Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.05.2019 року у справі №761/37679/18

УХВАЛА

13 травня 2019 року

м. Київ

справа № 761/37679/18

провадження № 61-8827ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.

Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт", Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним інвестиційного договору, скасування наказу та свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Ухвала суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 4 частини 1 статті 353 ЦПК України).

Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному ухвали суду першої інстанції, вказані у Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскарження ухвал суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову, після їх перегляду в апеляційному суді, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року не підлягають касаційному оскарженню у зв'язку з відсутністю пункту 4 частини 1 статті 353 ЦПК України у переліку оскаржуваних ухвал за пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт", Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним інвестиційного договору, скасування наказу та свідоцтва про право власності відмовити.

Копію ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська