Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 25.04.2021 року у справі №497/880/18

Ухвала16 червня 2021 рокум. Київсправа № 497/880/18провадження № 61-9832ск21Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області, про стягнення коштів з державного бюджету,ВСТАНОВИВ:У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішеньУправління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області про стягнення коштів з державного бюджету.Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 15 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із державного бюджету на користь позивача грошові кошти в розмірі 64 484,55 грн на відшкодування шкоди, завданої діями/бездіяльністю органу державної влади. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача грошові кошти в розмірі 275 077,03 грн на відшкодування шкоди, завданої діями/бездіяльністю органу державної влади. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає 339 561,58 грн. Зобов'язано Державну казначейську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, стягнути з держави Україна, в особі державної виконавчої служби України, шляхом безспірного списання коштів з відповідного рахунку державного бюджету України, відкритого в установленому порядку в Державній казначейській службі України, за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету - 3504030 згідно з додатком № 3 до
Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" на рахунок стягувача ОСОБА_1.
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України задоволено, рішення Болградського районного суду Одеської області від 15 січня 2019 року скасовано; ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на вказані судові рішення.Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року відмовлено.05 червня 2021 року ОСОБА_1 удруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року.Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Відповідно до пункту
3 частини
2 статті
394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.В силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судових рішень заборонено, тому відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року.Відповідно до статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт
1 статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.ОСОБА_1 скористався передбаченим законом правом на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, Верховним Судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого заявник повторно подає касаційну скаргу на те ж судове рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до статті
44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.Також, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, та інше.Керуючись пунктом
3 частини
2 статті
394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуУХВАЛИВ:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області, про стягнення коштів з державного бюджету відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.Ухвала оскарженню не підлягає.Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик