Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.10.2020 року у справі №127/16889/20

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 127/16889/20

адміністративне провадження № К/9901/26026/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року

у справі №127/16889/20 за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 про продовження строку затримання у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Казахтан ОСОБА_1,

УСТАНОВИЛ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив продовжити строк затримання у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 на шість місяців з 16 години 55 хвилин 14 серпня 2020 року до 14 лютого 2021 року 16 годин 55 хвилин.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2020 року справу №127/16889/20 призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2020 року позов задоволено повністю.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями відповідачем 12 жовтня 2020 року подано касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом другим частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в цій справі є правомірність затримання у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 на шість місяців. З огляду на зазначене, зважаючи на предмет розгляду справи за своєю суттю вона є справою щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Так, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №127/16889/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.........................................

Ж. М. Мельник-Томенко А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Судді Верховного Суду