Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.03.2019 року у справі №645/130/15

Ухвала

15 березня 2019 року

м. Київ

справа № 645/130/15-ц

провадження № 61-4416 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", третя особа - акціонерне товариство комерційний Банк "ПриватБанк", про встановлення нікчемності правочину,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", третя особа - акціонерне товариства комерційний банк "ПриватБанк", про встановлення нікчемності правочину.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду м.

Харкова від 20 вересня 2018 року залишено без змін.

У березні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.

Харкова від 20 вересня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 31 496,80 дол. США, яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн? 500 = 960 500 грн).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства та незмінну судову практику у цій категорії справ.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Посилання у касаційній скарзі про те, що справа не є справою незначної складності, становить фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та про те, що заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи є безпідставними й не спростовують визначення цієї справи як малозначної.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", третя особа - акціонерне товариство комерційний Банк "ПриватБанк", про встановлення нікчемності правочину відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта