Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.04.2020 року у справі №369/14673/18

УХВАЛА

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 369/14673/18

провадження № 61-6187ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Лахтарін Іван Анатолійович на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Юлія Вадимівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовував наступним:

06.06.2014 року відповідач ОСОБА_2 взяла в борг у позивача грошові кошти для будівництва житлового будинку, про що власноруч написала розписку. У розписці вказала, що за відсутності можливості повернути грошові кошти до 06.09.2015 року зобов'язується продати об'єкт нерухомості та повернути позикодавцю борг в повному обсязі, а в разі неможливості здійснити продаж житлового будинку - переоформити 50% об'єкту нерухомості на позивача. В подальшому відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, борг не повернула, у зв'язку з чим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.05.2018 року на користь позивача було присуджено до стягнення з ОСОБА_2 суми боргу. Рішення суду ні в добровільному порядку ні в примусовому на час звернення до суду з даним позовом не виконано.

Як стало відомо позивачу, ще до дати настання визначених борговою розпискою зобов'язань відповідач ОСОБА_2 відчужила будинок за договором купівлі-продажу на користь своєї подруги ОСОБА_3. При цьому після такого відчуження будинку ОСОБА_2 продовжує ним користуватися та місце реєстрації та проживання не змінює, у зв'язку з чим позивач вважає, що укладений договір є фіктивним та порушує його права як позичальника. Вказує, що договір укладений без мети настання реальних правових наслідків але з метою приховування майна відповідача, направлений на виведення такого майна з-під звернення стягнення за невиконаними зобов'язаннями перед позивачем. На підставі викладеного позивач просив визнати зазначений договір купівлі-продажу недійсним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за новим власником, яким є ОСОБА_3.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника Лахтаріна І. А. засобами поштового зв'язку до Верховного Суду подав касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, з пропуском строку на касаційне оскарження, просив скасувати ці судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог, скаржник через свого представника подав докази на підтвердження поважності причин для поновлення строку на касаційне оскарження, а саме конверт з номером ідентифікатора поштового відправлення, копію супровідного листа Київського апеляційного суду щодо направлення копії постанови від 23 січня 2020 року на адресу скаржника, поштову накладну. Із наданих доказів вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 23 січня 2020 року (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 лютого 2020 року) відправлена Київським апеляційним судом на адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Лахтаріна І. А. 28 лютого 2020 року та отримана ним 03 березня 2020 року, а касаційна скарга подана до поштового зв'язку 31 березня 2020 року.

Враховуючи те, що вказані представником скаржника обставини підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

У касаційній скарзі скаржник зазначає підставу касаційного оскарження судового рішення пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК (судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду).

Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не враховано правові позиції Верховного Суду, висловлені в постановах: від 28 лютого 2019 року у справі №646/3972/16-ц, від 06 березня 2019 року у справі №317/3272/16-ц, від 27 лютого 2018 року у справі №910/4088/17, постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі №910/7547/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, постановах Верховного Суду України: від 19 жовтня 2016 року у справі №6-1873цс16, від 23 серпня 2017 року у справі №306/2952/14-ц, від 09 вересня 2017 року у справі №359/1654/15-ц, щодо застосування статей 3, 13, 203, 215, 234 ЦК України, для правильного визначення кваліфікації правочину з метою дотримання принципу добросовісності та конструкції недопустимості зловживання цивільними правами.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України статті 392 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження).

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лахтаріна Івана Анатолійовича рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2020 року на підставі пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України.

У розумінні ЦПК України, з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, ціни позову, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Лахтарін Іван Анатолійович, строк на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2020 року.

Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.

Витребувати із Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/14673/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Юлія Вадимівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п'ятнадцять днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко