Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.06.2021 року у справі №520/11637/2020

УХВАЛА

29 червня 2021 року

м. Київ

справа № 520/11637/2020

адміністративне провадження № К/9901/22097/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №520/11637/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування наказів,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Харківській області від 21 липня 2020 року № 499 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Київського ВП ГУНП в Харківській області", в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Харківській області від 28 липня 2020 року № 225 о/с "По особовому складу", в частині звільнення зі служби в поліції старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 з 31 липня 2020 року за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;

поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 01 серпня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 серпня 2020 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України;

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги позивач працював на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та мав спеціальне звання майор.

Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law17~.

Як вбачається з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року зазначену справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Скаржник посилається у касаційній скарзі на ту обставину, що зазначена справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Щодо посилань скаржника, на винятковість вказаної справи, Верховний Суд зазначає, що позивач не навів у касаційній скарзі обставини, які виділяють його вимоги якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками.

Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник таких обґрунтувань не наводить.

Верховний Суд не враховує посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду викладених у постанові 23 січня 2020 року у справі № 520/8550/18, оскільки вони не узгоджується з застосованою правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 26 січня 2021 року у справі №2140/1342/18, які відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, враховано як останню правову позицію під час вирішення тотожних спорів.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №520/11637/2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова