Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.03.2020 року у справі №359/4799/19

Ухвала

16 березня 2020 року

м. Київ

справа № 359/4799/19

провадження № 61-3493ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Управління освіти та науки Бориспільської міської ради Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Бориспільської міської ради Київської області, третя особа - Профспілковий комітет Бориспільського навчально-виховного комплексу "Ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського - спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області, про скасування наказу та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління освіти і науки Бориспільської міської ради Київської області, третя особа - Профспілковий комітет Бориспільського навчально-виховного комплексу "Ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського - спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області, в якому просила скасувати наказ Управління освіти і науки Бориспільської міської ради Київської області від 03 травня 2019 року № 125-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Бориспільського навчально-виховного комплексу "Ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського - спеціалізована школа І-ІІІ ступенів" та поновити її на посаді директора Бориспільського навчально-виховного комплексу Ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського - спеціалізована школа

І-ІІІ ступенів".

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 13 листопада 2019 року (у складі судді Чирки С. С. ) позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано наказ Управління освіти і науки Бориспільської міської ради Київської області від 03 травня 2019 року № 125-К про звільнення

ОСОБА_1 з посади директора Бориспільського навчально-виховного комплексу "Ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського - спеціалізована школа І-ІІІ ступенів.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Бориспільського навчально-виховного комплексу "Ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського - спеціалізована школа І-ІІІ ступенів.

Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року (у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.) рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року залишено без змін.

21 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління освіти та науки Бориспільської міської ради Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 13 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 22 січня 2020 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: зокрема, 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Отже, дана справа не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(справа "Зубац проти Хорватії" від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Разом з тим, Верховний Суд дослідив та взяв до уваги ціну та предмет позову у справі, складність справи, а також її значення для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії, та дійшов висновку, що винятків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 274, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління освіти та науки Бориспільської міської ради Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти

і науки Бориспільської міської ради Київської області, третя особа - Профспілковий комітет Бориспільського навчально-виховного комплексу "Ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського - спеціалізована школа

І-ІІІ ступенів Бориспільської міської ради Київської області, про скасування наказу та поновлення на посаді, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк