Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.06.2018 року у справі №2-4454/11

Ухвала

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 2-4454/11

провадження № 61-24177св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: ОСОБА_3, відділ нотаріату Головного управління юстиції у місті Севастополі, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Севастополі, Служба у справах дітей Гагарінського району міста Севастополя,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя у складі колегії суддів: Зотова В. С., Птіциної В. І., Водяхіної Л. Н. від 13 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, відділ нотаріату Головного управління юстиції у м. Севастополі, реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, Служба у справах дітей Гагарінського району м. Севастополя про визнання недійсним договору дарування і нотаріального напису.

Рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 06 березня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано договір дарування укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 25 листопада 2009 року житлового будинку АДРЕСА_1 недійсним і повернуто стороні в первинний стан.

Визнано нотаріальний напис приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу на договорі дарування житлового будинку АДРЕСА_1 на ймення ОСОБА_3 і реєстраційний напис на документі БТІ, що встановлює право, недійсним.

Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно ОСОБА_3. за договором дарування ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 13 листопада 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 06 березня 2014 року скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 13 листопада 2014 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі і витребувано з Гагарінського районного суду міста Севастополя цивільну справу № 2-4454/11.

Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2014 року не виконано, оскільки справа до суду не надходила через тимчасову окупацію частини території України, що унеможливлює розгляд цієї справи судом касаційної інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

У травні 2018 року зазначену касаційну скаргу передано до Верховного Суду, проте відсутність судової справи унеможливлює її розгляд касаційним судом.

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-24177ск18 у справі № 2-4454/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, відділ нотаріату Головного управління юстиції у м. Севастополі, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Севастополі, Служба у справах дітей Гагарінського району м. Севастополя, про визнання недійсним договору дарування і виконавчого напису, для визначення підсудності щодо розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 липня 2018 року підсудність матеріалів визначено Печерському районному суду міста Києва.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року відмовити у відновленні втраченого судового провадження у справі № 2-4454/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, відділ нотаріату Головного управління юстиції у м. Севастополі, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Севастополі, служба у справах дітей Гагарінського району м Севастополя про визнання недійсним договору дарування та виконавчого напису.

Ухвала мотивована недостатністю матеріалів для відновлення втраченого судового провадження.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK

v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини 1 статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втрачено судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Тлумачення частини 1 статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втраченого у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.

Згідно з частинами 3 , 4 статті 494 ЦПК України в разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою в справі, провадження у якій втрачено.

За таких обставин, з урахуванням того, що судове провадження у справі втрачене і неможливий розгляд касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2014 року касаційне провадження підлягає закриттю.

При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі, вони мають право повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку.

Керуючись статтями 401, 415, 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 2-4454/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, відділ нотаріату Головного управління юстиції у місті Севастополі, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Севастополі, Служба у справах дітей Гагарінського району міста Севастополя, про визнання недійсним договору дарування і виконавчого напису, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 13 листопада 2014 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун