв. м, що суттєво зменшує вартість квартири; під час опису та арешту майна не було передане на відповідальне зберігання жодній особі, що суттєво вплинуло на продажну вартість квартири, оскільки потенційні покупці не мали змоги оглядати її перед придбанням торгів.

Крім того, замовлення звітів про оцінку майна відбулося не уповноваженою особою, не державним виконавцем, а зацікавленою в заниженні оцінки - стягувачем ОСОБА_3 , що призвело до порушення порядку проведення оцінки та інтересів позивача в частині суттєвого заниження вартості майна під час оцінки та подальшого продажу. Проведення оцінки арештованого майна відбулося без її фактичного обстеження; державним виконавцем та самими оцінщиками не було вчинено жодних дій для отримання доступу до арештованої квартири; оцінщики не мали технічної документації на оцінювану квартиру.

Проведені електронні торги, які за своєю суттю є багатостороннім правочином, суперечать та відбулися з порушенням норм статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону, чинній на час вчинення виконавчих дій, статей 3, 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, що суттєво вплинуло на результати торгів, зокрема на ціну правочину, оскільки оцінка вартості арештованого та переданого на реалізацію майна була проведена з порушенням визначеного, зазначеними нормами, порядку незалежного оцінювання, а саме: початкова вартість арештованого майна була визначена державним виконавцем без укладення договору оцінювачем, без проведення авансування витрат виконавчого провадження на оцінку та без визначення дійсної ціни майна згідно з його ринковою вартістю.

Позивач просила:

визнати недійсними електронні торги проведені 02 серпня 2021 року та оформлені протоколом ДП «Сетам» № 548838, актом про проведені електронні торги Святошинського ВДВС від 25 серпня 2021 року, свідоцтвом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавської М. А. від 22 вересня 2021 року № 340;

визнати недійсним правочин (договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_2 ), укладений за результатами електронних торгів 02 серпня 2021 року на ДП «Сетам», та на підставі акта про проведені електронні торги, складеного головним державним виконавцем Компанець Р. В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, затвердженого начальником Святошинського ВДВС Василевським А. М. 25 серпня 2021 року;

застосувати до правочину щодо реалізації на електронних торгах квартири наслідки його недійсності, а саме: припинити право власності переможця торгів ОСОБА_2 на квартиру, витребувати майно з володіння ОСОБА_2 та визнати право власності на квартиру за ОСОБА_1 ;

скасувати протокол № 548838 про проведені 02 серпня 2021 року електронні торги ДП «Сетам», акт про проведені електронні торги, складений головним державним виконавцем Компанець Р. В., затверджений начальником Святошинського ВДВС Василевським А.М. 25 серпня 2021 року, свідоцтво, видане 22 вересня 2021 року за № 340 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М. А.;

скасувати рішення про державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію права власності переможця торгів ОСОБА_2 на нерухомість, вчинену 22 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М. А., індексний номер рішення: 60522286, на підставі протоколу ДП «Сетам», акта про проведені електронні торги, нотаріального свідоцтва.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року, яка постановлена протокольно, залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_3 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Святошинського ВДВС, ДП «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведених електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину відмовлено.

Застосовані ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року у справі № 759/3256/23 заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва, виданого 22 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М. А., за реєстраційним № 340 скасовано.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 26 000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року залишено без змін.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що:

вимоги про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акта реалізації предмета іпотеки та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є неналежними (неефективними) способами захисту. У зв`язку з цим у задоволенні вказаних вимог слід відмовити саме з цієї підстави;

належним (ефективним) способом захисту є вимога про визнання недійсними електронних торгів, проте, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що зазначені ним у позовній заяві порушення вплинули на результат електронних торгів;

так, щодо підстави позову - відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_3, НОМЕР_4 не за місцем реєстрації позивача, суди вказали, що позивач скористалась своїм правом оскарження постанов державних виконавців про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_3, НОМЕР_4;

стосовно підстав позову, які пов`язані з проведенням оцінки майна в межах виконавчого провадження, суди зауважили, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження». Позивач скористався своїм правом оскарження проведеної оцінки майна;

підстави для встановлення порушення виконавцем порядку визначення вартості майна (відсутність огляду квартири, заниження її вартості тощо) відсутні, оскільки визначення вартості майна не входить до предмету доказування у цій справі. Результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб оскарження. В цій справі суд не надає оцінки рішенням, діям, бездіяльності державних виконавців при здійсненні ними своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_2 в ході виконання підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, оскільки оцінка реалізації таких повноважень до призначення електронних торгів не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними;

стосовно підстав позову, які пов`язані з неповідомленням позивача про реалізацію арештованої квартири в межах виконавчого провадження, суди зауважили, що з матеріалів справи вбачається, що організатор 26 жовтня 2021 року розміщував в електронному вигляді на своєму загальнодоступному сайті повідомлення про торги із всією необхідною інформацією. При цьому стороною позивача не доведено як могло вплинути на результат торгів неотримання нею поштового листа як повідомлення про торги, та які конкретно права були порушені у такому разі;

стосовно підстав позову, які пов`язані з ненаданням позивачу першочергового права викупу арештованого майна в межах виконавчого провадження, суди вказали, що Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна не передбачено право боржника на першочерговий викуп описаного та арештованого майна в ході виконавчого провадження та проведення електронних торгів;

у підсумку суди вказали, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Апеляційний суд погодився з мотивами та висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не розглянуто ряд вимог позивача, зокрема вимоги про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами електронних торгів, застосування до правочину щодо реалізації на електронних торгах квартири наслідки його недійсності, а саме припинити право власності переможця торгів на квартиру, витребувати квартиру з володіння ОСОБА_2 та визнати право власності на квартиру за позивачем, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію права власності переможця торгів на нерухомість, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М. А. на підставі протоколу ДП «Сетам», акта про проведені електронні торги, нотаріального свідоцтва, апеляційний суд вважав безпідставними, оскільки вимоги про визнання електронних торгів недійсними судом розглянута, в задоволення якої відмовлено, всі інші вимоги є похідними від розгляду про визнання недійсними електронних торгів.

Апеляційний суд вказав, що ОСОБА_1 під час розгляду справи не довела наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Зазначення державним виконавцем у постанові про опис та арешт майна боржника, площі квартири за адресою: АДРЕСА_1 , - 61,5 кв. м, не вплинуло на результати торгів, оскільки на реалізацію до ДП «Сетам» була передана квартири загальною площею 68,4 кв. м.

Висновок експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, складений о6 лютого 2023 року експертом Київської незалежної судово-експертної установи, на замовлення ОСОБА_1 не спростовує висновки ТОВ «Експертно-оціночна компанія» щодо визначення оцінки арештованого майна - квартири.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що квартира була передана на торги на підставі постанови про опис та арешт майна боржника, яка була прийнята в рамках іншого, закритого до моменту торгів, виконавчого провадження, колегія суддів відхилила, оскільки ці доводи були предметом розгляду судами у справі № 760/10256/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Святошинського ВДВС Компанець Р. В. Солом`янський районний суду м. Києва від 12 вересня 2023 року постановив ухвалу, якою відмовив ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції безпідставно не було залучено до участі у справі іншого стягувача у зведеному виконавчому провадженні ОСОБА_4 , а також приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавську М. В., яка видала на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на квартиру та прийняла рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_2 , не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Також суди стягнули з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу 26 000 грн (понесених в судів першої інстанції), 9 000 грн (понесених в суді апеляційної інстанції).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Судові витрати покласти на відповідачів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди залишили поза увагою, що на реалізацію було передано майно більшою площею, ніж описувалось, та накладався арешт. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником відповідача ОСОБА_2 надано письмові додаткові пояснення, в яких останній фактично визнав, що державним виконавцем під час складання постанови про опис і арешт майна було помилково зазначено загальну площу квартири в розмірі 61,5 кв. м. Також визнано той факт, що не було описано, арештовано, але скритно продано з торгів допоміжне приміщення - лоджія площею 7,8 кв. м. Даної лоджії не має в описі об`єкта продажу з прилюдних торгів, чим порушено норми Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Закону України «Про виконавче провадження»;

позивач не отримував повідомлень про дату, час, місце проведення електронних торгів і про стартову ціну, за якою описане та арештоване майно запропоноване до продажу (постанови Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-143цс14 і від 02 вересня 2015 року у справі № 6-813цс15);

суди не врахували, що державний виконавець порушив право боржника на добровільне погашення боргу з метою запобігти примусовому зверненню стягнення на житлове помешкання;

державний виконавець проігнорував наявність у ОСОБА_1 майна, що безпосередньо не використовується у її виробництві ФОП (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо), верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві, а також арештованої судом квартири по АДРЕСА_4 , проігнорував право запропонувати види майна, які необхідно реалізувати в першу чергу, і здійснив опис та арешт іншої квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , трикімнатної загальною площею 68,4 кв. м, житловою площею 38,1 кв. м, вартістю, що істотно перевищує суму стягнення у виконавчому провадженні;

суди не звернули уваги, що опис та арешт спірної квартири було проведено державним виконавцем 05 березня 2020 року в рамках ВП № НОМЕР_1, відкритого 03 березня 2020 року, про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 боргу 462 916,83 грн. Оскільки заочне рішення про стягнення боргу було скасоване, державним виконавцем було скасовано вказаний опис та арешт спірної квартири, знято всі обтяження. Опис та арешт спірної квартири, крім як в закритому виконавчому провадженні № НОМЕР_1, ані у зведеному виконавчому провадженні, в рамках якого було реалізовано квартиру позивача, ані в жодному іншому виконавчому провадженні, не проводився;

суди не врахували, що в матеріалах справи містяться дві оцінки спірної квартири, виконані не на замовлення державного виконавця, а за замовленням стягувача ОСОБА_3 , що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, на підставі яких державний виконавець повинен був для оцінки спірної квартири на торги залучити своєю постановою суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Державний виконавець не звертався до стягувача за авансуванням витрат на проведення оцінки і не звертався до суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання з метою проведення оцінки, що істотно вплинуло на об`єктивність ціни квартири під час її продажу з торгів;

суд першої інстанції не залучив до участі у справі другого стягувача за зведеним виконавчим провадженням - ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Журавську М. А.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2024 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що доводи позивача зводяться фактично до незгоди з діями державного виконавця, вчиненими в межах виконавчих проваджень. За даними технічного паспорту загальна площа спірної квартири складає 64,5+(7,8 х 0,5)=68,4 кв. м, яка визначена відповідно до наказу Держкомстату України «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-житлофонд (річна) «Житловий фонд» від 21 липня 2008 року № 251; наказу «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» від 24 травня 2001 року № 127; наказу Держкомстату України від 18 квітня 2005 року № 95, Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах; наказу Державного Комітету України з питань Житлово-комунального господарства «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» від 05 вересня 2003 року №146. 03 липня 2023 року ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/10288/21, яка не оскаржувалася до суду апеляційної інстанції та набрала законної сили, за заявою ОСОБА_1 залишено без розгляду скаргу позивача на дії державного виконавця щодо визначення 25 березня 2021 року вартості арештованого майна - квартири та скасування звіту про вартість майна від 25 березня 2021 року, підготовленого ТОВ «Експертно-оціночна компанія». Описка, допущена державним виконавцем в постанові про опис та арешт майна боржника: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 була предметом дослідження суду, така описка не вплинула на визначення вартості арештованого майна боржника - квартири, призначеним (залученим) для цих цілей суб`єктом оціночної діяльності навіть за умови відсутності даних про огляд об`єкта оцінки. Доводи скаржника про те, що боржник ОСОБА_1 не була повідомлена відповідачами про вчинювані ними дії, спрямовані на примусову реалізацію арештованого майна, зокрема про електронні торги, не може бути прийняти в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до положень Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отримання таких повідомлень боржником. Необґрунтованими є твердження скаржника про не надання їй можливості, передбаченої законом, добровільно врегулювати борг, оскільки позивачу нічого не заважало сплатити борг, який виник ще у 2016 році. Квартира в АДРЕСА_4 , яка на думку позивача, є меншою, однак покрила борг перед стягувачем, є постійним місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_1 .

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року відмовлено. Відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції справу.

У листопаді 2024 року справа № 759/3256/23 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 619/4981/13ц, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 29 серпня 2018 року у справі № 686/17779/16-ц та у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 17 грудня 2014 року у справі № 6-143цс14, від 02 вересня 2015 року у справі № 6-813цс15 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 скористалась своїм правом оскарження постанов державних виконавців про відкриття виконавчих провадження № НОМЕР_3, НОМЕР_4, і за результатами судового розгляду скарг позивача судами прийняті наступні рішення.

22 березня 2023 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/24439/21, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року, залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 25 лютого 2019 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3.

12 вересня 2023 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 560/10256/21, яка не оскаржувалась до апеляційного суду та набрала законної сили, залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 16 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4.

Крім того, на виконанні державних виконавців Святошинського ВДВС перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_2, до якого входили виконавчі провадження: НОМЕР_3 по виконанню виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва № 760/10222/17 від 07 вересня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 коштів в розмірі 24 516,10 грн; НОМЕР_5 по виконанню виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва № 760/8114/18 від 08 жовтня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 867 488,74 грн; НОМЕР_6 по виконанню виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва № 760/8114/18 від 08 жовтня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 9 027,29 грн; НОМЕР_1 по виконанню виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва № 760/14161/19 від 26 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 4 629,18 грн; НОМЕР_4 по виконанню виконавчого листа № 760/8114/18 від 07 грудня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 753 216,05 грн; 63909175 по виконанню виконавчого листа № 760/8114/18 від 07 грудня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 7 856,65 грн.

05 березня 2020 року державний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна боржника, якою описав та наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою від 25 березня 2021 року державний виконавець призначив суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 25 березня 2021 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 на дату оцінки 25 березня 2021 року, становить 1 452 644 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 06 лютого 2023 року, виконаного на замовлення позивача, на дату оцінки 25 березня 2021 року - ринкова вартість об`єкта оцінки становить 1 574 600 грн.

12 вересня 2023 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 560/10256/21, яка не оскаржувалась до апеляційного суду та набрала законної сили, залишено без задоволення скаргу позивача на постанову державного виконавця Святошинського ВДВС про призначення суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Експертно-оціночна компанія» у виконавчому провадженні НОМЕР_4 для оцінки вартості арештованої квартири згідно постанови державного виконавця від 05 березня 2020 року.

03 липня 2023 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/10288/21, яка не оскаржувалася до суду апеляційної інстанції та набрала законної сили, за заявою представника позивача залишено без розгляду скаргу позивача на дії державного виконавця Святошинського ВДВС щодо визначення 25 березня 2021 року вартості оцінки арештованого майна арештованої квартири та скасування звіту про вартість майна від 25 березня 2021 року, підготовленого ТОВ «Експертно-оціночна компанія».

Апеляційний суд також встановив, що серед документів, які були подані виконавчою службою до ДП «Сетам» щодо передачі майна на реалізацію, у довідці головного державного виконавця та у заявці, підписаній начальником відділу площа квартири, яка передавалась на реалізацію, зазначена 68,4 кв. м.

Відповідно до публікації ДП «Сетам» від 30 травня 2021 року на сайті підприємства була розміщена інформація про проведення в ході виконавчого провадження електронних торгів з примусового продажу арештованої квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,4 кв. м по лоту 474699, за стартовою ціною 1 452 644 грн.

Оскільки перші торги не відбулися, були призначені другі торги, оголошення про які було розміщено на сайті підприємства «Сетам» 01 липня 2021 року.

02 серпня 2021 року ДП «Сетам» проведено повторні електронні торги з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 68,4 кв. м, за стартовою ціною 1 234 747,40 грн, про що ДП «Сетам» складено протокол про проведення електронних торгів № 548838, переможцем яких визнано ОСОБА_2 .

За результатами проведення електронних торгів, після повної сплати ОСОБА_2 вартості лоту, 25 серпня 2021 року Святошинським ВДВС складено акт про проведені електронні торги у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 68,4 кв. м.

22 вересня 2021 року на підставі акта державного виконавця від 25 серпня 2021 року за реєстровим № 340, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М. А. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,4 кв. м.

Право власності ОСОБА_2 на квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М. А.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами торгів (аукціону) правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення. Для визнання судом торгів (аукціону) недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. При цьому наявність підстав для визнання торгів недійсними має встановлюватися судом на момент їх проведення.

Аналогічний висновок наведений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, на яку є посилання в касаційній скарзі.

У частині першій статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частинами першою, другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У частинах третій, п`ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц зазначено, що:

«виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), від 15 лютого 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529 цс 19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) вказано, що:

«державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення, - статті 58, 62 Закону № 606-ХІV, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції № 74/5). Дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону). Отже, незаконність дій державного виконавця під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV щодо проведення оцінки майна, визначення його вартості чи оцінки (уцінки) до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Апеляційний суд вказав про відсутність підтверджень про неналежну оцінку предмета іпотеки, не взявши до уваги наданий ОСОБА_7 висновок спеціаліста ПП «Оцінка плюс» щодо встановлення вартості спірного нерухомого майна, оскільки його виконано за її особистим замовленням, без дотримання процедури, встановленої законом. У зв`язку із чим, дійшов правильного висновку, що закінчення строку дії оцінки майна не вплинули на результати торгів, оскільки після уцінки вартості майна в торгах прийняла участь лише одна особа, та внаслідок цього права і законні інтереси як осіб, які оспорюють результати торгів, не були порушені. Доказів, які б спростували звіт про незалежну оцінку майна - житлового будинку загальною площею 173,3 кв. м, виконаної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКФ «Власна справа» 06 липня 2011 року, матеріали справи не містять».

Отже, дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення торгів, мають самостійний спосіб оскарження,що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24) зроблено висновок, що:

«за усталеною практикою суду касаційної інстанції, для визнання судом електронних торгів недійсними обов`язковими умовами є наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи вплинули ці порушення на результати торгів та чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, проведення електронних торгів з порушенням вимог законодавства є підставою для визнання таких торгів недійсними винятково за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, та у разі якщо такі порушення вплинули на результати торгів. Доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює торги.

Водночас ОСОБА_1 у позовній заяві лише констатував певні порушення Порядку № 2831/5, проте не зазначав, як саме неповідомлення про день та час проведення електронних торгів, а також ненадсилання протоколу порушило його права та інтереси та як це вплинуло на результати торгів, що є найважливішим. Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, які саме права й законні інтереси боржника порушено його неналежним повідомленням про проведення торгів та як це вплинуло на їх результати.

Особливістю справи, що переглядається, є те, що ОСОБА_1 в установлений законом спосіб оскаржив дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна, які вчинені до передачі майна на реалізацію. Ухвалою від 26 серпня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615, а саме про вартість квартири АДРЕСА_1.

Ураховуючи викладене, а також фактичні та преюдиційно встановлені обставини справи, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що права позивача під час проведення електронних торгів були порушені, однак не з тієї підстави, що він не був повідомлений про проведення торгів, а з тієї підстави, що реалізація на торгах майна за необґрунтованою, заниженою ціною безпосередньо впливає на результати торгів та зачіпає і порушує права та інтереси боржника, оскільки ціна, за якою майно реалізується на торгах, впливає на обсяг зобов`язань, які будуть погашені під час відповідного виконавчого провадження».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2025 року у справі № 643/23269/21 (провадження № 61-2671св24) зазначено, що: «при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог норм законодавства при проведенні електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Доводи позивача щодо незаконності проведеного приватним виконавцем опису та арешту майна боржника, оцінки майна мають самостійний спосіб оскарження та повинні розглядатись судом у порядку, встановленому розділом VII ЦПК України».

У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що «набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів».

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

суди відмовили у задоволенні позову про визнання торгів недійсними через необґрунтованість позовних вимог;

при відмові у задоволенні позову суди вказали, що такі підстави позову як відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_3, НОМЕР_4 не за місцем реєстрації позивача, дії, бездіяльність, рішення державного виконавця, пов`язані з проведенням оцінки майна в межах виконавчого провадження, порушення виконавцем порядку визначення вартості майна, не входить до предмету доказування у цій справі. Оскаржити такі дії (рішення) можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження» та позивач таким правом скористалась. Стосовно підстав позову, які пов`язані з не повідомлення позивача про реалізацію арештованої квартири в межах виконавчого провадження, суди зауважили, що з матеріалів справи вбачається, що організатор 26 жовтня 2021 року розміщував в електронному вигляді на своєму загальнодоступному сайті повідомлення про торги із всією необхідною інформаціє. При цьому стороною позивача не доведено як могло вплинути на результат торгів неотримання нею поштового листа як повідомлення про торги, та які конкретно її права були порушені у такому разі. Суди вказали, що Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна не передбачено право боржника на першочерговий викуп описаного та арештованого майна в ході виконавчого провадження та проведення електронних торгів. З огляду на підстави позову, суди вважали, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів;

колегія суддів також погоджується з висновками судів про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акта реалізації предмета іпотеки та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, оскільки ці вимоги є неналежними (неефективними) способами захисту, та відмовою у задоволенніінших вимог через те, що відмовлено у задоволенні вимоги про визнання торгів недійсними.

Посилання позивача на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-143цс14 та від 02 вересня 2015 року у справі № 6-813цс15, колегія суддів відхиляє, оскільки в цих постановах зроблений правовий висновок щодо застосування пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, у правовідносинах щодо проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні, тобто зроблені за інших фактичних обставин та за інших правовідносин.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не звернули уваги, що опис та арешт спірної квартири проведено державним виконавцем 05 березня 2020 року в межах ВП № НОМЕР_1, відкритого 03 березня 2020 року про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 боргу 462 916,83 грн. Заочне рішення про стягнення боргу у сумі 462 916,83 грн було скасоване, державним виконавцем було скасовано вказаний опис та арешт спірної квартири, знято всі обтяження. Опис та арешт спірної квартири, крім як в закритому виконавчому провадженні № НОМЕР_1, ані у зведеному виконавчому провадженні, в рамках якого було реалізовано квартиру позивача, ані в жодному іншому виконавчому провадженні не проводився, є необґрунтованими. Так, ВП № НОМЕР_1 постановою державного виконавця від 01 червня 2020 року (т. 1, а. с. 52) приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, під час здійснення якого на реалізацію було передано спірне нерухоме майно. Аналіз матеріалів справи свідчить, що постановою державного виконавця Святошинського ВДВС від 07 жовтня 2022 року у ВП № НОМЕР_1 знято арешт з усіх коштів, що належать боржнику (т. 1, а. с. 55). Дії, що були вчинені в рамках окремих виконавчих проваджень до їх об`єднання, зберігають свою юридичну силу. Приєднання до зведеного виконавчого провадження не скасовує раніше накладений арешт на спірну квартиру.

Доводи позивача щодо незаконності проведеного державним виконавцем опису та арешту майна боржника, оцінки майна, ігнорування державним виконавцем іншого майна боржника та виставлення на торги саме спірної квартири, мають самостійний спосіб оскарження та повинні розглядатись судом у порядку, встановленому розділом VII ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про те, що судом першої інстанції не залучено до участі у справі другого стягувача за зведеним виконавчим провадженням - ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Журавську М. А., колегія суддів відхиляє, оскільки за позовом про визнання недійсними торгів як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Вказані у скарзі особи не є сторонами цього спору, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги про те, що на реалізацію було передано майно більшою площею ніж описувалось та накладався арешт, колегія суддів відхиляє, оскільки на торги була передана саме спірна квартира площею 68,4 кв. м, а помилки, допущені державним виконавцем у постанові про опис та арешт майна, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2025 року у справі № 643/23269/21 (провадження № 61-2671св24),не дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки судові рішення підлягають залишенню без змін, то судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко