Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.07.2021 року у справі №357/5239/20

Ухвала

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 357/5239/20

провадження № 61-10748ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня

2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого

2021 року у справі за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1, ОСОБА_3

про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року.

Касаційна скарга на вищевказані судові рішення надійшла з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року отримано

в канцелярії суду першої інстанції 28 травня 2021 року, що підтверджується копією заяви (розписки) про отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин 2 , 3 статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частин 2 , 3 статті 390 ЦПК України.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною 8 статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено Частиною 8 статті 394 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 2 частини 2 статті 389 ЦПК України (скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні).

Зокрема, заявник у касаційній скарзі вказує на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 рок у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), який застосований судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку

на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 02 грудня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду

від 22 лютого 2021 року.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/5239/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук