Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.05.2021 року у справі №205/6823/20

Ухвала

Іменем України

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 205/6823/20

провадження № 61-6130ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення меж земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відновлення меж земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та просила суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести встановлений нею паркан, який розділяє земельні ділянки за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та повернути ОСОБА_2 самовільно зайняту частину її земельної ділянки, а також заборонити ОСОБА_1 самовільно встановлювати паркани на межі земельних ділянок за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 висотою вище, ніж 1,5 метри.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2020 року провадження у справі № 205/6823/20 в частині вимог щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести встановлений нею паркан, який розділяє земельні ділянки за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та повернути ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у квітні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Увідкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір з приводу усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести встановлений нею паркан, який розділяє земельні ділянки за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та повернення ОСОБА_2 самовільно зайнятої частини її земельної ділянки, вже розглянуто судом, що унеможливлює повторний розгляд справи в спорі з того самого предмету і з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тими самими вимогами, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що сторонами у даній справі є позивач - ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач). З позовної заяви видно, що ОСОБА_2 звернулася до суду з вимогою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести встановлений нею паркан, який розділяє земельні ділянки за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та повернути ОСОБА_2 самовільно зайняту частину її земельної ділянки.

У справі № 205/5359/15-ц сторонами були ОСОБА_2 (позивач), ОСОБА_1, ОСОБА_3 (відповідачі). Позов був заявлений про усунення перешкоди в користуванні належною ОСОБА_2 земельною ділянкою та зобов'язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту частину її земельної ділянки площею 15 кв. м в бік належної відповідачеві суміжної земельної ділянки (АДРЕСА_2), шляхом знесення паркану та перенесення його на кадастрову межу згідно з визначеними актами встановлення меж зйомочних (поворотних) точок координат спільної межі між домоволодіннями АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що у цій справі, що переглядається, ОСОБА_2, в порядку статті 4 ЦПК України скористалася правом на судовий захист з метою захисту свого права на користування земельною ділянкою шляхом відновлення меж земельних ділянок, тобто сторони, предмет та вимоги у цій цивільній справі та у цивільній справі № 205/5359/15-ц не є тотожними.

Зі змісту касаційної скарги, судового рішення, що оскаржується, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржене, у касаційній скарзі не зазначено.

Керуючись статтею 136, частиною 4 статті 394 та статтею 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення меж земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2021 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська