Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.03.2021 року у справі №445/1409/19

УХВАЛА

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 445/1409/19

провадження № 61-5793ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства та Золочівської міської ради Львівської області про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства та Золочівської міської ради Львівської області про стягнення збитків у розмірі 136 847,91 грн та

10 000,00 грн завданої моральної шкоди, завданої внаслідок залиття житла.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 24 березня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 березня 2020 року в частині відмови у стягненні 6 299,88 грн майнової шкоди та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 6 299,88 грн завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто з Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн завданої моральної шкоди.

Стягнуто з Золочівського міського виробничого житлово-комунального на користь ОСОБА_1 293,47 грн судового збору.

В іншій частині рішення залишено без змін.

05 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні збитків у розмірі

136 847,91 грн, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У пункті 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Справа № 445/1409/19 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 146 847,91 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" цього показника на рівні 2
270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00).

Представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що зазначена справа є малозначною, однак касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у справах № 908/1884/17, № 916/2102/17, № 755/7666/19), та має виняткове значення для неї.

Проте представник ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа має виняткове значення для позивача.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і відповідно не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа має виняткове значення для ОСОБА_1.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства та Золочівської міської ради Львівської області про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат