Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.04.2021 року у справі №640/6365/20
Постанова КАС ВП від 19.01.2023 року у справі №640/6365/20

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №640/6365/20

адміністративне провадження №К/9901/10710/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н. В. Коваленко,

суддів: Я. О. Берназюка, С. М. Чиркіна

перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду другої групи;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019, виходячи із розміру одноразової грошової допомоги на дату встановлення ІІ групи інвалідності (19.03.2019).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року. Відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання нового клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів, що підтверджують дату отримання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року; надання доказів сплати судового збору та зазначення підстав касаційного оскарження у відповідності до підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 квітня 2021 року скаржником подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та поновлення строку на касаційне оскарження.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою скаржник надав конверт із відповідним штрихкодовим ідентифікатором, що підтверджує отримання 03 березня 2021 року Міністерством оборони України постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року.

До Верховного Суду касаційна скарга була направлена 25 березня 2021 року, що підтверджується відміткою на поштовому конверті.

Відповідно до частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Також скаржник заявив клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, яке обґрунтовано необхідністю надання додаткового часу для сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про можливість продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Водночас, 17 травня 2021 року на адресу Верховного Суду від Міністерства оборони України надійшло платіжне доручення № 248/332 від 05 травня 2021 року про сплату судового збору в сумі 1 681,60 грн за подання касаційної скарги.

Також в заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник зазначає підстави касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, вимоги ухвали Верховного суду від 20 квітня 2021 року слід вважати виконаними.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Спірні правовідносини в цій справі виникли у зв'язку із відмовою Міністерства оборони України виплатити позивачу допомогу як інваліду ІІ групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019, виходячи із розміру одноразової грошової допомоги на дату встановлення ІІ групи інвалідності (19.03.2019).

Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У зв'язку з цим, відповідно до частини 1 та 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 та 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої цієї статті).

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини 4 та підпункти "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 240/10153/19, від 03 березня 2021 року у справі № 760/7146/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 806/2187/18 та від 15 липня 2020 року у справі № 240/10153/19.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги те, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 15 липня 2020 року у справі № 240/10153/19 відступила від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 295/3091/17, від 21 червня 2018 року у справі № 760/11440/17, від 30 вересня 2019 року у справі № 825/1380/18 та інших, де його застосовано, та дійшла протилежного висновку про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Також скаржник вказує на те, що касаційна скарга має виняткове значення для Міністерства оборони України, оскільки списання коштів з рахунків Міністерства оборони України в умовах особливого режиму, може призвести до зниження боєздатності Збройних Сил України та держави в цілому.

Окрім того, касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наявний висновок Верховного Суду про відступлення від висновку, який було враховано судом апеляційної інстанції.

Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених підпунктами "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, які у системному взаємозв'язку із пунктом 1 частини четвертої цієї ж статті, є підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 334, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Міністерству оборони України строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/6365/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя С. М. Чиркін