Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.09.2018 року у справі №826/13747/16

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №826/13747/16

касаційне провадження №К/9901/59993/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 826/13747/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Ін Трейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.

Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петро Ін Трейд" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та щодо складання акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 01.08.2016 № 409/26-59-12-07-94, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 № 0047651207.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 11.01.2018 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував оскаржуваний акт індивідуальної дії. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.08.2018 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2018 залишив без змін.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась 21.08.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 11.01.2018, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, підпункту 16.1.4 пункту
16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57, пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.

Верховний Суд ухвалою від 03.09.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документа про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог ухвали від 03.09.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом касаційного оскарження у справі № 826/13747/16 є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2016 № 0047651207, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 127878,50 грн.

Суди попередніх інстанцій, визнаючи протиправним та скасовуючи зазначений акт індивідуальної дії, виходили з того, що перерахування самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік здійснено позивачем
09.03.2016, в той час як граничним терміном сплати було 10.03.2016, тобто своєчасно, хоча і з помилковим зарахуванням коштів на інший рахунок. В свою чергу, своєчасне надходження до бюджету сплачених грошових зобов'язань виключає правові підстави для притягнення до відповідальності за статтею 126 Податкового кодексу України.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 у справі № 21-377а15, висновок якого має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2018, в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від
16.08.2016 № 004765120, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 826/13747/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Ін Трейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна І.А. Гончарова Р.Ф.Ханова