Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №826/8077/18
Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №826/8077/18

УХВАЛА

25 листопада 2019 року

Київ

справа №826/8077/18

адміністративне провадження №К/9901/30833/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Блажівської Н. Є.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби (ДФС) України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Компанія імпорт" до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення від
24.04.2019, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2019 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.01.2018 №579852/37949561; зобов'язано ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Компанія імпорт" від 24.11.2017 №168 датою її фактичного надходження; в решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції
13.09.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 у задоволенні клопотання ДФС України про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (повний текст оскаржуваного рішення складено 16.05.2019, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся 26.06.2019; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.10.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019, зокрема, не надано до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2019 із зазначенням поважних підстав для цього. Докумнтів про сплату судового збору відповідач також не надав.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
07.10.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на те, що вперше з апеляційною скаргою звернувся в межах строку визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, яка, однак була повернута через несплату судового збору. Посилаючись на те, що ДФС України були вжиті можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також на те, що всі витрати органів ДФС фінансуються з державного бюджету, вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у поновленні строку на подання апеляційної скарги та у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

Н. Є. Блажівська,

Судді Верховного Суду