Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.04.2018 року у справі №2-3031/2008

Ухвала

Іменем України

10 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 2-3031/2008

провадження № 61-14969ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення аліментів на малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на двох малолітніх дітейу розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 24 листопада 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2009 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 листопада 2008 року змінено в частині визначення розміру аліментів. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 березня 2008 року до 01 лютого 2010 року; в подальшому по 1/3 частці з усіх видів доходу, але не менше, ніж 30%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ОСОБА_1 повноліття. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У 2017 році ОСОБА_4 звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про роз'яснення рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2009 року, мотивуючи її тим, що вказаним судовим рішенням стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання синів у визначеному розмірі до досягнення сином ОСОБА_1 повноліття. Однак, після досягнення повноліття старшим сином відповідач самоусунувся від виконання рішення суду в повному обсязі, оскільки стало не зрозуміло, в якому розмірі в подальшому повинні сплачуватися аліменти.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2018 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2009 року.

22 лютого 2018 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2018 року та постановити ухвалу, якою роз'яснити рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2009 року, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 271 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні заяви суд апеляційної інстанції виходив з того, що роз'яснення рішення - це фактично викладення його у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, без внесення змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Оскільки мотивувальна та резолютивна частини ухваленого рішення суду апеляційної інстанції є зрозумілими і такими, що не припускають іншого тлумачення, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для його роз'яснення.

У відповідності до частини 2 статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування апеляційним судом норми процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги, що є аналогічними тим, якими була мотивована заява про роз'яснення судового рішення, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення аліментів на малолітніх дітей відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

Г. І. Усик